Справа № 420/29785/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області про зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області) яким просить зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області подання про повернення ОСОБА_2 на картрахунок НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12 100 (дванадцять тисяч сто) гривень.
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що 19.05.2025 року між ним та продавцем ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого квартири, а саме квартири номер АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С., про що до Державного реєстру; речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесені відповідні відомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1157429451101). При цьому у відповідності до статті 49 Закону України «Про нотаріат» позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 12 100 грн., що підтверджується квитанцією від 19.05.2025 № 37. 14.07.2025 року я звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про повернення сплаченого збору, оскільки я не є його платником в розумінні пункту 9 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97- ВР), так як придбавав житло вперше. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 31.07.2025 за № 1500-0506-8/131326 мені відмовлено в повернені сплачених коштів, стало підставою звернення до суду з даним позовом.
22.09.2025 р. судом зареєстровано від відповідача відзив на позов, яким заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що на адресу Головного управління 14.07.2025 надійшла заява позивача, в якій він просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області подання про повернення ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТАНК», помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12 100 (дванадцять тисяч сто) гривень, сплаченого Позивачем в якості збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі продажу нерухомого майна. Листом Головного управління №1500-0506-8/131326 від 31.07.2025 надано обґрунтовану та вмотивовану відповідь на звернення Позивача щодо неможливості повернення коштів. З доводами, викладеними Позивачем у позовній заяві, Головне управління не погоджується, оскільки вони не містять правового обґрунтування, а наведені доводи правильність дій Головного управління не спростовують оскільки ґрунтуються на його власному довільному трактуванні норм права. Так, відсутність інформації в архівній складовій частині Державного реєстру прав - РПВН, не у всіх випадках є достовірним підтвердженням того, що особа не придбавала (не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя) житлової нерухомості в період до 01.01.2013 року. Враховуючи те, що Головне управління не має як можливості, так і обов`язку встановлювати факт першого придбання нерухомого майна Позивачем, відсутні і правові підстави для формування подання про повернення Позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки неможливо встановити, що такий збір Позивачем сплачений саме помилково.
Третя особа - Управління державноїх казначейської служби України у м.Одесі Одеської області не скористалось правом на подання пояснень, про що будо повідомлено ухвалю суду від 05.09.2026 р. про відкриття провадження у справі, електрона копія якої була доставлено в електронний кабінет УДКСУ у м. Одесі.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 05.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Цією ухвало було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (вул. Черняховського, буд. 6, м.Одеса, 65009, ЄДРПОУ 38016923).
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
19 травня 2025 року між громадянином ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, а саме квартири номер АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С., та зареєстрований в реєстрі за № 279.
Згідно квитанції від 19.05.2025 № 37 Позивачем був сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 % вартості нерухомого майна, що становить 12100,00 грн.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 19.05.2025 р., сформованого нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Лєфтєр Г.А. є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2025 р. реєстр № 279, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С., про що до Державного реєстру; речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесені відповідні відомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1157429451101).
14.07.2025 р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12 100 (дванадцять тисяч сто) гривень.
31.07.2025р. ГУ ПФУ в Одеській області листом №1500-0506-8/131326 повідомило позивача про відсутність підстав для повернення збору, оскільки відсутня інформація в архівній складовій частині Державного реєстру прав - РПВН, а відтак не у всіх випадках є достовірним підтвердженням того, що особа не придбавала (не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя) житлової нерухомості в період до 01.01.2013.
Не погоджуючись вказаною відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400/97-ВР), зокрема
- платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. ( абзац перший пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР)
- об`єктом оподаткування є, для платників збору, визначених пункту 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна. ( пункт 8 частини статті 2 Закону №400/97-ВР ).
- платники збору, визначені пунктами 5-7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України. (частина третя статті 3 Закону №400/97-ВР)
Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740), зокрема
- збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. ( абзац перший пункту 15-1 Порядку №1740)
- збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) (пп. «в» п.15-2 Порядку №1740, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866)
- особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. пп. «г» п.15-2 Порядку №1740, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 866)
- нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. ( пункт 15-3 Порядку №1740 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866).
VI. Оцінка та висновок суду.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
При цьому, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Як встановлено судом предметом спору у даній справі є відмова ГУ ПФУ в Одеській області у оформленні подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, як вперше придбаного.
За позицією позивача, придбавши на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 19.05.2025 р. вперше нерухоме майно - квартиру, він відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не є платником збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що є підставою для повернення відповідачем як помилково сплаченого позивачем збору,
В свою чергу, позиція ГУ ПФУ полягає в тому, що з 01.01.2013 функціонує Державний реєстр прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) як єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав. Наразі не існує офіційного джерела інформації, яке б підтверджувало, що житло придбане особою вперше. При цьому, вважає, що саме нотаріус, під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, розглядає надані інформацію та документи, та вирішує чи є підстави вважати саме цей правочин придбаванням житла вперше.
Вирішуючи дані спірні правовідносини, суд враховує наступне.
Як зазначалось вище, особа, яка вперше придбає житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Однак, подання таких документів є правом особи, а не її обов`язком.
Отже, в даному випадку позивач не надав відповідні документи, що надають йому право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 (далі Порядок №787).
Відповідно до абзаців 1 та 2 п.5 вказаного Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Між тим, згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету», контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд України.
Відповідно до абзаців 5 та 8 п.5 Порядку №787, подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
За правилами п.10 Порядку №787, заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що умовою повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів є воля самого платника, яка виражається у подачі заяви про таке повернення.
Відповідно до пп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом в даному випадку є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов`язок щодо формування (для подачі до органів Державної казначейської служби) подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Враховуючи наведене, суд зазначає, у разі, коли особа не реалізувала право на подання документів, що посвідчують її право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, це не позбавляє її права на звернення до органу Пенсійного фонду із заявою щодо повернення помилково сплаченої суми збору.
При цьому, суд вказує, що як станом на час придбання позивачем нерухомості, так і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну придбавають житло вперше, що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 року № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.03.2018 року у справі №819/1249/17.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем до суду не надано.
При цьому, факт придбання позивачем у власність квартири номер АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 19.05.2025 року, посвідченим в нотаріальному порядку та зареєстрованим в реєстрі за №279, а також витягом з Державного реєстру речових прав, згідно якому за позивачем зареєстровано лише квартира за адресою: АДРЕСА_2 , за придбання якої сплачено спірний збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становив 12100,00 грн.
Натомість, відповідачем не надано суду доказів придбання позивачем іншого житла.
Таким чином, можна зробити висновок, що позивач 19.05.2025 року вперше придбав нерухоме майно за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 12100,00 грн..
Внаслідок чого, після сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, позивач набув право на повернення помилково сплачених коштів до бюджету.
При цьому, як вбачається з наведених вище норм, повернення помилково чи надміру сплачених коштів до державного чи місцевого бюджету відбувається відповідно до Порядку №787. Цей порядок передбачає, що повернення коштів відбувається на підставі заяви зацікавленої особи та відповідного подання органу Пенсійного фонду України, які надаються такою особою до органу Державної казначейської служби.
Також необхідно зазначити, що відповідно до п.11 Порядку №787 заява та подання або ухвала суду повертаються відповідними органами Казначейства надавачам без виконання, зокрема, у випадку перевищення встановлених законодавством строків подання заяви та подання до органу Казначейства.
Таким чином, подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, помилково або надміру зарахованого до бюджету формується органом Пенсійного фонду України за заявою платника, видається такому платнику, який подає його разом з заявою до органу Державної казначейської служби України. При цьому, обов`язок перевірити дотримання заявником строку звернення з заявою про повернення такого платежу покладено саме на орган Казначейства.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову.
VII. Розподіл судових витрат
Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується платіжним документом від 28.08.2025 р. № 4.
Оскільки за результатом розгляду даної справи судом задоволено позовні вимоги, тому сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, ЄДРПОУ 20987385), за участі третьої особи, що не заявляє самстійних вимог щодо предмету спору Управління державноїх казначейської служби України у м.Одесі Одеської області (вул.Черняховського, буд. 6, м.Одеса, 65009, ЄДРПОУ 38016923) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області подання про повернення ОСОБА_2 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12 100 (дванадцять тисяч сто) гривень.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. ( одна тисяча двісті одинадцять грн.20 коп.) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його підписання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна