Справа № 466/1674/26
Провадження № 2/461/2165/26
УХВАЛА
03.08.2026 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Рішко С.А.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»
(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411; ЄДРПОУ: 41084239;
e-mail: [пошта прихована]),
в інтересах якого діє Танцуріна Єлизавета Вадимівна
(РНОКПП: НОМЕР_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
до
ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 )
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
I. Фактичні обставини справи, суть клопотання та дані про особу, яка його заявила, суть питання, яке вирішується судом
У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», в інтересах якого діє Танцуріна Єлизавета Вадимівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
15.07.2026 відповідачем подано клопотання про витребування доказів. Зокрема, представник просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» документи (електронні документи) та інформацію, а саме:
- оригінал електронного кредитного договору № 532465-KC-004 від 02.07.2025 з усіма додатками у тому форматі, в якому його було створено та підписано, з накладеним електронним підписом кредитодавця (у разі його використання) та електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором;
- докази формування, направлення та використання відповідачем одноразового ідентифікатора (OTP), використаного для підписання кредитного договору, а саме: дату та час його формування; дату та час направлення; номер телефону, на який його було направлено; зміст SMS-повідомлення або іншого електронного повідомлення; дату та час використання такого одноразового ідентифікатора для підписання договору;
- докази заповнення відповідачем заявки на отримання кредиту, реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, створення особистого кабінету та хронологію вчинення всіх дій щодо укладення кредитного договору в електронній формі із зазначенням дати та часу кожної дії;
- електронну оферту щодо укладення кредитного договору № 532465-KC-004 від 02.07.2025;
- електронний акцепт оферти, підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора;
- документи, що підтверджують направлення відповідачу примірника укладеного кредитного договору, із зазначенням способу його направлення (електронний файл, гіперпосилання, особистий кабінет тощо), дати та часу такого направлення, а також документи або технічні дані, які підтверджують цілісність і незмінність змісту електронного договору після його укладення та направлення відповідачу;
- документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів за договором № 532465-KC-004 від 02.07.2025 із зазначенням реквізитів платіжної картки одержувача, дати, часу, суми, ідентифікатора платіжної операції та платіжної інструкції.
Мотивуючи заявлене клопотання, представник вказав, що до матеріалів справи позивачем долучено виключно паперові копії електронних документів, які самі по собі не дають можливості встановити: чи існує оригінал електронного кредитного договору; чи відповідає подана паперова копія оригіналу; чи зазнавав електронний документ будь-яких змін після його створення; чи дійсно було сформовано та використано одноразовий ідентифікатор; коли саме він був сформований, направлений та використаний; чи саме відповідачем було здійснено акцепт оферти та підписання договору. В свою чергу, факт укладення спірного кредитного договору є однією з основних обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог. За відсутності зазначених доказів суд буде позбавлений можливості перевірити обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, зокрема факт укладення кредитного договору в електронній формі, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також достовірність і незмінність поданих електронних доказів, що унеможливить повне та всебічне з`ясування обставин справи.
Крім цього, представник відповідача у клопотанні зазначив про те, що був позбавлений можливості подати клопотання про витребування доказів у встановлений судом строк з об`єктивних, незалежних від нього причин, з огляду на те, що лише 30.06.2026 в приміщенні Галицького районного суду м. Львова представнику відповідача було вперше надано матеріали справи № 466/1674/26 для ознайомлення та фотофіксації, що підтверджується відповідним записом у журналі ознайомлення та підписом на заяві. Тобто, крайнім днем строку на подання клопотання про витребування доказів з урахуванням першого ознайомлення з матеріалами справи є 15.07.2026.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. У відповіді на відзив надав свої заперечення з приводу клопотання заявленого представником відповідача.
Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до положень ч. 1,2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Згідно ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає, серед іншого, у недопущенні зловживань наданими їй правами. Дотримання балансу між інтересами усіх сторін при розгляді справи законодавцем покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством засад та строків розгляду справи.
З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду клопотання та ухвалення законного і обґрунтованого рішення щодо нього. Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, суд вважає, що розгляд клопотання у відсутності осіб які не прибули в судове засідання є можливим.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
II. Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу
Як визначено у ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Верховного Суду від 10.05.2022 у справі 752/21028/15-ц, провадження 61-5725св21).
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis) рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).
Уникаючи надмірного формалізму у застосування норм ЦПК України, враховуючи прецедентну практику рішень ЄСПЛ щодо забезпечення принципу змагальності процесу та рівності сторін стосовно здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків для захисту своїх прав та інтересів, з урахування значення результату розгляду справи для сторін, з метою повного, всебічного та об`єктивного встановлення фактичних обставин у даній справі, суд вбачає поважними обставини, які стали причинами пропуску подання доказів у строк, встановлений судом, тому слід поновити строк на подання клопотання про витребування доказів.
Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів п.4 ч.5 статті 12 ЦПК, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частиною 2 статті 84 ЦПК України в клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Під час розгляду клопотання встановлено, що представником відповідача не надано доказів неможливості отримання вказаних доказів самостійно, адже відповідач як сторона договору на чому наполягає позивач вправі отримувати інформацію щодо його виконання у банку самостійно.
Жодних даних та доказів про звернення відповідача стосовно отримання доказів до їх володільця та відмови у їх наданні клопотання не містить. Тобто фактично клопотання не відповідає вимогам статті 84 ЦПК України.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторони, суд приходить до висновку, про відсутність законних підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.
Керуючись ст. 84 ЦПК України,
постановив:
Поновити представнику відповідача ОСОБА_2 строк для подання клопотання про витребування доказів.
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2. про витребування доказів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький