справа № 166/1035/26
провадження № 2/166/690/26
категорія: 68
РІШЕННЯ
іменем України
04 серпня 2026 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Свистун О.М., з участю секретаря Заєць Н.П., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
установив:
ОСОБА_2 звернулася в суд із позовною заявою, в якій зазначила, що 11 серпня 2017 року між нею та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Заболоттівської селищної ради Ратнівського району Волинської області, актовий запис № 32.
У шлюбі в сторін народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подружнє життя у сторін не склалося, оскільки впродовж тривалого часу між ними відсутні взаєморозуміння, повага та спільність поглядів на сімейне життя і подружні обов`язки. Відповідач самоусунувся від обов`язку піклуватися про сім`ю, будувати сімейні відносини на засадах взаємної любові, поваги та взаємодопомоги, не сприяє створенню в родині нормальної морально-психологічної атмосфери.
Фактично шлюбні відносини між сторонами припинені близько п`яти років. Спільного господарства та бюджету не мають, сторони проживають окремо. Сім`я фактично розпалась, збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Просить шлюб, зареєстрований між нею та ОСОБА_3 , розірвати, а також відновити дошлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
Ухвалою від 16.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 16 липня 2026 року.
Представник відповідача 03 липня 2026 року подав заяву, в якій вказав, що відповідач визнає позов повністю, у зв`язку з цим просить згідно із ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" вирішити питання про стягнення із нього на користь позивачки лише 50 відсотків судового збору. Проте обставини, на які посилається позивачка, не відповідають дійсності. Вказав, що бепідставними є твердження позивачки про те, що ОСОБА_3 самоусунувся від виконання сімейних обов`язків і не піклувався про сім`ю. Навпаки протягом усього часу спільного життя ОСОБА_3 сумлінно виконував обов`язки чоловіка та батька, дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, до якої ставився з любов`ю, повагою і турботою. Не відповідають дійсності твердження позивачки про те, що шлюбні відносини між сторонами припинилися ще п`ять років тому. Насправді сторони продовжували вести спільний побут, а також позивачка регулярно приїжджала разоім із спільною дитиною до ОСОБА_3 за кордон, де вони проводили час як сім`я. Протягом цього періоду відповідач продовжував матеріально забезппечувати сім`ю, надаючи кошти як готівкою під час їх спільного перебування, так і шляхом безготівкових перерахувань на банківський рахунок позивачки. Відповідач ніс усі витрати на поїзди позивачки разом із дитиною. Фактичне припинення сімейних відносин відбулося лише в 2026 році, причиною чого було рішення позивачки, а не самоусунення ОСОБА_3 від сімейних обов`язків.
У судовому засіданні 16.07.26 представник відповідача позовні вимоги підтримала з підстав, указаних у поданій 04 липня 2026 року заяві.
У зв`язку із застереженням позивачки у позовній заяві про розгляд справи за її відсутності у разі неподання відповідачем заяв по суті справи, суд відклав судовий розгляд на 04.08.26.
У судове засідання 04 серпня 2026 року позивачка не з`явилася, у поданій заяві просила справу розглянути за її відсутності.
Представник відповідача просила розірвати шлюб між сторонами. Однак, зважаючи на незгоду відповідача із мотивами позову, просила не вказувати в рішенні час припинення шлюбних відносин, який зазначений позивачкою, що в подальшому може впливати на права та інтереси відповідача щодо поділу спільного майна.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ст. 110 ч. 1 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Згідно із ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом установлено, стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , що між сторонами 11 серпня 2017 року укладено шлюб, який зареєстровано Виконавчим комітетом Заболоттівської селищної ради Ратнівського району Волинської області, актовий запис № 32.
У шлюбі в сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.11.2018.
У силу ст. 24 ч. 1 та ст. 56 ч. 3 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушення до припинення шлюбних відносин чи їх збереження не може мати місце.
За таких обставин, з огляду на категоричне небажання сторін продовжувати проживати в шлюбі та досягнути примирення, суд дійшов висновку, що збереження шлюбу суперечить їх інтересам, а тому вбачає достатні підстави для розірвання шлюбу між подружжям.
При цьому, для такого рішення суду достатньо самого факту, що обидвоє з подружжя не бажають збереження сім`ї. Тому мотиви, з яких сторони не мають наміру продовжувати проживати в шлюбі, період припинення шлюбних відносин у цій справі правового значення не мають.
Крім того, суд установив, що під час укладення шлюбу позивачка змінила своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_7 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.08.2017.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище
Відтак необхідно відновити дошлюбне прізвище позивачки " ОСОБА_5 ".
У силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки сплачений нею судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп. При цьому, на переконання суду, безпідставними є твердження представника відповідача про стягнення із ОСОБА_3 50 % судового збору, зважаючи на подану заяву про визнання позову. Суд, ураховуючи незгоду відповідача з підставами (обставинами) позову, оцінює заяву "про визнання позову" як незаперечення проти вимоги про розірвання шлюбу, однак з відмінних, ніж позивачка, мотивів.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112 СК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 11 серпня 2017 року виконавчим комітетом Заболоттівської селищної ради Ратнівського району Волинської області між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 32, - розірвати.
Відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_2 - « ОСОБА_5 ».
Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційних скарг у 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Дата проголошення повного рішення 04 серпня 2026 року о 17 год 00 хв.
Суддя Ратнівського
районного суду О.М. Свистун