ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/40168/25
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Тарновецького І.І.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду із позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії, про що постановити відповідну ухвалу суду;
- визнати протиправною та скасувати постанову Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції ФССНВ у Кіровоградській області від 21.09.2022р. №35001/533630/28203.2/59 про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.09.2022р.;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області поновити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , нарахування та виплату щомісячної страхової виплати та виплатити заборгованість з 01.09.2022р.;
- стягнути з ГУ ПФУ в Херсонській області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом даної судової справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року залучено до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції ФССНВ у Кіровоградській області від 21.09.2022р. №35001/533630/28203.2/59 про припинення (затримання) щомісячної страхової ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.09.2022р. Зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної страхової виплати та виплатити заборгованість з 01.09.2022р. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що відповідно до вимог частини 1 статті 46 Закону України від 23.09.1999 № 1105- XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у редакції, чинною до 01.01.2023, страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. За результатами запиту, сформованого 21.09.2022 Управлінням у Кіровоградській області в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу Міністерства фінансів України щодо відповідності повідомленої реципієнтом інформації, що впливає на визначення його права на отримання виплат виявлено, що ОСОБА_1 за даними Державної прикордонної служби України 23.12.2020 перетнув кордон України в пункті перетину «Мілове». Враховуючи вищезазначене, Кропивницьким відділенням Управління у Кіровоградській області винесено постанову від 21.09.2022 № 35001/533630/28203.2/59 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» з 01 вересня 2022 року.
Апелянт зазначає, що відповідно до пункту 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.02.2025 р. №299 «Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», одержувачам, які тимчасово проживають за межами України, і тим, які проживають на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, виплата страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року. Апелянт наголошує, що страхові виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має на це право, здійснюється за весь минулий час, але не більше як за три роки з дня звернення за їх одержанням.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що питання поновлення щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 може бути вирішено у разі особистого звернення до будь- якого територіального органу Пенсійного фонду України або шляхом подання заяви про поновлення страхових виплат з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису "Дія.Підпис" ("Дія ID"), або через вебпортал, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача в режимі відеоконференцзв`язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред`являються документи, що посвідчують особу. Проте, заява від 17.11.2025 (вх. 18.11.2025 № 11806/К-2100-25) про поновлення щомісячної страхової виплати подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Кандибою Тетяною Олександрівною. Станом на 31.12.2025 та до теперішнього часу особиста заява про поновлення страхових виплат від ОСОБА_1 не надходила. Крім того, апелянт звертає увагу про відсутність інформації щодо неодержання страхових виплат від органів пенсійного забезпечення російської федерації ОСОБА_1 .
Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам апелянта, що позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом порушеного, на його думку, права. Апелянт зазначає, що про порушення своїх прав позивач дізнався з 01.09.2022, оскільки з цієї дати позивач не отримує щомісячні страхові виплати, а до суду за захистом порушених прав звернувся лише у грудні 2025 року, тобто з пропуском встановленого шестимісячного строку, що є підставою для залишення позову без руху згідно ч.1 ст. 123 КАС України.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.
Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, пенсіонером, особою зі стійкою втратою професійної працездатності (виробнича травма) та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області як одержувач щомісячних страхових виплат відповідно до Закону України від 23.09.1999р. №1105-ХІV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №1105).
Також, позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримав статус внутрішньо переміщеної особи у Херсонській області та був взятий на облік до Херсонського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Херсонській області та продовжив отримувати щомісячні страхові виплати.
За результатами запиту, сформованого 21.09.2022 Управлінням у Кіровоградській області в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу Міністерства фінансів України щодо відповідності повідомленої реципієнтом інформації, що впливає на визначення його права на отримання виплат виявлено, що ОСОБА_1 за даними Державної прикордонної служби України 23.12.2020 перетнув кордон України в пункті перетину «Мілове». Враховуючи вищезазначене, Кропивницьким відділенням Управління у Кіровоградській області винесено постанову від 21.09.2022 № 35001/533630/28203.2/59 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» з 01 вересня 2022 року.
Підстава припинення: п.1.12 Порядку призначення, перерах. та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соц. страхування України від 19.07.18 №11. Згідно п.1 та п.6 ч.1 ст.46, ч.2 ст.16 Закону №1105-XIV (виїзд за кордон, невідоме місце мешкання).
На адвокатський запит б/н від 21.11.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області листом від 24.11.2025р. №2100-0311-8/46617 повідомили, що нарахування щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 припинено з 01.09.2022р. (копія постанови Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» від 21.09.2022р. №35001/533630/28203.2/59 - додається). Розмір нарахованої щомісячної страхової виплати до дня її припинення становив 5412,91 грн. (а.с. 19).
Відповідно до постанови Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 21 вересня 2022 р. № 35001/533630/28203.2/59 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» припинено потерпілому ОСОБА_1 номер справи 533630, номер випадку 28203.2, щомісячну страхову виплату в розмірі 5 412,91 грн. підстава припинення: п.1.12 Порядку призначення, перерах. Та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соц. Страхування України від 19.07.18 №11. Згідно п.1 та п.6 ч.1 ст.46, ч.2 ст.16 Закону №1105-XIV (виїзд за кордон, невідоме місце мешкання). Зазначено виплату припинити: з 1 вересня 2022 р. (а.с. 20).
Представник позивача звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою б/н від 17.11.2025р. про поновлення щомісячної страхової виплати, в якій просив поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної страхової виплати з дати її припинення; виплатити заборгованість з щомісячних страхових виплат, що склалась за період з дати припинення її виплати до сьогоднішнього дня (а.с. 21).
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області листом від 26.11.2025 №11651-11806/К-03/8-2100/25 повідомили представника позивача, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.12.2014 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Херсонському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території Донецької області. Через військову агресію російської федерації проти України, тимчасовою окупацією Херсонської області призначення та нарахування страхових виплат потерпілим на виробництві, які перебували на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області здійснювало управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (далі - Управління у Кіровоградській області). За результатами запиту, сформованого 21.09.2022 Управлінням у Кіровоградській області в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу Міністерства фінансів України щодо відповідності повідомленої реципієнтом інформації, що впливає на визначення його права на отримання виплат виявлено, що гр. ОСОБА_1 за даними Державної прикордонної служби України 23.12.2020 перетнув кордон України в пункті перетину «Мілове». Враховуючи вищезазначене, Кропивницьким відділенням Управління у Кіровоградській області винесено постанову від 21.09.2022 № 35001/533630/28203.2/59 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» з 01 вересня 2022 року. Питання поновлення щомісячних страхових виплат гр. ОСОБА_1 може бути вирішено у разі особистого звернення до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України або шляхом подання заяви про поновлення страхових виплат, за формою, згідно з додатком 5 до Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 № 4-1 (далі - Порядок № 4-1), з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису "Дія.Підпис" ("Дія ID"), або через вебпортал, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача в режимі відеоконференцзв`язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред`являються документи, що посвідчують особу. Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 4-1, незалежно від страхової виплати, щодо якої звертається особа, під час подання заяви особа надає: паспорт громадянина України; реєстраційний номер облікової картки платника податків. У разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача в режимі відеоконференцзв`язку, долучає Рішення про встановлення особи. Заява надається разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів, а також реквізити рахунку в банківській установі для перерахування страхових виплат) (а.с. 22).
Не погодившись із припиненням відповідачем щомісячних страхових виплат, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що Кропивницьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, не виплачуючи позивачу страхові виплати, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції зазначив, що припинення позивачу раніше призначеної щомісячної страхової виплати здійснено Кропивницьким відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області за відсутності підстав, передбачених статтею 46 Закону №1105-ХIV, або підстав, передбачених іншим законом, а отже, постанова Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції ФССНВ у Кіровоградській області від 21.09.2022р. №35001/533630/28203.2/59 про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 01 вересня 2022 року є протиправною, та як наслідок, підлягає скасуванню.
Оскільки позивач перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Херсонському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області правонаступником якого наразі є Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява в частині зобов`язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити нарахування та виплату позивачу щомісячних страхових виплат із виплатою заборгованості, яка склалася з цих виплат починаючи з 01.09.2022 року підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2 вищевказаної статті).
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі Закон №1105-XIV).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону №1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;5) якщо потерпілий ухиляється від реабілітації у сфері охорони здоров`я чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню та функціональному відновленню;6) в інших випадках, передбачених законодавством.
При цьому, згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.
Ні Законом №1105-XIV, ні іншими Законами не передбачено можливість припинення страхових виплат з підстав інших, ніж визначені статтею 46 Закону № 1105-XIV.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 30 серпня 2023 року по справі № 200/619/21-а.
Як було зазначено вище, постановою Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 21.09.2022 року №35001/533630/28203.2/59 припинено з 01.09.2022 року ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату на підставі п.1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України №11 від 19.07.2018 року. Згідно п.1 та п.6 ст.46, ч.2 ст.16 Закону №1105-XIV (виїзд за кордон, невідоме місце мешкання).
Відповідно до п. 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України №11 від 19.07.2018 року у разі надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат нарахування страхових виплат припиняється до завершення перевірки правомірності призначеної страхової виплати. У разі підтвердження інформації щодо неправомірно призначеної виплати видається постанова про відмову у страховій виплаті. Якщо інформація Міністерства фінансів України не підтверджується, нарахування виплат відновлюється з моменту припинення.
Відповідно до п. 1 та п 6 ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV (в редакції, чинній на час припинення позивачу страхових) страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; в інших випадках, передбачених законодавством.
Колегія суддів зазначає, що ч. 2 ст. 16 Закону № 1105-XIV не визначає підстав припинення щомісячної страхової виплати, в п. 6 ч. 1 ст. 46 Закону № 1105 йдеться про можливість припинення щомісячної страхової виплати в інших випадках, передбачених законодавством. Тобто, сама по собі норма п. 6 ч. 1 ст. 46 Закону № 1105 не визначає конкретної підстави припинення щомісячної страхової виплати, є бланкетною і вимагає посилання на іншу норму законодавства, яка б чітко визначала підставу припинення щомісячної страхової виплати.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що припинення нарахування та виплати позивачу щомісячної страхової виплати відбулося через виявлення інформації Міністерста фінансів України про перетин позивачем кордону України через пункт пропуску "Мілове" 23 грудня 2020 року.
Отже, страхові виплати припинено через перетин відповідно до інформації Міністерства фінансів України позивачем державного кордону України.
Колегія суддів зазначає, що статтею 46 Закону №1105-XIV не передбачено припинення страхових виплат з зазначених підстав.
Чинним законодавством не передбачено можливості припинення страхових виплат з підстав перетину особою державного кордону.
Колегія суддів зазначає, що статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Отже, отримання позивачем страхових виплат не може ставитись в залежність від місця проживання особи.
Доказів постійного проживання позивача за кордоном відповідачем до суду надано не було, як і доказів оформлення позивачем документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (у тому числі громадян України, які виїхали за кордон тимчасово) в порядку Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».
Отже, підстави зазначені відповідачем не є передбаченими законом підставами для припинення страхових виплат.
За викладеним у рішенні Європейського Суду з прав людини Пічкур проти України виплата соціальних платежів сама по собі не може ставити осіб, які проживають у різних країнах, у відносно схоже становище, оскільки будь-яка система соціального забезпечення, включаючи пенсійне забезпечення, у першу чергу створена для забезпечення певних мінімальних стандартів рівня життя осіб, що проживають у відповідній країні, та обслуговування їхніх потреб. Більше того, важко зробити якесь правильне порівняння між пенсіонерами, що проживають у відповідній країні, та тими, які проживають в іншому місці, через низку економічних та соціальних відмінностей, що застосовуються залежно від країни.
Практикою Суду встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях.
Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що припинення позивачу раніше призначеної щомісячної страхової виплати здійснено Управлінням за відсутності підстав, передбачених статтею 46 Закону №1105-ХIV, або підстав, передбачених іншим законом у зв`язку з чим постанова Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції ФССНВ у Кіровоградській області від 21.09.2022р. №35001/533630/28203.2/59 про припинення (затримання) щомісячної страхової ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.09.2022р. є протиправною та підлягає скасуванню.
Що стосується доводів апелянта про ненадання особистої заяви про поновлення страхових виплат від ОСОБА_1 з посиланням на Порядок №299, колегія суддів зазначає.
21.03.2024 року набрав чинності Порядок призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 4-1 від 26.01.2024 (далі Порядок № 4-1).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 4-1, заява про призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат (крім виплат, які призначаються страхувальником) подається потерпілим або особою, яка має право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, особисто або через уповноваженого представника до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає страхову виплату) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з п.2 розділу ІІ Порядку № 4-1 заява для призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат подається разом з необхідними документами.
Згідно п. 5 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих російською федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 299 (далі Порядок № 299) передбачено, що виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, в якому особа востаннє перебувала на обліку, або за заявою одержувача: за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання на території України; за зазначеним у заяві місцем проживання (перебування) на підконтрольній Україні території.
У разі відсутності заяви, передбаченої абзацами першим - третім цього пункту, територіальний орган Пенсійного фонду України, який проводить виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, визначається постановою правління Пенсійного фонду України.
За пунктом 6 Порядку № 299 одержувачам, які тимчасово проживають за межами України, і тим, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року.
У пункті 7 указаного Порядку зазначено, що у разі відсутності в територіальних органах Пенсійного фонду України інформації про проходження фізичної ідентифікації станом на 31 грудня календарного року одержувачами, які тимчасово проживають за межами України або які проживають на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, з 1 січня року, наступного за календарним роком, у якому особа зобов`язана пройти ідентифікацію, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) припиняється відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 49 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а страхові виплати припиняються відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
За приписами пунктом 8 Порядку № 299 поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) особам, виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) яким припинено відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 49 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а також поновлення страхових виплат особам, яким їх припинено відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України:
- після проходження фізичної ідентифікації протягом року з дати припинення виплати;
- за заявами про поновлення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача у режимі відеоконференцзв`язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред`являються документи, що посвідчують особу.
Пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) та страхові виплати, виплату яких припинено до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 299 «Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у зв`язку з непроходженням одержувачем фізичної ідентифікації, скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесенням відомостей про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, поновлюються за заявами про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до органів Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача в режимі відеоконференцзв`язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред`являються документи, що посвідчують особу.
Одержувачі, які тимчасово проживають за межами України або отримали тимчасовий захист або статус біженця, заяву про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат можуть надіслати поштою в порядку, передбаченому абзацом восьмим пункту 6 цього Порядку.
Під час поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат відповідно до цього пункту виплата проводиться за період, за який особі не було виплачено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), страхові виплати після їх припинення, на умовах, передбачених частиною першою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та частиною четвертою статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Таким чином, встановивши що страхові виплати були припинені протиправно, колегія суддів приходить до висновку що позивач має право на їх поновлення з дати припинення.
При цьому, пункт 8 Порядку № 299 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у цій справі, оскільки страхові виплати припинено з підстав передбачених Законом № 1105-XIV.
Відповідачем не надано доказів того, що страхові виплати припинені у зв`язку з непроходженням одержувачем фізичної ідентифікації, скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесенням відомостей про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Суд не приймає до уваги доводи апелянта про можливість поновлення страхових виплат за певних умов, що визначені діючим законодавством на теперішній час, оскільки такі посилання можуть бути доречними у випадку встановлення правомірності припинення виплати, в той час як у цій справі йдеться про неправомірність припинення позивачу страхових виплат, а тому, встановлення судом протиправності такого припинення є безумовною підставою для зобов`язання поновити такі виплати від дня припинення.
Що стосується доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами, колегія суддів зазначає.
Відповідно до частин 1,2 та 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.4, ч.7 ст.47 Закону №1105-XIV виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.
Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом про виплату щомісячних страхових виплат, при цьому, під час розгляду справи встановлено, що ці суми не отримані з вини управління та піддані формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції України, згідно ч. 7 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» виплата щомісячних страхових виплат позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.
Таким чином, доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду є безпідставними.
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні у справі Суханов та Ільченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення.
Статтею 14 Конвенції визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, відповідач з 01 вересня 2022 року не нараховував та не виплачував страхові виплати позивачу, чим порушив право на їх отримання, при цьому, зазначене право є об`єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на зазначене, зважаючи, що виплати позивачу з 01.09.2022 не здійснюються безпідставно та з вини уповноваженого органу, позивачу має бути поновлено нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 01.09.2022 (без обмеження будь-яким строком), а також виплачено заборгованість по щомісячним страховим виплатам з 01.09.2022, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: І.І. Тарновецький