Справа № 676/1499/26
Номер провадження 2/676/2584/26
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У К Р А Ї Н И
(з а о ч н е)
03 серпня 2026 року м. Кам`янець-Подільський
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Гладій Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Сенчишеної Р.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Костишена В.Л. звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 30.08.2024 року ОСОБА_2 отримав у позику від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5 800,00 Євро та зобов`язався повернути позику до 01.07.2025 року. Починаючи з 01.10.2024 року зобов`язався віддавати борг рівноцінними частинами. 13.10.2024 року здійснено платіж у розмірі 16 000,00 грн. від ОСОБА_3 , родички відповідача. Зазначені кошти були зараховані, як часткове погашення заборгованості за розпискою. Незважаючи на взяті на себе зобов`язання, відповідач у встановлений строк суму позики не повертав, тому позивач звертався до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за період з 01.10.2024 року по 01.02.2025 року. Так, Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.03.2025 року у справі № 676/878/25 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики в сумі 2 544,00 Євро, витрати по сплаті судового збору в сумі 969,00 грн. Інша частина заборгованості за розпискою залишилася несплаченою та становить 2 900,00 Євро. Відповідно до умов розписки відповідач зобов`язався здійснювати погашення суми позики рівними частинами у період з 01.10.2024 року по 01.07.2025 року. У зв`язку з цим, строк виконання зобов`язань зі сплати чергових платежів настав: 01.03.2025 року - у розмірі 580,00 Євро, 01.04.2025 року - у розмірі 580,00 Євро; 01.05.2025 року - у розмірі 580,00 Євро; 01.06.2025 року - у розмірі 580,00 Євро; 01.07.2025 року - у розмірі 580,00 Євро. Таким чином, станом на 01.07.2025 року у відповідача виник обов`язок зі сплати заборгованості у загальному розмірі 2 900,00 Євро, тобто за період з 01.03.2025 року по 01.07.2025 року відповідно до умов розписки.
Відповідач Відзив на позов до суду не подав.
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області 27.02.2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.04.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Костишена В.Л. в судове засідання не з`явилась, про місце і час розгляду справи судом повідомлена належним чином, направила суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує і просить його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи судом повідомлений належним чином, однак причини неявки в судове засідання не вказав.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку загального позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) вказано, що «за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.
Так, судом встановлено, що 30.08.2024 року відповідач у справі, ОСОБА_2 , отримав у позику від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5 800,00 євро та зобов`язався повернути позику до 01.07.2025 року, починаючи з 01.10.2024 року зобов`язався віддавати борг рівноцінними частинами.
13.10.2024 року ОСОБА_4 , родичка відповідача, здійснила платіж у розмірі 16 000,00 грн., які позивачем зараховані як часткове погашення заборгованості за розпискою.
Оскільки відповідач у встановлений строк суму позики не повертав, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за період з 01.10.2024 року по 01.02.2025 року.
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.03.2025 року у справі № 676/878/25 із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за Договором позики в сумі 2 544,00 Євро, витрати по сплаті судового збору в сумі 969,00 грн.
Інша частина заборгованості залишилася несплаченою та становить 2 900,00 Євро.
Відповідно до умов Розписки відповідач зобов`язався здійснювати погашення суми позики рівними частинами у період з 01.10.2024 року по 01.07.2025 року.
У зв`язку з цим строк виконання зобов`язань зі сплати чергових платежів настав: 01.03.2025 року - у розмірі 580,00 Євро, 01.04.2025 року - у розмірі 580,00 Євро; 01.05.2025 року - у розмірі 580,00 Євро; 01.06.2025 року - у розмірі 580,00 Євро; 01.07.2025 року - у розмірі 580,00 Євро.
Отже, станом на 01.07.2025 року у відповідача виник обов`язок зі сплати заборгованості за Розпискою у загальному розмірі 2 900,00 Євро, тобто за період з 01.03.2025 року по 01.07.2025 року.
Відповідно до положень ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст.1047 ЦК України Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
За своїми правовими ознаками Договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
Таким чином, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування ст.ст.1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 206/6401/18 (провадження № 61-9197св21) зазначено, що: «на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця. Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки. Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18)».
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку (ч.2 та 3 ст.545 ЦК України).
Разом з цим, факт отримання грошових коштів відповідачем ОСОБА_2 підтверджується копією боргової розписки від 30.08.2024 року, що міститься у справі, а аткож був встановлений рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.03.2025 року у справі № 676/878/25.
Відповідно до ч.1 ст.1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
З наведеного випливає, якщо Договір позики укладений в письмовій формі, то факт передачі грошових коштів може бути спростований у разі оспорювання договору позики.
Договір позики від 11.12.2024 року відповідач не оспорював, не просив визнати його недійсним чи удаваним правочином.
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже судом встановлено, що на час розгляду справи грошові кошти за Договором позики від 30.08.2024 року, позивачу не повернуті, що свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов`язань.
Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1 148,63 грн. за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст.1049, 1050, 1051 ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики від 30.08.2024 року у розмірі 2 900,00 Євро.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі сумі 1 148,63 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 03 серпня 2026 року.
Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Л.М. Гладій