ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
30 липня 2026 року м. Дніпро справа № 160/31559/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026р. (суддя Букіна Л.Є) в адміністративній справі №160/31559/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій, бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області щодо не зарахування йому до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років в пільговому обчислені період служби у підрозділах МВС України з 01 серпня 2005 р. до 26 липня 2011 р., із розрахунку один місяць служби за півтора місяця відповідно до послужного списку;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення йому пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області зарахувати йому до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років в пільговому обчисленні період служби з 01 серпня 2005 р. до 26 липня 2011 р., із розрахунку один місяць служби за півтора місяця та здійснити відповідний перерахунок вислуги років;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення йому пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно із Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В обґрунтування позовних вимог вказав, що після зміни нормативно-правового регулювання, а саме, положень пунктів постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393", він 04 вересня 2025 р. звернувся до відповідача із заявою, в якій просив
здійснити зарахування до його календарної вислуги років в пільговому обчисленні періоду
служби з 01 серпня 2005 р. до 26 липня 2011 р. із розрахунку один місяць служби за півтора місяця та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення йому пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак отримав протиправну відмову у формі листа від 18 вересня 2025 р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом:
- визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у повторному розрахунку вислуги років ОСОБА_1 , що викладена в листі «Про надання відповіді» від 18 вересня 2025 р. № 264625-2025;
- зобов`язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 вересня 2025 р. із урахуванням правової оцінки, наданої судом та прийняти рішення згідно вимог законодавства.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржено в апеляційному порядку сторонами по справі.
Позивач у поданій апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції змінити та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що відповідач протиправно відмовив йому у зарахуванні до його календарної вислуги років в пільговому обчисленні періоду служби з 01 серпня 2005 р. до 26 липня 2011 р. із розрахунку один місяць служби за півтора місяця та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення йому пенсії за вислугу років, враховуючи скасування в судовому порядку положень пунктів постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393». Суд першої інстанції обрав формальний спосіб захисту порушеного права, а саме повторний розгляд його заяви, що створює ризик неправомірної відмови.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції невірно визнав протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у повторному розрахунку вислуги років ОСОБА_1 , що викладена в листі від 18 вересня 2025 р. № 264625-2025, не врахувавши, що позивач вже звертався з аналогічним предметом спору у справі № 160/12694/24 та йому було відмовлено. Позивач не набув права на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки на день звільнення не мав достатньої календарної вислугу років.
Відповідач в письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивача просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін.
Відзив обґрунтовує тим, що позивач на час звільнення мав недостатню кількість календарної вислуги років, тому відсутні підстави для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 19 серпня 2001 р. до 06 листопада 2015 р., а з 07 листопада 2015 р. до 22 березня 2024 р. в Національній поліції України та згідно пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» був звільнений зі стажем служби - 22 роки 07 місяців 04 дні. 04 вересня 2025 р. позивач звернувся до відповідача щодо перерахунку його вислуги років із урахуванням пільгового обчислення, а також стосовно підготовки та направлення необхідних документів до Пенсійного фонду України для призначення йому пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Листом № 264625-2025 від 18 вересня 2025 р. відповідач відмовив позивачу.
Не погодившись із даною відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач розглянув заяву позивача формально, зазначивши лише про відсутність в нього необхідної кількості календарної вислуги років для призначення пенсії за віком відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Водночас, відповідачем не було досліджено питання наявності або відсутності правових підстав для зміни розрахунку вислуги років позивача у зв`язку із скасуванням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 р. у справі №640/13694/22 змін до Порядку №393, що є підставою для зобов`язання його повторно розглянути заяву позивача.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною 1,2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційних скарг, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2020 р. або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 р. затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб.
Вказаний Порядок визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які на пільгових умовах. Водночас, цей Порядок зазнав змін згідно постанови Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 р.
Верховним Судом у постановах від 31 серпня 2023 р. у справі № 200/4951/22, від 11 вересня 2023 р. у справі №480/4827/22, від 15 січня 2024 р. у справі № 240/22910/22 вказано, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 р. Новою редакцією пункту 3 Порядку 393 передбачено зарахування останньої тільки для визначення розміру пенсії.
В заяві від 04 вересня 2025 р. позивач звертався до відповідача щодо обчислення його календарної вислуги років шляхом застосування пільгової кратності у зв`язку із скасуванням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2025 р. у справі №640/13694/22 пунктів пункту 4, підпункту 1 пункту 5, пунктів 6,7 постанови Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 р.
Як вірно вказав суд першої інстанції, відповідач не дослідив вказане питання, а в листі від 18 вересня 2025 р. обмежився лише зазначенням відсутності в позивача календарної вислуги 25 років на момент звільнення зі служби, необхідної для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Суд в свою чергу не вправі вирішувати правовідносини на майбутнє.
Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги позивача щодо необхідності зобов`язання відповідача зарахувати йому до календарної вислуги років в пільговому обчисленні період служби з 01 серпня 2005 р. до 26 липня 2011 р. із розрахунку один місяць служби за півтора місяця та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення йому пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву від 04 вересня 2025 р.
Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача відносно того, що позивач вже звертався з аналогічним предметом спору у справі № 160/12694/24, то слід зазначити, що у вказаній справі судом розглядалася відмова відповідача, викладена в іншому листі від 01 травня 2024 р., а судом досліджувалися правовідносини, із урахуванням норм Порядку №393 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 р., без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2025 р. у справі №640/13694/22.
Оскільки доводи апеляційних скарг висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 р. в адміністративній справі №160/31559/25 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили 30 липня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш