Справа № 286/4510/25 Головуючий у 1-й інст. Вачко В. І.
Категорія 43 Доповідач Бондар О.О.
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів Бондар О. О. (суддя-доповідач), судді Павицька Т. М., Шевчук А. М.,
за участю секретаря судового засідання Прохорчук Д. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 05 травня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Вачко В. І. у місті Овруч, повний текс судового рішення складений 12.05.2026
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1.17 грудня 2025 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Овруцького районного суду Житомирської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди.
2. ОСОБА_2 просила стягнути з ФОП ОСОБА_1 на її користь матеріальний збиток в сумі 1021,64 грн, моральну компенсацію в сумі 30 000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28 000,00 грн та витрати на сплату судового збору.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
3.05 травня 2026 року Овруцький районний суд Житомирської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.
4.Рішення мотивовано посиланнями на те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, позивач не заявив клопотання про заміну неналежного відповідача, а суд позбавлений права з власної ініціативи здійснювати заміну відповідача або залучати співвідповідача.
5.Щодо заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн, суд першої інстанції відмовив у їх стягнені з позивача з огляду на відсутність у матеріалах справи належних доказів їх фактичного понесення та неспівмірність заявленого до відшкодування розміру витрат зі складністю справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
6.Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та 05 червня 2026 року подав апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду .
7.В апеляційній скарзі просить: «скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 39 000,00 грн. Також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 20 000,00 грн.
8.Вважає оскаржене рішення в частині відмови відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу безпідставним, необґрунтованим та таким, що постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
9.Зазначає, що відповідач, з метою забезпечення відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу, у встановленому процесуальним законом порядку подав до суду першої інстанції попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат у відзиві на позовну заяву, а також клопотання про збільшення їх розміру, до якого долучив копії договору про надання правничої допомоги № 17/12/2025 від 17 грудня 2025 року, додаткової угоди № 1 від 17 грудня 2025 року до цього договору та акта виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 24 березня 2026 року.
10.За таких обставин, вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки обов`язок їх сплати підтверджений належними доказами, а заявлений розмір витрат є обґрунтованим, співмірним зі складністю справи та належним чином не спростований судом.
11.Разом із цим повідомляє апеляційному суду, що орієнтовна загальна сума витрат відповідача на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції складає 20 000,00 грн.
12.Документи з детальним описом наданих послуг, які надаватимуться відповідачу за період розгляду справи в суді апеляційної інстанції будуть додатково надані суду в строк не пізніше 5 днів з дня ухвалення судового рішення.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
13.Відзив від позивача на апеляційну скаргу станом на час апеляційного розгляду справи не надійшов, що відповідно до положень частини 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Інші письмові заяви, які надійшли до апеляційного суду
14.10 липня 2026 року представник ФОП ОСОБА_1 - адвокат Третяк В. Ю. через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» подав до Житомирського апеляційного судузаяву, в якій просить проводити розгляд апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 без участі самого відповідача та його представника.
15.29 липня 2026 року на електронну адресу Житомирського апеляційного суду надійшла заява позивача про направлення їй матеріалів апеляційної скарги з додатками на електронну адресу.
16.29 липня 2026 року Житомирський апеляційного суд направив матеріали апеляційної скарги з додатками на вказану позивачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1
Рух справи в суді апеляційної інстанції
17.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026 визначено склад суду для розгляду справи № 286/4510/25: Бондар О.О. (суддя-доповідач), Павицька Т.М., Шевчук А.М.
18.Ухвалою від 10 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі. Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд ухвалою від 07 липня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 04 серпня 2026 року о 12 год 00 хв.
Мотивувальна частина
Позиції учасників справи в апеляційному суді
19. Учасники справи в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у спосіб надіслання судових повісток, що не перешкоджає розгляду справи (частини 2 статті 372 ЦПК України).
Позиція суду апеляційної інстанції
20.Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
21.Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, тому в іншій частині рішення не є предметом апеляційного перегляду.
22.Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу змінити у спосіб доповнення його резолютивної частини.
Оцінка висновків суду першої інстанції
23.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. ( частини 1 - 5 статті 263 ЦПК України).
24.Апеляційний суд уважає, що рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає в частині відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке.
25.Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
26.Відповідно до статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
27.Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
28.Відповідно до положень частини 1, пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
29.Статтею 141 ЦПК України регламентовано порядок розподілу судових витрат між сторонами та визначено, що у разі відмови в позові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача (пункт 3 частини 2 статті 141 ЦПК України).
30.Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) ( частина 8 статті 141 ЦПК України).
31.Системний аналіз положень частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що законодавець пов`язує можливість відшкодування судових витрат не лише з фактом їх сплати, а й із виникненням у сторони підтвердженого належними доказами обов`язку щодо їх сплати.
32.Отже, відсутність на момент вирішення питання про розподіл судових витрат доказів фактичної оплати правничої допомоги не виключає можливості їх відшкодування за умови підтвердження існування відповідного грошового зобов`язання.
33.Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
34.Відповідач 31.03.2026 подав до суду першої інстанції клопотання про збільшення розміру витрат на професійну правничу допомогу разом з доказам на їх підтвердження, а саме: копії договору про надання правничої допомоги № 17/12/2025 від 17 грудня 2025 року, додаткової угоди № 1 від 17 грудня 2025 року до цього договору та акта виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 24 березня 2026 року.
35.Згідно акта виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 24 березня 2026 року, адвокатом були надані відповідачу наступні оплатні послуги:
- підготовка та надання адвокатом правового висновку клієнту з приводу наданих документів та можливої стратегії захисту його прав та інтересів - 4 500,00 грн;
- підготовка клопотання про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_3 по справі №286/4510/25 - 3000,00 грн;
- підготовка відзиву ОСОБА_1 на позовну заяву ОСОБА_2 по справі №286/4510/25 - 16 500,00 грн;
- підготовка клопотання про зобов`язання ОСОБА_2 надати відповіді - 3000,00 грн;
- підготовка заперечень ОСОБА_1 на відповідь ОСОБА_2 на відзив на позовну заяву по справі №286/4510/25 - 8 250,00 грн;
- інші перелічені в акті послуги надавалися безкоштовно.
36.Загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу згідно вказаного акта склав - 39000 грн.
37.Пунктом 1.2 договору про надання правничої допомоги (далі - договір), сторони погодили, що конкретно визначений перелік послуг, які Адвокатське Об`єднання надає Клієнту, визначається в Додаткових угодах до цього Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору.
38.Згідно з пунктом 4.2 договору гонорар Адвокатському Об`єднанню погоджується за взаємною згодою сторін.
39.У пункті 4 додаткової угоди, сторони спільно визначили і погодили, що вартість години роботи адвокатського об`єднання становить - 1 500 грн.
40.Відповідно до пункту 6 додаткової угоди, сторони узгодили, що розмір гонорару Адвокатського об`єднання (Адвокатського об`єднання) за надання правничої (правової) допомоги за цією Додатковою угодою буде визначений Сторонами після надання правової допомоги та буде підрахований з урахуванням витраченого часу на правову допомогу, внаслідок чого між Сторонами буде підписано Акт надання послуг (Акт виконаних робіт).
41.В пункті 7 додаткової угоди, сторони дійшли згоди, що Клієнт здійснює оплату за надану правничу (правову) допомогу протягом 10-ти днів з дати набрання законної сили останнім (остаточним) судовим рішенням у справі, якщо інше не буде обумовлене Сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди.
42.З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу з підстав відсутності доказів їх фактичної оплати, оскільки поданий відповідачем акт виконаних робіт (наданих послуг) у сукупності з договором про надання правничої допомоги та додатковою угодою до нього підтверджує як обсяг наданих адвокатом послуг, так і виникнення у відповідача обов`язку щодо їх оплати, що відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України є достатньою підставою для вирішення питання про їх відшкодування.
43.Водночас, вирішуючи питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд повинен керуватися критеріями, визначеними чинним цивільним процесуальним законодавством.
44.Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
45.Частинами 4 та 5 статі 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
46.Апеляційний суд звертає увагу, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд зобов`язаний перевірити їх дійсність, необхідність та обґрунтованість відповідно до критеріїв, визначених статтею 141 ЦПК України. Водночас оцінка співмірності витрат на професійну правничу допомогу, передбачена частинами п`ятою та шостою статті 137 ЦПК України, здійснюється лише за наявності відповідного клопотання іншої сторони, яка повинна довести їх неспівмірність. Отже, за відсутності такого клопотання суд не вправі з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки це суперечило б принципу змагальності та порушувало б процесуальну рівність сторін.
47.Вказане відповідає усталеній практиці Верховного Суду, зокрема правовим висновкам Об`єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 03.10.2019 у справі № 922/445/19) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у яких розмежовано: обов`язок суду перевірити реальність, необхідність і обґрунтованість витрат під час їх розподілу (стаття 141 ЦПК України) та право суду зменшити їх розмір лише за клопотанням іншої сторони, яка доведе їх неспівмірність (стаття 137 ЦПК України).
48.Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неспівмірність заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки питання про зменшення їх розміру у зв`язку з неспівмірністю може бути вирішене лише за наявності відповідного клопотання іншої сторони, яка повинна довести наявність підстав для такого зменшення. За відсутності такого клопотання суд першої інстанції не мав правових підстав з власної ініціативи оцінювати співмірність заявлених витрат та відмовляти у їх відшкодуванні з цих мотивів, що не відповідає вимогам статті 137 ЦПК України та принципу змагальності цивільного судочинства.
49.Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (пункт 31 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2026 року у справі № 372/6826/24).
50.В цій же ухвалі Велика Палата Верховного Суду з посиланням на сформульовані нею висновки під час розгляду питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підтвердила свій висновок про те, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
51.Апеляційний суд дослідивши подані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу зазначає таке.
52. Верховний Суд в постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 зазначив, що для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.
53.Оцінюючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд враховує, що предметом спору у цій справі є стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1 021,64 грн та моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн.
54.За таких обставин заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 39 000,00 грн є очевидно непропорційними ціні позову та значенню справи для сторін, а тому не відповідають критеріям розумності й пропорційності, передбаченим частиною третьою статті 141 ЦПК України.
55.Європейський суд з прав людини усталено наголошує, що судові витрати контролює суд, а надмірність порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.
56.Апеляційний суд уважає, що витрати на складання клопотання про залишення позовної заяви без руху в розмірі 3 000,00 грн не підлягають відшкодуванню, оскільки вирішення питання про залишення позовної заяви без руху належить до повноважень суду, а тому подання такого клопотання не було об`єктивно необхідним для розгляду справи.
57.Також, необґрунтованими є витрати на підготовку відзиву на позовну заяву в розмірі 16 500,00 грн. Суд апеляційної інстанції враховує, що у задоволенні позову відмовлено з єдиної підстави - пред`явлення позову до неналежного відповідача, що встановлено судом на підставі відповідей Державної податкової служби у Рівненській області від 25.11.2025 №297/П/17-00-07-05-08 та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № В-7567/П-8147 від 01 грудня 2025 року, які до матеріалів справи подала сама позивач.
58.Крім того, апеляційний суд не вважає обґрунтованим зазначений в акті виконаних робіт час, витрачений на підготовку відзиву на позовну заяву, а саме 11 годин. Враховуючи характер і складність спору, обсяг підготовленого відзиву та погоджену сторонами вартість однієї години правничої допомоги у розмірі 1 500,00 грн, такий обсяг часу є явно надмірним і не відповідає критеріям розумності та необхідності, визначеним статтею 141 ЦПК України.
59.З аналогічних підстав апеляційний суд уважає завищеною вартість послуг з підготовки заперечень на відповідь на відзив, додаткових пояснень та клопотання про зобов`язання позивача надати відповіді на поставлені запитання. Зазначені процесуальні документи не мали істотного значення для вирішення спору, а від заявленого клопотання відповідач у подальшому відмовився під час судового розгляду (а.с. 242), що свідчить про відсутність об`єктивної необхідності у понесенні таких витрат.
60.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).
61.Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
62.Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04).
63.Також, у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
64.Апеляційний суд звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
65.Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17.
66.Отже, оцінивши подані представником ФОП ОСОБА_1 - Третяком В. Ю. - докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши критерії їх реальності, необхідності, розумності та пропорційності, визначені статтею 141 ЦПК України, а також конкретні обставини справи, її складність, обсяг наданих адвокатом послуг, необхідність вчинених процесуальних дій і час, витрачений на їх виконання, суд апеляційної інстанції вважає, що обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді першої інстанції, є 10 000,00 грн, які слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 .
Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі
67.Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги щодо помилковості висновку суду першої інстанції про відмову у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу з мотивів, викладених у цій постанові.
68.Оцінку обґрунтованості заявлених до відшкодування витрат апеляційний суд уже надав у пунктах 49-66 цієї постанови, у зв`язку з чим підстав для повторного викладення відповідних мотивів немає.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
69.Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суд за результатами розгляду апеляційної скарги.
70.Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
71.Оскільки висновки суду першої інстанції щодо відмови у стягненні на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам процесуального закону та обставинам справи, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду в цій частині потрібно змінити з мотивів, викладених у цій постанові.
Висновки щодо розподілу судових витрат
72.Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови зазначається розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
73.Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
74.Оскільки рішення суду першої інстанції переглядалося в апеляційному порядку лише в частині розподілу судових витрат, підстав для нового розподілу судових витрат немає.
75.Керуючись статтями 137, 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 05 травня 2026 року у справі №286/4510/25 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу змінити.
3. Доповнити резолютивну частину рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 05 травня 2026 року у справі №286/4510/25 другим абзацом такого змісту:
«Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 7 000,00 грн.
3. В іншій частині рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 05 травня 2026 року у справі №286/4510/25 не оскаржувалось та не переглядалось.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків встановлених статтею 389 ЦПК України.
Судді
О. О. Бондар (суддя-доповідач)
А. М. Шевчук
Т. М. Павицька
Повний текст постанови складено 04 серпня 2026 року.