ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
28 липня 2026 року м. Дніпро справа № 160/406/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 р. (суддя Ремез К.І) в адміністративній справі №160/406/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо непогодження виплати йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 р.; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 р.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 у віці 21 рік був прийнятий на військову службу під час воєнного стану та брав участь в бойових діях, однак йому протиправно відмовлено у виплаті одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо непогодження виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 р.; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 18 вересня 2025 р. щодо виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 р., та прийняти вмотивоване рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 р.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що згідно правової позиції Верховного Суду у спорах щодо виплати одноразової допомоги, якщо право прямо передбачене нормативним актом, а всі умови його виникнення встановлені судом, то він повинен зобов`язати нарахувати та визначити правовий механізм виплати. Суд першої інстанції не зобов`язав відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової винагороди, чим порушив принцип правової визначеності.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період з 28 березня 2023 р. Відповідно до довідки № 10007 від 14 серпня 2025 р. позивач з 15 червня 2023 р. по 18 грудня 2023 р. брав безпосередню участь у бойових діях. 18 вересня 2025 р. позивачем на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 подано рапорт щодо виплати йому одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 р. Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь №16545 від 26 вересня 2025 р. в якій вказано, що надано недостатньо документів для вказаної виплати.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.
Задовольняючи частково позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у задоволенні рапорту позивача про виплату йому одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 р. є формальною та необґрунтованою, в зв`язку із чим наявні підстави для визначення відповідачу зобов`язання повторно розглянути рапорт позивача.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто в межах апеляційної скарги позивача.
Кабінет Міністрів України 11 лютого 2025 р. прийняв постанову № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова КМУ №153).
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що, суд першої інстанції, встановивши усі обставини, що передбачають його право на нарахування та виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ №153 від 11 лютого 2025р., повинен був визначити відповідачу зобов`язання нарахувати та виплати йому вказану винагороду, а не зобов`язувати повторно розглядати його рапорт.
З цього приводу слід зазначити, що абзац 2 пункту 4 Постанови КМУ №153, в редакції Постанови КМУ №942 від 30 липня 2025 р. встановлює п`ять обов`язкових умов, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень, а саме: 1) приналежність військовослужбовця на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення; 2) вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності Постановою №153 (11 лютого 2025 року) до 25 років; 3) факт прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. №64; 4) фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою; 5) (абз. 2 п. 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11 лютого 2025 року).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача у задоволенні рапорту позивача про виплату одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 р. є формальною та необґрунтованою, в зв`язку із чим зобов`язав відповідача повторно розглянути відповідний рапорт.
При цьому, суд першої інстанції не досліджував наявність інших обов`язкових умов, обмежившись лише висновком про участь позивача в бойових діях з 15 червня 2023 р. по 18 грудня 2023 р. За таких обставин відсутні підстави для визначення відповідачу зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 р., а тому у задоволенні апеляційної скарги позивача слід відмовити.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 р. в адміністративній справі №160/406/26 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили 28 липня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий