справа № 753/25411/25
провадження № 2/753/4776/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Лавринчук А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у листопаді 2025 року звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів.
Позов мотивний тим, що 07 липня 2023 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір на розробку дизайну інтер`єру КДК № 07/07-23.
П.1.1. Договору визначено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника створити за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення проект дизайну інтер`єру квартири АДРЕСА_1 .
2.1 ціна створення проекту інтер`єру становить 30.000 (тридцять тисяч грн. 00 коп.). Оплата за договором здійснюється в два етапи: 50 % ціни Договору протягом 2-ох зобочих днів з моменту укладення договору, та 50 % ціни Договору - протягом З робочих днів з дня затвердження Замовником II Етапу (3.2.2).
3.Порядок створення проект дизайну інтер`єру.
3.2.розробка та погодження проекту відбувається в шість етапів: 3-2.1. 1 етап - створення варіантів розміщення функціональних зон у вигляді Плану розташування меблів з підбором зображень аналогів майбутнього інтер`єру:
3.2.1.1.в терміни узгоджені з замовником після підписання договору проводяться обміри об`єкту.
3.2.1.2.Протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту проведення обмірів Виконавець створює робочу групу із Замовником на базі додатку-месенджера "Вайбер" (Viber) або "Телеграм" (Telegram), де відбуватиметься обговорення, внесення правок, побажань усіх стадій проекту.
3.2.2.II етап -розроблення робочих креслень:
3.2.2.1.протягом 10 робочих днів згідно затвердженого плану розташування меблів, Виконавець розробляє наступні креслення: - план вентиляції, кондиціонування та рекуперації; - план-схема опалення, водопостачання, каналізації; - план оздоблення підлог з маркуванням матеріалів; - план рівневості стель; - 3D візуалізація меблевого наповнення кухонної зони;
-пропозиція сантехнічних приладів
3.2.3.III етап - розроблення робочих креслень:
3.2.3.1.протягом 10 робочих днів згідно попередніх рішень і погодженої стилістики (аналогів інтер`єрів) Виконавець розробляє наступні креслення:
-план електромережі та її керування (включно з електричними виводами по кухні); - план маркування кутів для орієнтування по розгортках стін; - розгортки по стінах з попереднім маркуванням матеріалів згідно підібраних аналогів (фінальні розгортки формуються після підбору матеріалів безпосередньо з Замовником).
3.2.4.IV етап - підбір матеріалів. Протягом 10 днів робочих, або в інший погоджений з замовником здійснюється підпід матеріалів з замовником проекту.
3.2.5..2.4. протягом 10 (десяти) робочих днів (або в інший термін погоджений з Замовником) здійснюється підбір матеріалів з Замовником проекту.
3.2.5.V етап - створення пропозицій матеріалів та кошторисної документації. 3.2.5.1. протягом 10 (десяти) робочих днів після погодження матеріалів, Виконавець розробляє
ПРОПОЗИЦІЇ МАТЕРІАЛІВ: пропозицію матеріалів оздоблення стель; - пропозицію матеріалів оздоблення стін; - пропозицію освітлювальних приладів; - пропозицію дверей; - підбір кухонної техніки.
КОШТОРИСНУ ДОКУМЕНТАЦІЮ: комерційну пропозицію фінальних матеріалів; - комерційну пропозицію меблевого наповнення кухонної зони; - комерційну пропозицію дверей; - комерційну пропозицію сантехнічних приладів; - комерційну пропозицію елементів освітлення.
3.2.6.VI етап - фінальний проект
3.2.6.1. протягом 10 робочих днів після внесення усіх правок та побажань Замовника, Виконавець формує фінальний проект відповідно до п. 1.1 цього договору.
3.3.Кожен з етапів погоджується Замовником протягом 5 робочих днів з моменту передачі його Виконавцем. За наявності правок та побажань Замовника, у 3 денний строк Виконавець вносить їх. Погоджені рішення завіряються Сторонами при наступній зустрічі на друкованих копіях відповідних розділів проекту.
3.4.Перехід Виконавцем до наступного етапу відбувається безпосередньо після затвердження Замовником попереднього етапу. Внесення Замовником правок до попередніх етапів неможливе.
3.5.Фінальний проект дизайну інтер`єру Виконавець передає Замовнику на електронному та на паперовому носіях після підписання Сторонами Акту прийому- передачі проекту дизайну інтер`єру (Додаток № 2 до цього Договору).
3.6.Авторський дизайн-супровід Виконавцем відбувається шляхом консультування виконавців Замовника щодо реалізації дизайнерських рішень під час виконання ремонтно-оздоблювальних робіт. Супровід та консультування виконавців Замовника відбувається наступним чином: - за попередніми домовленостями та погодженням часу в офісі Виконавця; - усні консультації у телефонному режимі або на базі додатку- месенджера «Телеграм» (Telegram); - виїзди на об`єкт здійснюються виключно з огляду прийняття дизайнером рішеннядоцільності перебування на об`єкті для проведення авторського консультативного супроводу
4. Відповідальність Сторін
4.1Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно сталося не з їхньої вини. Сторона вважається не винною, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.
7. Порядок вирішення спорів
7.1Усі розбіжності і спори, які можуть виникнути між Сторонами у зв`язку з виконанням цього договору, вирішуються шляхом переговорів.
7.27.2 У разі якщо Сторони в результаті переговорів не змогли досягти взаємної згоди щодо розбіжностей, що виникли, а також у разі якщо одна зі Сторін ухиляється від проведення переговорів, спір вирішується в судовому порядку, встановленому законодавством України.
8.Порядок зміни і розірвання договору
8.1Зміни, доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою Сторін.
8.2Цей договір може бути припинений (в тому числі шляхом розірвання) в порядку та на підставах, передбачених цим договором та чинним законодавством України.
8.3.Правочин, що вносить зміни до цього договору, має бути укладений Сторонами письмово.
9.Заключні положення
9.1 Цей договір діє з моменту підписання його Сторонами і до закінчення Замовником ремонтно-оздоблювальних робіт згідно розробленого Виконавцем проекту дизайну інтер`єру.
07 липня 2023 року об 14 годині 57 хвилин, ОСОБА_3 (чоловік позивача), з свого рахунку платника НОМЕР_1 в АТ КБ ПРИВАТБАНК перерахував на рахунок НОМЕР_2 отримувача ОСОБА_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАРЖ» грошові кошти, аванс у розмірі 50 % ціни Договору, що становить 15.000 (п`ятнадцять тисяч гривень).
Щодо виконання умов договору між сторонами відбувається наступна комунікація від Виконавця у застосунку «Телеграм» з Замовником спілкується особа з ім`ям ОСОБА_4 .
14.07.2023р. Виконавець у «Телеграм» надсилає Замовнику проект дизайну планувань квартири.
18.07.2023р. Замовник у «Телеграм» пропонує Виконавцю зустрітися онлайн. Сторони досягли угоди, щодо онлайн зустрічі 20.07.2023 р.
25.07.2023р. Виконавець у «Телеграм» надсилає замовнику варіанти проектів після їх узгодження.
26.07.2023р. у застосунку «Телеграм» між Сторонами відбувається подальше узгодження.
01.08.2023р. Виконавець у «Телеграм» надсилає Замовнику варіанти проекту після узгодження.
09.08.2023р. Виконавець у «Телеграм» надсилає Замовнику повідомлення, у якому питає «Чи прийняли рішення щодо планування кухні-вітальні, без затвердженого планування не може рухатись далі про проекту (пропоную зустріч для узгодження) ».
28.08.2023р. Виконавець у «Телеграм» надсилає Замовнику повідомлення наступного вмісту «Доброго ранку. Давайте рухатись»
Замовник дякує за повідомлення.
04.09.2023р. Виконавець у «Телеграм» надсилає Замовнику повідомлення наступного вмісту «Доброго дня! Скажіть будь ласка, ви плануєте продовжувати проект?».
04.09.2024р. Замовник у «Телеграм» відповідає Виконавцю «ОСОБА_4, добрий день, так, нам потрібно трішки часу».
29.04.2024р. Виконавець у «Телеграм» надсилає Замовнику повідомленням наступного вмісту «Доброго дня) готові продовжувати проект?». Сторони ведуть переписку та домовляються про зустріч 30.04.2023 р.
30.04.2024р. Замовник у «Телеграм» надсилає Виконавцю «ОСОБА_4, добрий день, чуть задерживаемся на работе, можно 17-30?».
30.04.2024р. Виконавець у «Телеграм» відповідає Замовнику повідомленням наступного вмісту «Доброго дня! Вислала вам зміни які ми обговорювали до планування Обирайте варіанти і будемо продовжувати».
30.04.2024р. Замовник у «Телеграм» відповідає Виконавцю «ОСОБА_4. добрий вечір дякую».
21.05.2024р. Замовник у «Телеграм» надсилає Виконавцю повідомлення наступного вмісту, «Виктория добрий день. Когда возможно сделать мини конференцию по кухне и санузлу?»
Виконавець надсилає зразок стільця.
Замовник надсилає файл з розмірами меблі.
11.06.2024р. особа з ніком «ОСОБА_5» надсилає Замовнику повідомлення наступного вмісту - «За недотримання умов договору, він вважається розірваним односторонньо».
24.06.2024р. Замовник надсилає на адресу Виконавця пропозицію, щодо проведення зустрічі Сторін з метою узгодження умов Договору відповідно пунктів 7.1.,
8.2.,8.3. та 9.1. так як умови Договору не передбачають одностороннє розірвання Договору.
26.07.2024р. Виконавець надсилає на адресу Замовника відповідь на пропозицію від 24.06.2024 р. щодо згоди на проведення перемовин.
У червні 2024р. сторони провели зустріч, на якій не досягнули домовленості щодо вирішення спору.
В червні 2024р. Сторони провели перемовини, на яких не досягли домовленості щодо продовження виконання Договору, Замовник повідомив Виконавця що Замовник готовий сплатити Виконавцю суму 6.000(шість тисяч гривень) та укласти між Сторонами додаток до Договору, яким зафіксувати розірвання Сторонами Договору КДК№ 07/07-23.
Замовник обґрунтовує суму 6.000 гривень сплати Виконавцю за виконану роботу та позовних вимог, так як відповідно Договору ціна його становить 30.000 гривень, Договір складається з п`яти етапів, ціна одного етапу виконання робіт складає 30.000(гривень):6(етапів) = 6.000(шість тисяч гривень) за один етап виконання робіт.
16.10.2024р. Замовник надсилає на адресу Виконавця пропозицію, щодо проведення зустрічі Сторін з метою узгодження умов Договору відповідно пунктів 7.1.,
8.2.,8.3. та 9.1.
30.10.2024р. Виконавець надсилає на адресу Замовника відповідь на пропозицію від 16.10.2024 р. щодо згоди на проведення перемовин.
В подальшому, Виконавець надсилає на адресу Замовника повідомлення від 22 листопада, в якому зазначає, «оскільки Виконавцем належним чином виконуються зобов 'язання, відповідно до умов Договору, а зі Сторони замовника має місце порушення строків погодження етапів, визначених Сторонами у п. 3.3. Договору, що безпосередньо впливає на можливість переходу виконавцем до наступного етапу, тому відсутні підстави для розірвання договору за згодою сторін та повернення коштів».
Так, відповідно до умов договору та спідкування у «Телеграм» вбачається, що між сторонами з попрушенням строків визначених договором проводиться обговорення, сторонами вносяться правки до першого етапу проекту. Сторони не прийшли до погодженого рішення щодо виконання умов першого етапу робіт. Погодження не завірено сторонами на друкованій копії першого розділу проекту.
Замовник проекту під час спілкування просила виконавця замінити особу дизайнера, яка виконує сам проект.
Відповідно до умов договору він може бути припинений, в тому числі, шляхом розірвання в порядку та на підставах, передбачених цим договором та чинним законодавством.
Договір діє з моменту його підписання сторонами до закінчення замовником ремонтно-оздоблювальних робіт згідно розробленого виконавцем проекту дизайну інтрер`єру.
Умовами договору не передбачено одностороннє розірвання договору.
Позивач вважає, що згідно із ст.10 Закону України «Про захист правв спроживачів» відповідачем своїми діями, а саме не розірвання договору порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач та ціну продукції визначено неналежним чином, а тому позивач вимушений звернутися до суду про розірвання договору та стягнення грошових коштів за невиконану роботу.
Дії відповідача щодо відмови у розірвання договору викладені у повідомленні від 22.11.2024 року.
Відповідач в порушення умов договору відмовився від виконання узятих на себе обов`язків до моменту спливу виконання першого етапу виконання робіт, у зв`язку із чим запропонувала розірвати договір в поярдку ч.4 ст.849 ЦК України та вимагала повернення повної суми попередньої оплати. Роборти по першому епату так і залишились неприйтими (незатверженими) позивачем.
Доказів того, що відповідач виконав перший етап роботи неналежної якості не існує.
Позивач просить розірвати договір на надання послуг по розробці дизайну інтер`єру КДК 07/07-23 укладений 07.07.2023 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6.000 грн., сплачених за договором на надання послуг по розробці дизайну інтер`єру КДК 07/07-23 від 07.07.2023 року.
Заявою від 15.03.2026 року позивачка ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги, якою збільшила вимоги позову майнового характеру з 6 000 грн.00 коп. на 9 000 грн.00 коп, просила стягнути на її користь з відповідача 9.000 грн. - сплачених за договором на надання послуг по розробці дизайну інтер`єру КДК 07/07 23 від 07.07.2023 року, й в обгунтування заяви зазначила, що відповідно умови Договору на надання послуг по розробці дизайну інтер`єру КДК 07/07-23 від 07.07.2023 року, пункту 2.1. ціна створення проекту інтер`єру становить 30.000 грн. 00 коп. Оплата за договором здійснюється в два етапи: 50 % ціни Договору протягом 2-ох робочих днів з моменту укладення договору, та 50 % ціни Договору - протягом 3 робочих днів з дня затвердження Замовником ІІ Етапу (3.2.2). Відповідно пункту 3.2. Договору, розробка та погодження проекту відбувається в шість етапів. 07 липня 2023 позивач перерахував на рахунок отримувача Відповідача грошові кошти, аванс у розмірі 50 % ціни Договору, що становить 15.000 грн. Зазначене підтверджується копією платіжної інструкції 0.0.3[телефон приховано] від 07 липня 2023 року. Позивач(Замовник) вважає, що Відповідач повинен повернути (сплатити) Замовнику суму 9.000 гривень за невиконану частину робіт за Договором, так як відповідно Договору ціна його становить 30.000 гривень, Договір складається з п`яти етапів, тобто ціна одного етапу виконання робіт складає 30.000 грн.:5(етапів) = 6.000(шість тисяч гривень) за один етап виконання робіт, який як фактично вважають сторони Виконавець виконав, але він не прийнятий Замовником. Просить стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , 9.000 (дев`ять тисяч) гривень, сплачених за договором на надання послуг по розробці дизайну інтер`єру КДК 07/07 23 від 07.07.2023 року.
Оскільки заява ОСОБА_1 від 15.03.2026 року про збільшення позовних вимог подана до суду в порушення ч.5 ст. 49 ЦПК України, а саме до такої заяви не додано докази направлення копії заяви та доданих дро неї документів іншим учасникам справи, суд не приймає таку заяву до розгляду та повертає її заявнику, про що зазначає у рішенні суду.
В судове засідання позивач/її представник повторно не з`явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду).
Відповідач в судове засідання повторно не з`явивився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду).
Відповідачем подано відзив на позов від 18.09.2026 року, у якому висловити свою позицію щодо часткового визнання позову в частні вимоги про розірвання договору та заперечення в частині стягнення коштів за договором з таких підстав.
07 липня 2023 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір на розробку дизайну інтер`єру № КДК 07/07-23.
Відповідно до п.1.1 Договору виконавець зобов`язується за завданням Замовника створити за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення проект дизайну інтер`єру квартири АДРЕСА_1 ».
Розробка та погодження проекту відбувається в шість етапів (п. 3.2 Договору).
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що кожен з етапів погоджується Замовником протягом 5 робочих днів з моменту передачі його Виконавцем. За наявності правок та побажань Замовника, у 3 денний строк Виконавець вносить їх. Погоджені рішення завіряються Сторонами при наступній зустрічі на друкованих копіях відповідних розділів проекту». Перехід Виконавцем до наступного етапу відбувається безпосередньо після затвердження Замовником попереднього етапу. Внесення Замовником правок до попередніх етапів неможливе (п.3.4. Договору).
Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Пунктом 3.2.1.2 Договору сторонами погоджено, що протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту проведення обмірів Виконавець створює робочу групу із Замовником на базі додатку-месенджера «Вайбер» (Viber) або «Телеграм» (Telegram), де відбуватиметься обговорення, внесення правок, побажань усіх стадій проекту.
Як вбачається із переписок, які здійснювались Сторонами в додатку месенджері «Телеграм» та процитовані позивачем у позовній заяві, Виконавець належним чином виконував свої договірні зобов`язання та постійно комунікував із Замовником, яка в свою чергу, не дотримувалась строків погодження етапів проекту, що позбавляло Виконавця можливості переходити до наступних етапів.
Крім того, у вказаних переписках Замовник не висловлює жодних зауважень щодо якості, кількості чи строків виконання робіт, а навпаки, з таких переписок вбачається, що Замовниця не тільки була задоволена роботою над проектом, але й Виконавець додатково допомагав із вибором меблів, що було передбачено V етапом проекту.
Статтею 538 ЦК України передбачено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі».
Для прикладу, 01 серпня 2023 року Виконавець у додаток-месенджер «Телеграм» надсилає Замовнику повідомлення наступного змісту: «Доброго дня! Зкидую останній варіант розташування меблів, що ми обговорювали, і чекаю на ваше рішення по столовій зоні. Дякую».
09 серпня 2023 року Виконавець надсилає Замовнику наступне повідомлення: «Доброго дня! Чи прийняли рішення щодо планування кухні-вітальні? Без затвердженого планування, на жаль, не можу рухатись далі по проекту. Можливо потрібно зустрітись?». 04 вересня 2023 року Виконавець направляє Замовнику повідомлення наступного змісту: «Доброго дня! Скажіть, будь ласка, ви плануєте продовжувати проект?». На що Замовник відповіла: « ОСОБА_4 , добрий день, так, нам треба трішки часу». Додатковим підтвердженням належного виконання Відповідачем своїх зобов`язань є пропозиції датовані 24.06.2024р. та 16.10.2024р., які направлялись Замовником на адресу Виконавця.
В даних пропозиціях Позивачкою не було висловлено жодних зауважень щодо строків виконання робіт, їхнього обсягу чи якості. А лише запропоновано провести зустріч з метою досягнення Сторонами домовленостей щодо подальшого продовження виконання умов договору або припинення договору (без конкретизації підстав для такого припинення). Крім цього, позивач визнає у позові, що «доказів того, що відповідач виконав перший етап роботи неналежної якості не існує» (стор. 8 абз. 4 позову). А тому є незрозумілим зазначення позивачкою у позові, що «… Відповідач, в порушення умов договору відмовився від виконання взятих на себе обов`язків до моменту спливу виконання умов першого етапу виконання робіт, у зв`язку з чим запропонувала розірвати договір в порядку ч.4 ст.849 ЦК України та вимагала повернення повної суми попередньої оплати» (стор. 6 позову)».
Такі покликання Позивача ґрунтуються на припущеннях та спростовують доказами, які безпосередньо подані останньою (переписками, пропозиціями).
Більш того, в матеріалах справи відсутні, будь які докази доведення Позивачкою до відома Відповідача відмови від договору на підставі ч.4 ст.849 ЦК України, та неналежного виконання останнім своїх зобов`язань.
Відповідач належним чином виконував свої зобов`язання згідно Договору, зворотне не доведено Позивачем; затримка у роботі над проектом відбулась внаслідок невиконання Позивачкою своїх обов`язків, передбачених п. 3.3 Договору; Позивачка не висловлювала своє бажання відмовитись від договору на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України.
Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України , відповідно до якої замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті), якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті); якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті); замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).
Правовий аналіз частин 2 - 4 статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови. Так, частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, які напряму залежать від наявності порушень умов договору в діях підрядника, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
Тобто, вказана правова норма презюмує правомірність дій підрядника при виконанні договору і саме тому в разі відмови від договору виникає обов`язок замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати його збитки, на відміну від пункту 2 цієї норми, яка врегульовує право замовника на відмову якраз у випадку невиконання зобов`язань підрядником.
Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання. Подібні за замістом висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.03.2020 у справі №910/2051/19.
У своїх пропозиціях від 24.06.2024р. та 16.10.2024р. позивачка жодного разу не вказувала про реалізацію свого права на відмову від договору, а також не вказувала причини, які слугують підставою для розірвання договору, оскільки кожна підстава тягне за собою певні юридичні наслідки. Повідомивши про свій намір відмовитись від договору на підставі ч.4 ст.849 ЦК України Відповідач б не заперечував щодо цього. В свою чергу, Відповідач не заперечує щодо реалізації Позивачем свого права на відмову від договору, відповідно до ч.4 ст.849 ЦК України. При цьому, заперечуючи щодо розірвання договору, згідно ч.2 ст.849 ЦК України, оскільки відсутні на те передумови.
Відповідно до ч.1 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення».
Згідно із п. 2.1 Договору ціна створення проекту дизайну інтер`єру, становить 30 000, 00 грн. Оплата за договором здійснюється в два етапи: 50% ціни договору протягом 2-ох робочих днів з моменту укладення договору, та 50% ціни договору протягом 3 робочих днів з дня затвердження Замовником ІІ Етапу».
Тобто, Сторонами погоджено у договорі алгоритм оплати. Незрозумілим є те, на підставі яких положень договору Позивачка робить висновок, що вартість кожного етапу становить 6 тис. грн., оскільки в договорі Сторонами не визначалась вартість кожного етапу.
Відповідно до ч.4 ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору .
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.4 ст. 653 ЦК України).
Таким чином, оскільки Підрядником належним чином виконувались зобов`язання, тобто такий виконував роботи в спосіб та строки визначені у Договорі, а порушення умов Договору відбулись зі сторони Замовника, яка і реалізовує право на відмову від Договору на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України, тому відсутні правові підстави для повернення коштів за роботу, яка виконана Відповідачем.
Робочий процес в рамках Договору тривав майже рік. А саме Підрядником: 1) опрацьовано заповнений Замовником опитувальний лист, згідно п. 3.1 Договору; 2) проведено обміри об`єкту; 3) розроблено план розташування меблів (4 варіанти згідно побажань та опитувального листа Замовника), що підтверджується переписками, які здійснювались Сторонами в додатку-месенджері «Телеграм»; 4) проведено ряд зустрічей; 5) здійснено коригування плану розташування меблів, з огляду на побажання Замовника (тричі). Фінальний проект плану розташування меблів був надісланий Замовнику, про те останнім, в строки визначені Договором, не був затверджений. Вказане позбавило можливості Виконавця перейти до виконання наступних етапів проекту. Проекти плану розташування меблів розроблені Виконавцем додаються. Звертає увагу на те, що І етап проекту є основним та фундаментом всього проекту, потребує значної затрати часу та ресурсу. Крім того, незважаючи на затримку термінів погодження Позивачкою етапів проекту, Відповідачем за побажанням Замовниці підбирались меблі, що включено в V етап та повинно було здійснюватись лише після погодження останньою попередніх етапів. Вказане є додатковим підтвердженням належної поведінки, добросовісності зі сторони Відповідача та безпідставності повернення коштів, розмір яких, зокрема, необґрунтований.
Відповідач просить ухвалити рішення, яким частково задоволити позовні вимоги, а саме: розірвати договір про надання послуг по розробці дизайну інтер`єру № КДК 07/07 - 23 укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ; в решті заявлених вимог відмовити.
Відповідь на відзив позтвачем не подано.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 викладено позицію, що неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, а тому не може бути перешкодою для розгляду судом питання по суті.
Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд справи судом.
Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вид судочинства - спрощеного провадження, вжиті судом заходи щодо направлення сторонам повідомлення про час та місце розгляду справи, копії позовної заяви з додатками до відповідача, із роз`ясненим правом надання відзиву на позов, суд визнав можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за відсутності сторін згідно поданої позивачем заяви.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України)
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).
Розгляд справи проводився у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч.2 ст. 509 ЦК України).
Судом встановлено, що 07 липня 2023 року між ОСОБА_1 (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) було укладено Договір на розробку дизайну інтер`єру № КДК 07/07-23 (а.с.15-19).
Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов`язується за завданням Замовника створити за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення проект дизайну інтер`єру квартири АДРЕСА_1 », який включає: обміри креслення квартири, план монтаж/демонтаж, планування рішення: план розташування меблів в межах плану від забудовника, підбір стилістики зображень аналогів майбутнього інтер`єру, план вентиляції, кондиціювання та рекуперації, алан-схема опалення, водопостачання, каналізації, план оздоблення підлог з маркуванням матеріалів, план рівневості стель, 3-д візуалізація меблевого наповнення кухонної зони, планування електромережі та її керування, план маркування кктів для орієнтування та розгортках стін, розгортки по стінах з маркуванням матеріалів.
Розробка та погодження проекту відбувається в шість етапів (п. 3.2 Договору).
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що кожен з етапів погоджується Замовником протягом 5 робочих днів з моменту передачі його Виконавцем. За наявності правок та побажань Замовника, у 3 денний строк Виконавець вносить їх. Погоджені рішення завіряються Сторонами при наступній зустрічі на друкованих копіях відповідних розділів проекту». Перехід Виконавцем до наступного етапу відбувається безпосередньо після затвердження Замовником попереднього етапу.
Внесення Замовником правок до попередніх етапів неможливе (п.3.4. Договору).
Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами».
Пунктом 3.2.1.2 Договору сторонами погоджено, що протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту проведення обмірів Виконавець створює робочу групу із Замовником на базі додатку-месенджера «Вайбер» (Viber) або «Телеграм» (Telegram), де відбуватиметься обговорення, внесення правок, побажань усіх стадій проекту.
Як вбачається із переписок, які здійснювались Сторонами в додатку месенджері «Телеграм» та процитовані позивачем у позовній заяві, Виконавець належним чином виконував свої договірні зобов`язання та постійно комунікував із Замовником, яка в свою чергу, не дотримувалась строків погодження етапів проекту, що позбавляло Виконавця можливості переходити до наступних етапів.
Крім того, у вказаних переписках Замовник не висловлює зауважень щодо якості, кількості чи строків виконання робіт.
Згідно з ч1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Позивач здійснила оплату за умовами укладеного договору - 50% він ціни договору (15 000 грн.), відповідач належним чином виконав свої зобов`язання, що визначені правовідносинами, у тому числі, строків виконання, його якості. Доводи позивача про те, що відповідач виконав перший етап роботи неналежної якості, не обгрунтовані.
Відповідно до ч.1 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи.
Згідно із п. 2.1 Договору ціна створення проекту дизайну інтер`єру, становить 30 000, 00 грн. Оплата за договором здійснюється в два етапи: 50% ціни договору протягом 2-ох робочих днів з моменту укладення договору, та 50% ціни договору протягом 3 робочих днів з дня затвердження Замовником ІІ Етапу».
Тобто, Сторонами погоджено у договорі правило оплати.
Положенням статті 629 ЦК України закріплений принцип обов`язковості договору.
Тобто ЦК України закріплює прицип непорушності досягнутих сторонами правочину домовленостей, а відтак і закріплених у договорі відповідних умов. Однак, після укладення договору в процесі його виконання може виникнути потреба у внесенні змін до умов договору за ініціативою однієї або обох сторін, або ж, договір взагалі може бути припинений шляхом його розірвання.
У загальних положенням про договори в ЦК України безпосередньо визначаються підстави та правові наслідки лише щодо зміни та розірвання договору, але не містяться норми, які б конкретно визначали підстави та порядок припинення договору, крім його розірвання, яке є лише однією із підстав припинення договору.
Відповідно до ст.ст. 6, 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно ст. 628 цього Кодексу.
Зміст договору, відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони відповідно до договору засвідчили, що всі умови договору їм зрозумілі й вони вважають їх справедливими по відношенню до себе та підтвердили свою здатність виконувати умови договору вцілому.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Так, відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Ст.907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч.4 ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору .
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.4 ст. 653 ЦК України).
Таким чином, оскільки підрядником належним чином виконувались зобов`язання, тобто такий виконував роботи в спосіб та строки визначені у Договорі, а порушення умов Договору відбулись зі сторони Замовника, яка і реалізовує право на відмову від Договору на підставі ч.4 ст. 849 ЦК України, тому відсутні правові підстави для повернення коштів за роботу, яка виконана відповідачем.
Встанволено, що робочий процес в рамках Договору тривав підрядником: 1) опрацьовано заповнений Замовником опитувальний лист, згідно п. 3.1 Договору; 2) проведено обміри об`єкту; 3) розроблено план розташування меблів (4 варіанти згідно побажань та опитувального листа Замовника), що підтверджується переписками, які здійснювались Сторонами в додатку-месенджері «Телеграм»; 4) проведено ряд зустрічей; 5) здійснено коригування плану розташування меблів, з огляду на побажання Замовника (тричі). Фінальний проект плану розташування меблів був надісланий Замовнику, про те останнім, в строки визначені Договором, не був затверджений. Вказане позбавило можливості Виконавця перейти до виконання наступних етапів проекту. Позивачем затримано термін погодження І етапу проекту, що впливає на реалізацію виконання відповідачем як виконавцем робіт взятих за договорм зобов"язань.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доспупності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Інші доводи сторін, які наведені у позові, відзиві на позов, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зважаючи на надані докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, обставини, що спростовують уцілому позовні вимоги, судом не встановлені.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про захист прав споживачів».
За таких підстав, приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.6 ст.141 ЦПК України, й судові витрати (судовий збір) компенсовати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 22, 23, 526, 625, 633, 837, 849, 901, 906, 907 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позоввами про захист прав споживачів» № 5 від 12 квітня 1996 року (зі змінами та доповненнями), п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів, - задовольнити часково.
Договір на розробку дизайну інтер`єру КДК 07/07-23 від 07.07.2023 року, укладений між ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , - розірвати.
В решті вимог - відмовити.
Судові витрати (судовий збір) компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Понесені позивачем інші судові витрати покласти на такого позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СУДДЯ: