ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 528/1237/25 Номер провадження 22-ц/814/2710/26 Головуючий у 1-й інстанції Вітківський М. О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Полтава
03 серпня 2026 року Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.,
судді: Дорош А.І., Панченко О.О.
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Таскомбанк» на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 05 березня 2026 року (час ухвалення судового рішення не зазначений; дата виготовлення повного текста судового рішення - 09 березня 2026 року) у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2025 року АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 75 686,80 грн і судові витрати.
Заявлені вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачкою умов кредитного договору.
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 05 березня 2026 року позовні вимоги АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за Кредитним договором №15455898450 від 05.07.2022 у сумі 57 612,38 грн, в тому числі: заборгованості по тілу кредиту - 31 574,40 грн; заборгованість по річним процентам - 4 698,77 грн; заборгованість по щомісячним процентам - 21 339,21 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» судовий збір в сумі 1 841,24 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «Таскомбанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що суд помилково не стягнув відсотки в повному обсязі, пославшись на те, що вони нараховані поза межами строку дії кредитного договору, тоді як умовами договору визначено, що дія договору припиняється після належного його виконання.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Рішення суду у частині стягнення тіла кредиту та стягнення процентів в період з 05.07.2022 по 05.07.2024 не оскаржується, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, що 05.07.2022 між ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк» укладено кредитний договір №15455898450.( а.с.6-7)
Відповідно до умов договору загальна сума кредиту склала 31 574,40 грн, строк кредиту - 24 місяців, процентна ставка - 10.99 % річних.
12.08.2025 АТ «Таскомбанк» направило ОСОБА_1 повідомлення-вимогу, в якій повідомило про наявність заборгованості у розмірі : 31 574,40 грн основного боргу, 7 497,68 грн заборгованості за річними процентами, 36 810,65 грн заборгованість за щомісячними процентами та необхідність їх сплати. (а.с. 19).
Відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, за станом на 01.04.2025 за кредитним договором №15455898450 від 05.07.2022 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 75 686,80 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 31 574,40 грн; заборгованість за процентами - 7497,68 грн, заборгованість за щомісячними процентами - 36 810,65 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги банку, суд першої інстанції виходив з того, що банк безпідставно нарахував проценти за користування коштами поза межами строку кредитування.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується таким.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.
З розрахунку заборгованості випливає, що проценти за користування грошовими коштами, при зверненні до суду з цим позовом, банк нараховував поза межами узгодженого між сторонами строку дії договору.
Доводи апеляційної скарги про погодження з відповідачкою усіх умов кредитного договору, що передбачає і пролонгацію договору, не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 4 заяви-договору передбачено продовження строку кредитування, однак відсутня домовленість щодо умов такого продовження.
Отже судом першої, в повній мірі встановлені фактичні обставини.
З огляду на наведене слід визнати, що суд першої інстанції дотримався вимог процесуального закону та у відповідності до приписів ст.89 ЦПК України дав належну оцінку встановленим обставинам та поданим доказам і у відповідності до вимог ч.4 ст.265 ЦПК України у своєму рішенні надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, в апеляційній скарзі відсутні посилання на істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» залишити без задоволення.
Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 05 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 03 серпня 2026 року.
Головуючий суддя О. А.Лобов
Судді А.І.Дорош
О.О.Панченко