"04" серпня 2026 р. Справа № 363/3572/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А., ознайомившись з матеріалами заяви Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг,-
УСТАНОВИВ:
Представник Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради Нефьодова М.О. звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати комунальних послуг.
Разом із тим, представник заявника заявила вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь витрат з послуги ЦНАП за надання інформації з ДРРП у розмірі 80,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення витрат з послуги ЦНАП за надання інформації з ДРРП слід відмовити з наступних підстав.
Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про видачу судового наказу розглядається в порядку наказного провадження, яке за своєю правовою природою є безспірним.
Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження.
Із системного аналізу положень ст. 137, 141 ЦПК України вбачається, що склад та розмір судових витрат, входять до предмету доказування по справі і має бути підтверджено належними та допустимими доказами, при цьому законодавець надає іншій стороні право надавати пояснення, заперечення, докази щодо обґрунтованості заявлених до стягнення судових витрат, натомість у рамках наказного провадження боржник позбавлений такої можливості, оскільки стягнення здійснюється в безспірному (наказному) порядку.
З урахуванням того, що ст. 161 ЦПК України не передбачено видачу судового наказу про стягнення витрат на послуги ЦНАП за надання інформації з ДРРП та такі витрати не вважаються безспірними, вони не можуть бути стягнуті з боржника при видачі судового наказу.
У наказному порядку підлягають стягненню безспірні грошові суми, до яких цивільним процесуальним законодавством із судових витрат віднесено лише судовий збір.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» зазначив, що рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
Відповідно ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
За таких обставин, у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Керуючись ст. 165 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити Комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 витрат на послуги ЦНАП.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Д.А.Свєтушкіна