Справа № 420/31574/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-САН» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-САН» (далі - позивач, ТОВ «ТЕХНО-САН»), в інтересах якого діє адвокат Лакотош Дмитро Валерійович, звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України № UА500020/2025/000291/1 від 11.09.2025 про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України, позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно, а саме в сумі 5693,0466 доларів США. Митна вартість визначалась за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст. 57, 58 Митного кодексу України. На підтвердження митної вартості Товару та для митного оформлення позивач надав відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. На електронний запит митниці, декларантом було додатково подано наступні документи: прайс-лист від постачальник (продавця), комерційна пропозиція. Не дивлячись на подання позивачем повного пакету необхідних, передбачених митним кодексом України документів, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості за резервним методом.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання.
Ухвалою від 22.09.2025 провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.10.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 03.10.2025) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA50[телефон приховано]U2 від 09.09.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.
У зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA50[телефон приховано]U2 від 09.09.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2025/000291/1 від 11.09.2025, а саме:
1. Згідно п. 3.1 Контракту від 15.05.2025 № 2025-1505CH та інвойса від 27.06.2025 № AM01, постачання товарів здійснюється на умовах CIF Chornomorsk, що означає, що обов`язки з організації перевезення товарів до митного кордону України покладено на відправника товарів. Пункт 6.1 Контракту встановлює термін фактичної передачі товару - не пізніше 45 днів від дати підписання сторонами відповідної специфікації. Така специфікація № 1 датована 27.06.2025, як і надані до митного контролю пакінг лист та інвойс, що свідчить про готовність відправника здійснити відвантаження товарів. Проте, згідно відомостей про графік та маршрут руху вантажного контейнера TCNU3193085 https://www.maersk.com/tracking/tracking/TCNU3193850], порожній контейнер надано під завантаження 07.07.2025, через 11 днів після складання специфікації, інвойсу та пакінг листа. Така різниця у часі є нехарактерною для операцій міжнародної торгівлі, тим більше з чітко встановленими термінами передачі товарів, і з високою імовірністю свідчить про наявність інших документів щодо домовленостей про купівлю-продаж товарів, в т.ч. їх вартість;
2. Серед поданих до митного оформлення документів є коносамент № ZM25070719C від 17.07.2025 (без відміток митного органу країни відправлення), в якому зазначено, що перевезення здійснювалось з порту NINGBO (CN) до порту (розвантаження, доставки) CHORNOMORSK (UA) на судні «PARIS EXPRESS/529W», проте відповідно до графи 21 МД товар прибув на судні A. OBELIX (MT), що свідчить про перевантаження товару. Також у коносаменті ZM25070719C від 17.07.2025 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
3. відповідно наданого до митного оформлення інвойсу поставка товарів здійснюється на умовах CIF CHORNOMORSK , але страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування до митного оформлення не надані;
4. відповідно до умов Контракту від 15.05.2025 № 2025-1505CH п.5.5 покупець сплачує передплату 30% від суми інвойсу, залишок 70% від суми інвойсу сплачується після отримання копії товаросупровідних документів. Проте сума оплати в платіжній інструкціі від 23.05.2025 № 4 становить 2175 дол.США, що перевищує 30% суми інвойсу, та відповідно сума оплати в платіжній інструкціі від 18.07.2025 № 10 становить 3518,05 дол.США перевищує 70 %.5. Згідно пакінг листа від 27.06.2025 Б/н, коносамента від 17.07.2025 № ZM25070719C відправник та виробник товарів Zhenjiang Wanfon Tools CO.,LTD має адресу 56 Xinzhuang Road, Guyang Town, Zhenjiang, Jiangsu, China. Вказаний в коносаменті порт відвантаження Нінбо, Китай, знаходиться на відстані понад 370 км від відправника, при чому що значно ближчими до нього є міжнародні морські торговельні порти Нантонг (близько 180 км), Шанхай (близько 250 км).
На думку відповідача, вказане свідчить про високу імовірність участі третіх осіб в договірних відносинах купівлі-продажу товарів, що впливає на умови договору, в тому числі митну вартість
Заявлена митна вартість за основним методом повинна документально включати всі витрати згідно з МК України (ст. 58, 52, 53) та Методичними рекомендаціями. У разі виявлення розбіжностей та неможливості перевірки даних митний орган зобов`язаний витребувати додаткові документи (ч. 1 ст. 54 МК України).
На підставі ч.3 статті 53 МК України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
11.09.2025 митним органом отримано лист уповноваженої особи № Б/Н з повідомленням, про надання додаткових документів, а саме: прайс лист від 16.05.2025 та комерційна пропозиція від 19.05.2025. У наданому прайс-листі виробника товарів від 16.05.2025 б/н зазначені ціни товарів на умовах CIF CHORNOMORSK, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів. Також наданий прайс-лист адресований «ТОВ «ТЕХНО-САН», тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів. У наданому прас-листі виробника товарів не зазначено термін його дії. У наданій комерційній пропозиції від 19.05.2025 не зазначено номер та дату контракту, що унеможливлює віднести його до даної поставки.
Декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.
Відповідач з метою забезпечення повноти оподаткування провів аналіз цінової інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товарів, ваги товарів, що продаються на аналогічних комерційних умовах, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та встановлено, що рівень митної вартості товарів з урахуванням опису та фізичних характеристик, країни виробництва (СN), митне оформлення яких здійснено у найближчий до митного оформлення час товару (серпень 2025р.) є більшим і становить 5,65 дол. США/кг (МД від 28.08.2025 №UA500580/2025/6516), ніж заявлено декларантом - 3,9348 дол.США/кг.
Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UА500020/2025/000291/1 від 11.09.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ТЕХНО-САН».
06.10.2025 до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 14.10.2025 клопотання Одеської митниці про розгляд справи №420/31574/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.
Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.
Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.
Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
Як встановлено судом, 15.05.2025 між ТОВ «ТЕХНО-САН» (Покупець) та ZHENJIANG WANFON TOOLS CO,.LTD (Продавець) був укладений контракт № 2025-1505CH, відповідно до якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець сплатити та прийняти товар в номенклатурі, кількості та ціні відповідно до специфікації для кожної окремої партії.
09.09.2025 позивачем з метою здійснення митного оформлення поставленого товару за вказаним Контрактом № 2025-1505CH від 15.05.2025 до Одеської митниці була подана митна декларація № 25UA50[телефон приховано]U2.
Митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору щодо товарів які імпортуються (вартість операції).
Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) Згідно п. 3.1 Контракту від 15.05.2025 № 2025-1505CH та інвойса від 27.06.2025 № AM01, постачання товарів здійснюється на умовах CIF Chornomorsk, що означає, що обов`язки з організації перевезення товарів до митного кордону України покладено на відправника товарів. П. 6.1 Контракту встановлює термін фактичної передачі товару - не пізніше 45 днів від дати підписання сторонами відповідної специфікації. Така специфікація № 1 датована 27.06.2025, як і надані до митного контролю пакінг лист та інвойс, що свідчить про готовність відправника здійснити відвантаження товарів. Проте, згідно відомостей про графік та маршрут руху вантажного контейнера TCNU3193085, порожній контейнер надано під завантаження 07.07.2025, через 11 днів після складання специфікації, інвойсу та пакінг листа. Така різниця у часі є нехарактерною для операцій міжнародної торгівлі, тим більше з чітко встановленими термінами передачі товарів, і з високою імовірністю свідчить про наявність інших документів щодо домовленостей про купівлю-продаж товарів, в т.ч. їх вартість;
2) Серед поданих до митного оформлення документів є коносамент № ZM25070719C від 17.07.2025 (без відміток митного органу країни відправлення), в якому зазначено, що перевезення здійснювалось з порту NINGBO (CN) до порту(розвантаження, доставки) CHORNOMORSK (UA) на судні «PARIS EXPRESS/529W», проте відповідно до графи 21 МД товар прибув на судні A. OBELIX (MT), що свідчить про перевантаження товару. Також у коносаменті ZM25070719C від 17.07.2025 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
3) відповідно наданого до митного оформлення інвойсу поставка товарів здійснюється на умовах CIF CHORNOMORSK , але страхові документи, а також документи , що містять відомості про вартість страхування до митного оформлення не надані;
4) відповідно до умов Контракту від 15.05.2025 № 2025-1505CH п.5.5 покупець сплачує передплату 30% від суми інвойсу, залишок 70% від суми інвойсу сплачується після отримання копії товаросупровідних документів. Проте сума оплати в платіжній інструкціі від 23.05.2025 № 4 становить 2175 дол.США, що перевищує 30% суми інвойсу, та відповідно сума оплати в платіжній інструкціі від 18.07.2025 № 10 становить 3518,05 дол.США перевищує 70 %;
5) Згідно пакінг листа від 27.06.2025 б/н, коносамента від 17.07.2025 № ZM25070719C відправник та виробник товарів Zhenjiang Wanfon Tools CO.,LTD має адресу 56 Xinzhuang Road, Guyang Town, Zhenjiang, Jiangsu, China. Вказаний в коносаменті порт відвантаження Нінбо, Китай, знаходиться на відстані понад 370 км від відправника, при чому що значно ближчими до нього є міжнародні морські торговельні порти Нантонг (бл. 180 км), Шанхай (бл. 250 км).
На підставі зазначеного було зобов`язано позивача протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення;4) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) договір (угоду, контракт).
11.09.2025 митним органом отримано відповідь уповноваженої особи № б/н від 11.09.2025 з повідомленням, про надання додаткових документів, а саме: прайс лист від 16.05.2025 та комерційна пропозиція від 19.05.2025.
11.09.2025 року Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення № UA500020/2025/000291/1 про коригування заявленої позивачем митної вартості товару із застосуванням резервного методу.
Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Не погоджуючись з таким рішенням митного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 4 статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
У відповідності з частиною 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 07 травня 2020 року у справі №826/10527/17, у постанові від 09 червня 2020 року у справі №1.380.2019.002044, від 23 квітня 2025 року у справі № 160/12189/24, від 14 серпня 2025 року у справі № 160/21103/24 та інших.
Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 480/4423/18, від 20 листопада 2025 року у справі № 280/7653/23).
Опрацювавши надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний метод визначення митної вартості.
Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом визначення митної вартості та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15.
З огляду на матеріали справи суд встановив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі Контракту №2025-1505СН від 15.05.2025, укладеного між Компанією ZHENJIANG WANFON TOOLS CO,.LTD (Продавець) та ТОВ «ТЕХНО-САН» (Покупець).
Щодо тверджень відповідача про відсутність страхового поліса за умов поставки CIF CHORNOMORSK, то цей довід митного органу є безпідставним, оскільки за міжнародними правилами Incoterms при поставці на умовах CIF обов`язок щодо страхування вантажу та сплати страхової премії покладено виключно на продавця-нерезидента, а самі ці витрати вже повністю включені до кінцевої ціни товару, зазначеної в інвойсі № AM01. Позивач не ніс жодних додаткових витрат на страхування понад суму рахунку, а факт повної оплати погодженої вартості договору (яка автоматично покриває фрахт і страховку) чітко підтверджується платіжними інструкціями № 4 від 23.05.2025 та № 10 від 18.07.2025 на загальну суму $5 693,05. Ринковий характер цієї ціни додатково засвідчують надані митниці прайс-лист від 16.05.2025 та комерційна пропозиція від 19.05.2025.
Так, відповідно до умов поставки CIF, «Cost, Insurance and Freight» ( «Вартість, страхування і фрахт») продавець відповідає за доставку товару до порту призначення, сплачує витрати на фрахт та страхування, і передає ризики та витрати покупцеві після того, як товар перетнув борт судна в порту відправлення. Це означає, що продавець несе відповідальність за вартість, страхування і фрахт, але ризик втрати або пошкодження товару переходить до покупця після завантаження на судно.
Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.
Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки CIF, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.
З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість страхування для морських перевезень.
Крім того, Контрактом не передбачено надання документів зі страхування товару покупцю, а правила Інкотермс 2010 не передбачають обов`язкового надання покупцю документів щодо страхування товару.
Суд зазначає, що митним органом не наведено обґрунтувань щодо обов`язковості страхування товару за зазначеними умовами поставки, а лише констатується факт ненадання документів про страхування.
Таким чином. у відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, до митниці не подавались, а вимога про їх надання є протиправною.
Щодо тверджень відповідача про ненадання транспортних документів та неможливість перевірки вартості перевезення за коносаментом № ZM25070719C, то посилання митного органу на Правила № 599 та вимогу надати договори чи калькуляції транспортних витрат є безпідставними, оскільки поставка здійснювалася на умовах CIF CHORNOMORSK, за яких усі витрати на фрахт покладено на продавця і вже включено до кінцевої ціни товару в інвойсі № AM01. Позивач не укладав договорів із перевізником і не здійснював окремих оплат за транспортування, що виключає обов`язок надання додаткових розрахункових документів згідно з ч. 2 ст. 52 та ч. 1 ст. 53 МКУ. Наявність у коносаменті відмітки «FREIGHT PREPAID» офіційно підтверджує повну оплату фрахту відправником у порту завантаження Нінбо. Розбіжність між назвою океанського судна «PARIS EXPRESS» у коносаменті та фідерного судна «A. OBELIX» у графі 21 МД є стандартною логістичною процедурою трансшипменту (перевантаження в транзитному порту-хабі) в межах одного єдиного перевезення, що не свідчить про недостовірність даних чи зміну умов поставки. Чинне законодавство України не вимагає наявності штампів митниці КНР на коносаменті (який є товаророзпорядчим документом морської лінії), тому відсутність лінійного коносаменту або додаткових відомостей про перевалку не може бути підставою для відхилення основного методу визначення митної вартості за ціною договору.
Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF CHORNOMORSK, у даному випадку Товариство не повинно додатково нести витрати на транспортування вантажу до порту призначення.
Таким чином, вартість перевезення та страхування включається до вартості товару, що поставляється на умовах CIF, а відтак, якщо певні витрати вже включені до Контрактної вартості товару, відповідно митний орган не може запитувати додаткові документи з метою підтвердження їх числових показників. Оскільки поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення та страхування), для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.
Також в рішенні зазначено, що у коносаменті № ZM25070719C від 17.07.2025 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, поставка товарів здійснювалася на умовах поставки CIF CHORNOMORSK, що підтверджується Контрактом від 15.05.2025 № 2025-1505CH, Специфікацією № 1 від 27.06.2025, інвойсом від 27.06.2025 № AM01, а також коносаментом, у якому чітко зафіксовано маршрут із порту NINGBO (CN) та внесення плати за фрахт відправником, що повністю спростовує будь-які сумніви відповідача щодо повноти включення транспортно-страхових складових до структури митної вартості.
Поставка товарів на умовах Інкотермс CIF передбачає, що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення та оплатити всі витрати, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення, у тому числі і фрахт.
Наведене свідчить про те, що у ціну товару вже включена вартість перевезення, а тому Товариство не зобов`язано надавати митному органу документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Таким чином, у ціну товару, яка заявлена у митній декларації, включена вартість перевезення, а Товариство не зобов`язано окремо надавати митному органу документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, якщо це не впливає на числове значення митної вартості товарів.
Стосовно тверджень митного органу про те що, митному органу не надану митну декларацію країни відправлення, у якій зазначаються відомості щодо фактурної вартості товарів при експорті, умовах поставки, вагових характеристиках, документах, що подавались при експорті у країні постачання.
Так, перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як "експортна декларація країни відправлення".
Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 у справі №804/5143/16 (провадження №К/9901/30264/18).
За таких обставин, твердження митного органу щодо не надання до митного оформлення експортної декларації країни відправлення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є безпідставними та необґрунтованими.
Стосовно тверджень митного органу про те, що суми в платіжній інструкції від 23.05.2025 № 4 ($2 175) та від 18.07.2025 № 10 ($3 518,05) відхиляються від передбачених пунктом 5.5 Контракту пропорцій (30% передоплати та 70% доплати після отримання копій документів), суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 5.5 Контракту від 15.05.2025 № 2025-1505CH Покупець сплачує передоплату в розмірі 30% від суми інвойсу, а залишок у розмірі 70% - після отримання копій товаросупровідних документів. На підтвердження здійснення розрахунків позивачем надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 23.05.2025 № 4 на суму 2175,00 дол. США та від 18.07.2025 № 10 на суму 3518,05 дол. США.
Зауваження митного органу щодо відхилення вказаних сум від математичного співвідношення 30/70 судом відхиляються, оскільки у своїй сукупності перераховані кошти складають 5 693,05 дол. США, що відповідає загальній вартості товару, заявленій у комерційному інвойсі від 27.06.2025 № AM01. Це є беззаперечним доказом повної оплати саме задекларованої партії товару за ціною укладеної угоди.
Суд наголошує, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України платіжні та/або бухгалтерські документи подаються декларантом за їх наявності. Взаємовідносини між контрагентами щодо конкретного графіку, округлення сум чи внутрішніх пропорцій платежів регулюються нормами цивільного та господарського законодавства, умовами договору і не мають прямого впливу на формування митної вартості. Факт повної оплати вартості товару, що збігається з інвойсом, повністю нівелює сумніви щодо дійсності ціни угоди.
Щодо доводів митного органу про те, що надання порожнього контейнера TCNU3193085 під завантаження відбулося 07.07.2025 - через 11 днів після складання Специфікації № 1, інвойсу та пакінг-листа від 27.06.2025, що, на думку митниці, свідчить про невиконання умов договору чи наявність інших домовленостей, суд зазначає.
Відповідно до п. 6.1 Контракту термін фактичної передачі товару становить не пізніше 45 днів від дати підписання Сторонами відповідної Специфікації. Оскільки Специфікація № 1 датована 27.06.2025, а фактичне надання контейнера під завантаження відбулося 07.07.2025 (на 11-й день), сторони діяли виключно в межах узгодженого правового поля та повністю виконали умови Контракту у визначений строк. Наявність часового проміжку між випискою комерційних документів виробником та фізичним поданням контейнера морською лінією є стандартною практикою міжнародної логістики і не може свідчити про наявність «інших домовленостей» про купівлю-продаж за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів з боку митного органу.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Контракту від 15.05.2025 № 2025-1505CH, сторонами була оформлена та підписана Специфікація № 1 від 27.06.2025 року. На підставі вказаної Специфікації продавцем було складено комерційний інвойс від 27.06.2025 № AM01 та пакувальний лист від 27.06.2025 б/н, а згодом, 17.07.2025 року, оформлено коносамент № ZM25070719C.
Таким чином, сторонами було повністю та вчасно дотримано умови Контракту № 2025-1505CH від 15.05.2025 року, зокрема, щодо 45-денного строку передачі товару з моменту підписання Специфікації. Крім того, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі № 815/5791/17 наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Між тим, суб`єкту владних повноважень недостатньо лише вказати на обставини, які викликали у нього сумніви (часові проміжки логістики, стандартна процедура трансшипменту, комерційні пропорції платежів чи географічна відстань до порту відвантаження), а необхідно логічно та на підставі доказів пояснити їх безпосередній зв`язок із наявністю обґрунтованих сумнівів у числовому вираженні митної вартості товару, чого Одеська митниця у даному випадку не зробила.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що висновки відповідача є протиправними та не відповідають наявним в матеріалах справи доказам та умовам поставки, визначеними сторонами зовнішньоекономічного контракту, оскільки подані позивачем для митного оформлення документи не містять розбіжностей в частині визначення загальної вартості товару, а наявні розбіжності не впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
За змістом статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).
При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.
Оскільки раніше суд дійшов висновку про відсутність у спірному випадку підстав для коригування митної вартості, то і обрання відповідачем резервного методу замість обраного позивачем є необґрунтованим.
Посилання відповідача на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.
Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.
Суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею, є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-САН» є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-САН» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України № UА500020/2025/000291/1 від 11.09.2025 про коригування митної вартості товарів
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-САН» (65078, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський, вул. Портова, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 45681777) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний