Справа №359/8658/26
Провадження №2/359/5952/2026
УХВАЛА
31 липня 2026 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Борець Є.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, здійснення його поділу, визнання права власності на майно та стягнення компенсації вартості майна,
встановив:
В липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просить визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : житловий будинок по АДРЕСА_1 , земельну ділянку 0,15 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:059:0013, що знаходиться за тією ж адресою, автомобіль «ВАЗ 21061», реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп з реєстраційним номером НОМЕР_2 ; здійснити поділ вказаного майна та визнати за позивачем право власності на 1/2 частку у вказаному житловому будинку та на 1/2 частку земельної ділянки, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача грошову компенсацію за 1/2 частку у вказаних об`єктах нерухомого майна в розмірі 2176847 гривень 33 копійок; визнати за ОСОБА_1 право власності на вказаний автомобіль та причіп з покладенням на нього обов`язку виплатити відповідачу грошову компенсацію за частки у вказаних об`єктах рухомого майна в розмірі 18019 гривень 89 копійок.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з абз.1 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.12 постанови №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (з наступними змінами та доповненнями) вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.
Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилом ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позову без руху.
Встановлено, що ОСОБА_1 пред`явив позов про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, здійснення його поділу, визнання права власності на майно та стягнення компенсації вартості майна. Позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру та п`ять вимог майнового характеру. Ці обставини свідчать про те, що позивачу належить сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 1331 гривень 20 копійок. А також, вказати ціну позову та за пред`явлення вимог майнового характеру сплатити судовий збір в розмірі 1% від заявленої вартості спірних об`єктів нерухомого та рухомого майна.
Позивач не зазначив ціну позову та не приєднав докази, які підтверджують сплату судового збору в повному розмірі.
З огляду на це суддя вважає, що позов належить залишити без руху та надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків.
Як вбачається зі змісту п.13 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Аналіз змісту вказаної нормисвідчить про те, що запроваджена нею пільга не поширюєть-ся на вимоги, що виникли з сімейних правовідносин, оскільки вони жодним чином не пов`язані з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій.
З огляду на це суддя вважає, що ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору за пред`явлений ним позов.
Керуючись ч.2 ст.187, п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ст.260 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, здійснення його поділу, визнання права власності на майно та стягнення компенсації вартості майназалишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк протягом 10 днів з дня отримання ним копії ухвали судді для усунення допущених недоліків:
-для зазначення ціни позову;
-для сплати судового збору в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
-для оплати судового збору та приєднання документу про сплату судового збору в повному обсязі.
Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовна заява буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала судді є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець