СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
04 серпня 2026 року Справа № 480/5202/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 11.10.2022 по 14.03.2023 рік включно грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити 11.10.2022 по 14.03.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії), грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 11.10.2022 по 31.12.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01.01.2022 - 2481 грн, з 01.01.2023 по 14.03.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01.01.2023 - 2684 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та здійснити виплату різниці з урахуванням фактично сплачених сум та з урахуванням висновків суду та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було задоволено заяву позивача щодо поновлення процесуального строку звернення до суду, поновлено позивачу строк звернення до суду з даною позовною заявою, відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено строк відповідачам для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачам заперечення.
При цьому, задовольняючи заяву позивача щодо поновлення процесуального строку звернення до суду, судом було враховано, що у поданій заяві позивачем було зазначено, що грошовий атестат, довідки про розмір нарахованого та виплачено грошового забезпечення за спірний період у розрізі складових грошового забезпечення з обов`язковим зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення та картки особового рахунку за ці періоди він не отримував.
Водночас суд звернув увагу позивача на те, що в силу положень ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Крім того даною ухвалою було витребувано у Військової частини НОМЕР_1 додаткові, докази, в тому числі, докази повідомлення позивача про суми, нараховані та виплачені йому в період з 11.10.2022 року по 14.03.2023 та при звільненні, зокрема, докази отримання ним грошового атестату.
На виконання вимог суду, представником відповідача було надано суду копію грошового атестату.
Також представником відповідача було надано суду через систему "Електронний суд" заяву про залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Заява обгрунтовується тим, що 14.03.2023 року позивач був ознайомлений зі змістом грошового атестату. При цьому адвокатський запит надісланий до Військової частини НОМЕР_1 свідчить про те, що позивач почав вчиняти активні дії, спрямовані на з`ясування обставин нарахування і виплату йому грошового забезпечення, лише у 2026 році. Відповідь відповідача від 01.06.2026 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, заяву про залишення позову без розгляду, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 25.06.2026 у справі № 520/25416/25 в аспекті з`ясування значення грошового атестата в спірних правовідносинах, зокрема, зазначив, що грошовий атестат за правовою природою є документом про остаточний розрахунок з особами рядового і начальницького складу, який видається, зокрема, при звільненні в запас або відставку із призначенням пенсії, та підтверджує виплату належних такій особі складових грошового забезпечення саме на цей день.
Також, колегія суддів зауважила, що хоч грошовий атестат і містить інформацію про суми, нараховані та виплачені позивачеві при звільненні, тобто є повідомленням про ці суми у значенні, вжитому в частині другій статті 233 КЗпП України, з отриманням якого ця норма пов`язує початок перебігу тримісячного строку звернення до суду, однак обсяг відомостей, які у ньому мають відображатися, визначено нормативно і з-поміж таких немає інформації про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою за складовими такого грошового забезпечення за минулі періоди служби.
Послуговуючись позицією Судової палати, викладеною в постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, Верховний Суд сформував у подібних справах загальний підхід, за якого для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення з позовом, суд має перевірити наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення до моменту отримання відповіді на запит, тобто до 18 вересня 2025 року, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.
Правової норми, яка б зобов`язувала відповідача при звільненні позивача видавати йому документ іншого змісту (з іншими відомостями), чинні нормативні акти не містять.
Верховним Судом у постанові від 25.06.2026 у справі № 520/25416/25 також зазначено, що у частині другій статті 233 КЗпП України законодавець визначив строк у три місяці, протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов`язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду.
При цьому Верховний Суд у постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 звернув увагу, що підхід, за якого особа після отримання документа про суми, нараховані та виплачені при звільненні, може протягом необмеженого строку не вчиняти жодних дій для отримання необхідної їй додаткової інформації, а надалі у будь-який момент звернутися із запитом та з дня отримання відповіді вважати таким, що має новий тримісячний строк для звернення до суду, надто розширює нормативний зміст частини другої статті 233 КЗпП України та нівелює саму суть строкового обмеження звернення до суду трьома місяцями.
Верховний Суд у вказаній постанові наголосив, що якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк, то у ці три місяці належить включати й період від дня отримання особою документа про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, до вчинення нею будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом.
З матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2023 року № 80, позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 14.03.2023 року.
Під час звільнення з військової служби, позивача було ознайомлено з грошовим атестатом від 14.03.2023 № 161, про що свідчить його підпис на вказаному документі.
Відтак, з урахуванням висновків Верховного Суду, саме 14.03.2023 позивач був обізнаний про суми нараховані та виплачені йому при звільненні.
Проте з даною позовною заявою позивач звернувся до суду засобами поштового зв`язку лише 30.06.2026 року (до суду надійшла 06.07.2026 року), тобто із порушенням встановленого тримісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 233 Кодексу законів про працю України.
При цьому суд погоджується з твердженням представника відповідача, що отримання позивачем листа Військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2026 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.
В свою чергу позовна заява не містить доказів вчинення будь-яких активних дій з боку позивача щодо отримання інформації з приводу проведення нарахування та виплати грошового забезпечення, а також щодо його складових з 15.03.2023 по 22.05.2026 року (як зазначено у позовній заява, дата направлення на електронну адресу відповідача заяви позивача).
А відтак суд зазначає, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з даною позовною заявою. При цьому доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.
За приписами ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи, що позивачем подано позовну заяву з пропуском строку звернення до суду, а також те, що зазначені обставини встановлені судом після відкриття провадження у справі та отримання клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та відповідних доказів, суд вважає за необхідне на підставі ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити інші поважні причини пропуску строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Павлічек