КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 22-з/824/963/2026
Справа № 759/19304/25
У Х В А Л А
03 серпня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., розглядаючи заяву представника Житлово-будівельного кооперативу "КРІСТ" - адвоката Вербицького Ярослава Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року щодо повернення зустрічної позовної заяви позивачеві та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 березня 2026 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу "КРІСТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
У серпні 2024 року позивач ЖБК «Кріст» звернувся до суду з позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Кріст» заборгованість в сумі 86168,30 грн., що включає основну заборгованість із щомісячного членського внеску, щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території для власників житлових та/або нежитлових приміщень будинку та додаткового разового цільового внеску ЖБК «Кріст» на проведення внутрішньобудинкових ремонтних робіт у будинку 54534 грн., інфляційні нарахування за прострочення сплати основної заборгованості 2435,63 грн., 3 % річних від простроченої суми 729,94 грн., пені за прострочення сплати внесків у розмірі 5410,73 грн., штраф за прострочення сплати внесків в розмірі 23058 грн., судовий збір в розмірі 3028 грн. та витрати на правничу допомогу 12000 грн.
13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив визнати рішення загальних зборів ЖБК «Кріст» від 28 січня 2025 року у частині рішень з питань п`ятого та шостого порядку денного щодо їх застосування до осіб, які не є членами ЖБК «Кріст», незаконними, такими, що суперечать вимогам абзаців 1 та 13 п. 5.1, пунктів 8.2, 9.2, 9.3 Статуту, абзаців 10, 11 ч. 1 ст. 2, ст. 12 Закону України «Про кооперацію», покласти на відповідача ЖБК «Кріст» судові витрати.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року у прийнятті зустрічного позову, об`єднання та спільний розгляд з первісним позовом ЖБК «Кріст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено, зустрічний позов повернуто ОСОБА_1 .
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 березня 2026 року позов частково задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Кріст» заборгованість у загальному розмірі 63110,30 грн., з яких: основна заборгованість із щомісячного членського внеску, щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території для власників житлових та/або нежитлових приміщень будинку та додаткового разового цільового внеску на проведення внутрішньобудинкових ремонтних робіт у будинку у розмірі 54534 грн., інфляційні нарахування за прострочення сплати основної заборгованості у розмірі 2435,63 грн., три відсотки річних від простроченої суми боргу у розмірі 729,94 грн., та пеня за прострочення сплати внесків у розмірі 5410,73 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Кріст» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі у розмірі 2217,72 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року та ухвалити постанову, якою прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом ЖБК «Кріст», об`єднати його вимоги в одне провадження у межах справи № 759/19305/25, покласти на відповідача судові витрати.
Зазначав, що висновки про наявність умов, за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, неодноразово викладались Верховним Судом. Найбільш релевантними до даних правовідносин вважав правові висновки Верховного Суду в постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 922/4409/21, яка містить посилання на висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17, від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 та інші.
Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 у особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 березня 2026 року в частині стягнення з нього на користь позивача основної заборгованості із щомісячного членського внеску, щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території для власників житлових та / або нежитлових приміщень будинку та додаткового разового цільового внеску на проведення внутрішньобудинкових ремонтних робіт у будинку у розмірі 54192,40 грн., інфляційних нарахувань за прострочення сплати основної заборгованості у розмірі 2435,63 грн., три відсотки річних від простроченої суми боргу у розмірі 729,94 грн., та пені за прострочення сплати внесків у розмірі 5410,73 грн., та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позов щодо стягнення заборгованості за членськими внесками до ЖБК «Кріст» за період з 01 жовтня 2024 року по 07 жовтня 2024 року на суму 341,60 грн., покласти на позивача судові витрати.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року задоволено, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 березня 2026 року залишено без задоволення, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 березня 2026 року залишено без змін.
16 липня 2026 року до Київського апеляційного суду засобами електронного зв`язку через систему "Електронний суд" від ЖБК «Кріст» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу. Заявник вказав, що судом не було вирішено питання про судові витрати. З огляду на право подання таких витрат протягом п`яти днів з моменту отримання рішення з метою ухвалення додаткового рішення по справі заявник просив суд винести додаткове рішення про стягнення судових витрат (витрат на правничу допомогу адвоката).
Вирішуючи питання про можливість прийняття даної заяви, Київський апеляційний суд враховує наступне.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого
2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».
Враховуючи те, що постанови Київського апеляційного суду у справі № 759/19304/25 прийнято 26 червня 2026 року, останнім днем для подання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу, згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, є 01 липня 2026 року.
Згідно з частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Аналіз положень статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо заявником не подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, вказавши поважні причини пропуску цього строку.
Безпідставне поновлення процесуального строку встановленого законом, за ініціативою самого суду, суперечить вимогам ч. 3 ст. 127 ЦПК України та є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.
Верховний Суд у додатковій постанові від 03 серпня 2022 року в справі № 761/35475/18-ц (провадження № 61-12607св20) зазначав, що заява про ухвалення додаткового рішення, подана поза межами строку, визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України, разом з якою не заявлено клопотання про поновлення такого строку, залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, подавши 13 квітня 2026 року відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року щодо повернення зустрічної позовної заяви, позивач ЖБК «Кріст» не долучив докази понесених судових витрат у зв`язку з розглядом даної справи. Крім того, подавши 01 травня 2026 року відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 березня 2026 року, позивач ЖБК «Кріст» також не долучив докази понесених судових витрат, а лише зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складає 25 000 грн., та будуть долучені в порядку ЦПК України.
Подавши 15 липня 2026 року засобами електронного зв`язку через систему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового рішення, ЖБК «Кріст» пропустив п`ятиденний строк для подання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу та з клопотанням про поновлення строку на подання відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не звернувся. Просив суд ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Кріст» витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що ЖБК «Кріст» пропустив строк подання заяви про розподіл судових витрат, який закінчився 01 липня 2026 року, що унеможливлює його поновлення за умов відсутності відповідної заяви про це.
За встановлених в цій справі обставин апеляційний суд приходить до висновку про необхідність застосування приписів частини восьмої статті 141 ЦПК України, за змістом яких у разі неподання доказів витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, така заява залишається без розгляду.
Керуючись ст. 7, 133, 137, 141, 246, 270, 381, 389 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в :
Заяву представника Житлово-будівельного кооперативу "КРІСТ" - адвоката Вербицького Ярослава Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 759/19304/25 залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.