П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/977/26-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
03 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 із 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.01.2025 р. № ХЖ-19354 із застосуванням основного розміру пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.01.2025 р. № ХЖ-19354 виходячи з основного розміру пенсії 89% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року закрито провадження в справі № 600/977/26-а в частині позовних вимог, щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 16.01.2025 р. № ХЖ-19354 виходячи з основного розміру пенсії 89% відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що предмет та підстави позовів у справах №824/204/19-а та №600/766/25-а суттєво відрізняються.
05 червня 2026 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч.2 ст.312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що сторони, предмет та підстави позову є аналогічними в частині з тими, з якими позивач уже звертався до суду раніше та яким вже була надана оцінка в межах справи №824/204/19-а та №600/766/25-а постановлено рішення, які набрали законної сили, а відтак є таке, що набрало законної сили рішення суду, фактично з того самого предмету спору і між тими самим сторонами, і тих самих підстав, у зв`язку із чим наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України в частині, а саме: щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві на підставі довідки від 16.01.2025 р. № ХЖ-19354 виходячи з основного розміру пенсії 89% відповідних сум грошового забезпечення.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Згідно статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч.1 ст.6 КАС України).
За змістом частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
В призмі наведеного, визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
На переконання позивача, предметом розгляду даної справи (окрім іншого) є протиправне ігнорування відповідачем вимоги щодо здійснення останньому повного перерахунку та виплати пенсії на підставі уточненої оновленої довідки, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 16.01.2025 р. № ХЖ-19354 виходячи з основного розміру пенсії 89% відповідних сум грошового забезпечення.
Однак, судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду в справі № 600/766/25-а від 20.03.2025 року, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі довідки, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки від 16.01.2025 року ХЖ 19354 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, із врахуванням раніше виплачених сум.
Крім того, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду в справі № 824/204/19-а від 01.04.2019 року, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 89% грошового забезпечення, встановленого на момент перерахунку пенсії, за посадою та військовим званням військовослужбовців на час звільнення та фактичну відмову викладену в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №31/Т-11 від 21.01.2019 щодо виплати позивачу недоотриманої пенсії з 02.01.2019 року ;
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років та її виплату з 02 січня 2019 року в розмірі 89% грошового забезпечення, встановленого на момент перерахунку пенсії, за посадовим та військовим званням військовослужбовця на час звільнення позивача та стягнути недоотриману пенсію з 02.01.2019 року по час ухвалення судового рішення.
На виконання зазначеного вище рішення суду, позивачеві здійснено перерахунок пенсії.
Отже, як встановлено з матеріалів справи, адміністративний позов в частині порушених прав та інтересів позивача, які стали підставою звернення до суду у цій справі, вчинені відповідачем на виконання рішень суду.
Відтак, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору в зазначених правовідносинах. Наразі, у даній справі (в частині) має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Системний аналіз наведеного вище в сукупності, дає підстави дійти висновку, що сторони, предмет та підстави позову є аналогічними в частині з тими, з якими позивач уже звертався до суду раніше та яким вже була надана оцінка в межах справи №824/204/19-а та №600/766/25-а постановлено рішення, які набрали законної сили.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду, фактично з того самого предмету спору і між тими самим сторонами, і тих самих підстав - тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України в частині, а саме: щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві на підставі довідки від 16.01.2025 р. № ХЖ-19354 виходячи з основного розміру пенсії 89% відповідних сум грошового забезпечення.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що спірні правовідносини фактично виникли у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням судових рішень у справах №824/204/19-а та №600/766/25-а.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 року у справі №686/23317/13-а дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Верховний Суд у постанові від 10.04.2025 року по справі №420/29059/24 зауважив, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення, позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд звертає увагу позивача, що заявлені позовні вимоги, прямо стосуються порядку виконання вже ухвалених судових рішень у справах №824/204/19-а та №600/766/25-а.
При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що між сторонами не виникло нового предмета спору та не сформувалися нові правовідносини, оскільки позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач, має встановлене процесуальним законом право подати до суду першої інстанції заяву в порядку ст. ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справах №824/204/19-а та №600/766/25-а, а не звертатися до суду з окремим позовом.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.02.2023 року у справі №260/1898/22, від 24.09.2020 року у справі №640/15623/19 та ряду інших.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.