П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/23246/25 Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Дмитро Миколайович
Суддя-доповідач: Савицька Н.В.
30 липня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Савицької Н.В.
суддів: Драчук Т. О. Томчука А.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Товстун Н.М.,
представника позивача - Ляхова О.В.,
представника відповідача - Туз В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравто Житомир" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравто Житомир" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС в Житомирській області 02.07.2025 податкові повідомлення рішення: №0[телефон приховано], №0[телефон приховано], №0[телефон приховано].
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно висновків акта документальної планової виїзної перевірки було встановлено ряд порушень податкового законодавства, з якими він не погоджується, оскільки господарські операції фактично відбулися, роботи були виконані, прийняті та використані у власній господарській діяльності, що підтверджується договорами, актами виконаних робіт, розрахунковими документами, податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також іншими первинними документами бухгалтерського обліку. Також позивач вказує, що до заперечень на акт перевірки підприємством було додано копії документів на підтвердження вчинення господарських операцій, які податковим органом під час перевірки не були взяті до уваги, а тому вважає, що висновки відповідача є неправильними і відповідно спірні податкові-повідомлення рішення, винесені на їх основі, мають бути визнані протиправними та скасовані.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано прийняті Головним управлінням ДПС в Житомирській області податкові повідомлення рішення №0[телефон приховано] від 02.07.2025, №0[телефон приховано] від 02.07.2025, №0[телефон приховано] від 02.07.2025.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравто Житомир" 16506,08 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано належні первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, а відповідач не довів фактичної відсутності виконання робіт, узгодженості дій позивача з контрагентами з метою отримання неправомірної податкової вигоди, обмежившись посиланням на дані інформаційно-аналітичних баз та аналітичні висновки щодо діяльності контрагентів.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Житомирській області подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. На переконання апелянта позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами належними первинними документами. У поданій апеляційній скарзі апелянт, зокрема наполягає, що в ході перевірки не підтверджено належним чином оформленими первинними документами факту отримання від контрагентів товару (робіт, послуг), а саме: від ПП "ЄВРОБУД-9"(послуги з відновлення лакофарбного покриття та поклейки захистної плівки) та від ТОВ "ЛІВАЙН ТОРГ" (ПММ).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравто Житомир" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує щодо доводів і мотивів такої скарги, та просить залишити оскаржуване судове рішення без змін. У відзиві позивач зокрема зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено реальність господарських операцій, підтверджену повним пакетом первинних документів, а відповідач не довів відсутність операцій, фіктивність документів, узгодженість дій сторін, обмежившись аналітичними даними без прямих доказів.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що доводи апеляційної скарги відповідача є необгрунтованими, а тому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність ії обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДПС у Житомирській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Укравто Житомир» з питань контролю за дотриманням вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2018 по 31.12.2024 та з питань контролю за дотриманням вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.04.2018 по 31.12.2024, за результатами якої складено акт документальної планової виїзної перевірки від 27.05.2025 №11386/06-30-07-01/03112857 (том №1 а.с.38-96).
Згідно висновків акта перевірки було встановлено наступні порушення:
- п.44.1 ст.44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.1, ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 680 122 грн;
- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 336 772,00 грн;
- п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України ненадання документів до перевірки у повному обсязі, що зафіксовано в акті про ненадання оригіналів документів до перевірки від 21.05.2025 №357/06-30-07-01/03112857 (том №1 а.с.36-37).
ТОВ «Укравто Житомир», не погоджуючись з висновками акта перевірки, відповідно до вимог п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, подало заперечення до ГУ ДПС у Житомирській області від 09.06.2025 №72 (вх. №23479/6 від 11.06.2025) до акта планової виїзної документальної перевірки від 27.05.2025 №11386/06-30-07-01/03112857 (том №1 а.с.127-142).
До заперечення ТОВ «Укравто Житомир» надано додаткові документи на 615 арк (том №1 а.с.143-144).
За результатами розгляду заперечення Комісія з розгляду спірних питань ГУ ДПС у Житомирській області вирішила, що, наведені аргументи ТОВ «Укравто Житомир» в запереченнях від 09.06.2025 №72, частково спростовують встановлені порушення податкового законодавства, які відображені в акті планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Укравто Житомир» з питань контролю за дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2018 по 31.12.2024 та з питань контролю за дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.04.2018 по 31.12.2024 (акт від 27.05.2025 №11386/06-30-07-01/03112857).
Пункт 5 Висновку акту перевірки викладено в наступній редакції: 5. пункт 1 частини 2 статті 6, пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 (зі змінами та доповненнями), а саме: за жовтень 2019 року платником не було проведено доплату до мінімального страхового внеску (різниця між розміром мінімальної та фактично нарахованої заробітної плати) по працівнику ОСОБА_1 на загальну суму 68,58 грн, в результаті чого не було нараховано та сплачено єдиний внесок у розмірі 22% в сумі 15,09 грн.
За результатами розгляду заперечення Комісія вирішила інші висновки вищенаведеного акта перевірки вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТОВ «Укравто Житомир» від 09.06.2025 №72 задоволено частково (том №1 а.с.145).
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення: №0[телефон приховано] від 02.07.2025, яким ТОВ «Укравто Житомир» донараховано податок на додану вартість в розмірі 312 576,00 грн та 78 144,00 грн штрафних санкцій; №0[телефон приховано] від 02.07.2025, яким ТОВ «Укравто Житомир» донараховано податок на прибуток в сумі 680 122,00 грн та штрафні санкції на суму 102 790,00 грн; №0[телефон приховано] від 02.07.2025 щодо сплати штрафної санкції за ненадання документів в повному у розмірі 1020,00 грн (Том №1 а.с.146-152).
Не погоджуючись із прийнятими ГУ ДПС у Житомирській області податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Укравто Житомир» 18.07.2025 подало скаргу до Державної податкової служби України (том №1 а.с.154-165).
Рішенням про результати розгляду скарги від 18.09.2025 №27177/6/99-00-06-01-01-06 Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області, а скаргу - без задоволення (том №1 а.с.167-170).
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 02.07.2025, прийнятими суб`єктом владних повноважень, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - К України, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (пункт 22.1 статті 22 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Положеннями пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 98.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову акладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У пункті 198.6 статті 196 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - кон України № 996-XIV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України № 996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Отже, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо ця подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV, зазначена обставина є належним доказом реальності господарської операції.
Відповідно до вимог пунктів 2.1, 2.4, 2.15 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 8, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 № 168/704 (далі - Положення № 88, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 16.03.2021 у справі № 580/2490/19, від 06.07.2023 у справі № 340/2444/19.
З урахуванням зазначеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Аналізуючи наведені норми права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 сформувала загальні підходи, які повинні застосовуватися судами при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав у платника податку для отримання певної податкової вигоди за результатами здійснення господарських операцій.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду виснувала наступне: "наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами" (пункт 63 Постанови).
"Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції" (пункт 64 Постанови).
"Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними" (пункт 65 Постанови).
"При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача" (пункт 66 Постанови).
"У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи" (пункт 67 Постанови).
Верховний Суд у постанові від 19.10.2023 у справі № 160/5256/19 наголосив, що сама по собі наявність у контролюючого органу інформації про ризиковість контрагента або про відсутність у нього достатніх трудових чи матеріальних ресурсів не є безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій, якщо фактичне виконання робіт (постачання товарів, надання послуг) підтверджується належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.07.2023 у справі № 340/2444/19, у якій суд зазначив, що аналітичні висновки податкового органу щодо діяльності контрагентів не можуть підміняти собою доказів відсутності реального руху активів.
У постанові від 14.03.2024 у справі № 520/10121/21 Верховний Суд підкреслив, що відсутність у контрагента власних трудових ресурсів або основних засобів не виключає можливості виконання ним господарських зобов`язань із залученням субпідрядників чи на підставі договорів оренди, а тому сама по собі така обставина не свідчить про фіктивність операцій. Контролюючий орган повинен довести не формальні недоліки в діяльності контрагента, а саме відсутність фактичного виконання конкретних робіт чи постачання товарів у межах спірних правовідносин.
У постанові від 18.04.2024 у справі № 640/3156/20 Верховний Суд зазначив, що податкові наслідки для платника податків можуть наставати лише за умови встановлення його обізнаності або узгодженості дій з недобросовісним контрагентом з метою одержання неправомірної податкової вигоди. Відсутність такого доведення виключає можливість покладення негативних наслідків порушень контрагента на добросовісного платника.
Аналогічний підхід підтримано у постанові Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 420/18745/23, в якій суд касаційної інстанції вказав, що для висновку про нереальність господарських операцій контролюючий орган має надати докази, які безпосередньо спростовують факт виконання робіт (надання послуг), а не лише вказують на недоліки в діяльності контрагента чи на його податкову поведінку в інших правовідносинах.
Застосовуючи наведені правові позиції до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає таке.
З приводу обгрунтованості вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від від 02.07.2025 №0[телефон приховано], яким ТОВ «Укравто Житомир» збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 680 122,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 102 790,00 грн.
Так, згідно висновків акта перевірки Товариством занижено фінансовий результат до оподаткування в сумі 3 778 454 грн (рядок 02 Декларації з податку на прибуток), в результаті безпідставного віднесення до витрат Товариства витрат по придбанню товарів (робіт, послуг), які не підтверджені належним чином оформленими первинними та іншими документами та не дають права платнику податків на відображення їх у звітності для зменшення об`єкта оподаткування, та відповідно заниження податку на прибуток в сумі 680122 грн, а саме по контрагентах ФОП ОСОБА_2 - в сумі 773885 (рекламні, маркетингові та інші послуги), ФОП ОСОБА_3 - в сумі 465476,00 грн (послуги з розміщення реклами на біл-бордах), адвокат Щуцький А.В. - в сумі 360669,00 грн (послуги з абонентського юридичного обслуговування), ФОП ОСОБА_4 - в сумі 366135,00 грн (консультаційні послуги з питань інформатизації), ПрАТ «Тернопіль Авто» - в сумі - 980375,00 грн (послуги по доведенню автобусів до товарного вигляду), ТОВ «Лівайн Торг» - в сумі 774214,00 грн (придбання паливно-мастильних матеріалів), ПП «Євробуд 9» - в сумі 16000,00 грн (послуги по відновленню лакофарбового покриття та поклейки захисної плівки), ТОВ «Техтранс» - в сумі 41700,00 грн (транспортні послуги з вивозу сміття та гранту з очисних споруд згідно реєстру).
На думку контролюючого органу, отримані послуги ТОВ «Укравто Житомир» від вказаних контрагентів не підтверджені належним чином оформленими документами та не дають право на формування витрат у відповідних податкових (звітних) періодах.
Задовольняючи позов суд не погодився із такими висновками, оскільки первинними документами, наявними у матеріалах справи, підтверджено фактичне здійснення господарських операцій, та, як наслідок, правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення відповідних сум до складу витрат у відповідних податкових (звітних) періодах.
За висновками акта перевірки контролюючий орган не визнав витрати на суму 773885,00 грн та донарахував податок на прибуток у розмірі 139299,00 грн. На думку перевіряючих, до перевірки по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 надано акти виконаних робіт, які не містять повної інформації про надані послуги - які рекламні та маркетингові послуги надані виконавцем, їх зміст, на яких носіях вони були розміщені, в яких соцмережах, тощо. До перевірки не надані звіти виконавця про надані послуги з їх розшифровкою/деталізацією та з обґрунтуванням їх вартості, не надано зразків (макетів) виготовлених виконавцем рекламних продуктів (брендові стакани, чашки, новорічні календарі, новорічні кулі, щоденники, пакети, коробки, корпоративні подарунки тощо з логотипом Mersedes-Bens), не надано підтвердних документів по проведених таргетованих рекламних компаніях, тощо.
До відповіді на запит контролюючого органу по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 надано копію договору, будь-яких інших документів, які підтверджують факт надання послуг, як до перевірки, так і до відповіді на запит, не надано.
01.08.2019 між ТОВ «Укравто Житомир» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання рекламних послуг №1 (Том №1 а.с.172-173).
Відповідно до п.п.1.1 п.1 Договору предметом цього Договору є надання Виконавцем рекламних та маркетингових послуг протягом дії цього Договору (адаптування макетів для реклами, розробка та розміщення рекламних матеріалів в мережі Інтернет, інші рекламні послуги); згідно п.п.1.2. п.1 Договору - факт надання відповідних послуг з боку Виконавця засвідчується актами прийому-передачі наданих послуг; відповідно до п.п.5.1 п.5 Договору вартість послуг за Договором узгоджується Сторонами та визначається і відповідних рахунках; згідно п.п.5.4 п.5 Договору факт надання послуг за цим Договором підтверджується Сторонами підписанням акта наданих послуг/виконаних робіт.
За період співпраці з 01.08.2019 по 31.12.2024 ФОП ОСОБА_2 було надано рекламні та маркетингові послуги згідно Договору про надання рекламних послуг №1 від 01.08.2019 на загальну суму 773885,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідний період, копії яких були надані Товариством при направлені заперечень від 09.06.2025 №72 на акт перевірки, листом ФОП ОСОБА_2 від 23.03.2026 та добіркою скриншотів, що підтверджують надання рекламно-маркетингових послуг для ТОВ «Укравто Житомир».
В акті перевірки перевіряючими зазначено, що підприємством надано акти виконаних робіт, які, на їх думку, не містять повної інформації про надані послуги, також Товариством не надані звіти виконавця про надані послуги з їх розшифровкою/деталізацією та з обґрунтуванням їх вартості. При цьому законодавче обґрунтування обов`язковості складання таких додаткових звітів з розшифровкою /деталізацією послуг перевіряючими не наведено.
Основними нормативними актами, які встановлюють вимоги до форми та змісту первинних документів в бухгалтерського обліку є: Закон України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88).
Згідно вищезазначених нормативних актів первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Мета складання первинних документів - зафіксувати факт господарської операції.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено ч.2 ст.9 Закону №996-XIV. Крім того, залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити (п.п.2.4 Положення №88).
До обов`язкових реквізитів первинних документів належать: назва документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Крім того, первинні документи можуть містити наступні додаткові реквізити (необов`язкові): ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру; номер документа; підстава для здійснення операцій; дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.
Згідно з п.2.6 Положення №88 первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Надані для перевірки первинні документи містять передбачені Законом №996-XIV та Положенням №88 обов`язкові реквізити та містять інформацію про господарські операції
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Підписані обома сторонами акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за договором про надання рекламних послуг №1 від 01.08.2019 містять назву наданих послуг, період надання послуг, вартість наданих послуг та мають всі інші обов`язкові реквізити первинного документа в розумінні вимог ч.2 ст.9 Закону №996-XIV.
Товариство здійснило оплату наданих послуг згідно рахунків-фактур та актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) шляхом перерахування узгодженої суми на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 . Розрахунки проведені в повному обсязі. Заборгованість відсутня, про що було зазначено уповноваженими особами контролюючого органу в акті перевірки.
За наведених обставин, первинними документами, які містять всі обов`язкові реквізити первинного документа згідно ч.2 ст.9 №996-XIV є акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), підписані директором Товариства та ФОП ОСОБА_2 , містять печатку Товариства, та були надані перевіряючим.
Ані умовами договору про надання рекламних послуг №1 від 01.08.2019, ані законодавством України не передбачено надання Виконавцем іншої додаткової інформації на виконання умов Договору.
За встановлених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, керуючись вимогами п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.1, ст.3, ст.4, ст.9 Закону №996-XIV, ТОВ «Укравто Житомир» правомірно відобразило витрати по отриманим рекламним та маркетинговим послугам в регістрах бухгалтерського обліку та в деклараціях з податку на прибуток.
Щодо господарських відносин з ФОП ОСОБА_5 , то контролюючий орган не визнав витрати на суму 465476,00 грн та донарахував податок на прибуток у розмірі 83786,00 грн.
Так, згідно висновків акта перевірки до перевірки по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_5 надано акти виконаних робіт, які не містять повної інформації про надані послуги - якого змісту рекламні послуги були розміщені на «біл-бордах», на яких саме конструкціях вони були розміщені (місцезнаходження), кому належать зазначені «біл-борди», тощо. По розміщенню аудіореклами та відеореклами в мережі гіпермаркетів «Епіцентр», «Сільпо», «Фора» - в актах виконаних робіт також не міститься інформація про зміст даної реклами, її тривалість, режим трансляції, тощо.
Копії фотографій рекламних "біл-бордів" поганої якості. Крім того, на думку перевіряючих, додані фото до актів мають сумнівний характер, зокрема: акт виконаних робіт за липень (в якому з незрозумілих причин вказаний лютий) 2019 року (м.Житомир, м-н Перемоги, 13) містить фото з зимовим пейзажем (острівці снігу, дерева без листя, тощо); аналогічні фото додані і до інших актів за даною адресою; акт виконаних робіт за березень 2020 року (м.Житомир, ТЦ Глобал) містить фото з літнім пейзажем (дерева з листям, люди в літньому одязі, тощо); аналогічні фото додані і до інших актів за даною адресою; акт виконаних робіт за травень 2021 року (м.Житомир, вул.Миру, 87) містить фото з зимовим пейзажем (дерева без листя, тощо); аналогічні фото додані і до інших актів за даною адресою; акт виконаних робіт за жовтень 2021 року ( АДРЕСА_1 ) містить фото з літнім пейзажем (дерева з листям (не осінь, тощо); аналогічні фото додані і до інших актів за даною адресою.
До перевірки не надані звіти виконавця про надані послуги з їх розшифровкою/деталізацією та з обґрунтуванням їх вартості, не надано зразків (макетів) виготовлених та розміщених на «біл-бордах» рекламних продуктів, не надано аудіо-відеозаписів реклами, яка транслювалась в гіпермаркетах. Вказані висновки акта перевірки слугували підставою невизнання витрат ТОВ «Укравто Житомир» на суму 465476,00 грн та донарахування податку на прибуток у розмірі 83786,00 грн.
01.10.2018 між ТОВ «Укравто Житомир» та ФОП ОСОБА_5 укладено договір про надання рекламних послуг №96/1.
Згідно п.п.1.1 п.1 Договору Виконавець бере на себе зобов`язання надавати Замовнику послуги з розміщення зовнішньої реклами на конструкціях типу «біл-борд», а Замовник зобов`язується приймати та сплачувати послуги Виконавця в термін та на умовах, передбачених цим Договором. Відповідно до п.п.2.1.2. п.2 Договору Виконавець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів після завершення поточного місяця надати Замовнику акт здачі-прийняття наданих послуг. Згідно з п.п.3.1 п.3 Договору Замовник зобов`язаний розглянути та підписати акт здачі-прийняття наданих послуг протягом 3 (трьох) днів з моменту його отримання від Виконавця. Якщо протягом цього терміну Замовник не підпише акт та не надасть свої зауваження, послуги будуть вважатися прийнятими і такими, що відповідають умовам Договору.
За період співпраці з 01.10.2018 по 31.12.2024 ФОП ОСОБА_5 були надані позивачу послуги з розміщення зовнішньої реклами згідно договору про надання рекламних послуг №96/1 від 01.10.2018 на загальну суму 465476,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг за відповідний період, копії яких були надані Товариством при направлені заперечень від 09.06.2025 №72 на акт перевірки, а також фото "біл-бордів" та медіаплани рекламної кампанії.
Водночас, перевіряючими в акті перевірки зазначено, що підприємством надано акти виконаних робіт, які, на їх думку, не містять повної інформації про надані послуги, та не надані звіти виконавця про надані послуги з їх розшифровкою/деталізацією та з обґрунтуванням їх вартості. При цьому законодавче обґрунтування обов`язковості складання таких додаткових звітів з розшифровкою/деталізацією послуг перевіряючими не наведено.
У той же час, підписані обома сторонами акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за договором про надання рекламних послуг №96/1 від 01.10.2018 містять назву наданих послуг, період надання послуг, вартість наданих послуг та мають всі інші обов`язкові реквізити первинного документа в розумінні вимог ч.2 ст.9 Закону №996-XIV.
Крім того, на підтвердження надання рекламних послуг з розміщення зовнішньої реклами на конструкціях типу «біл-борд» ФОП ОСОБА_5 додатково до податкового органу були надані фото розміщеної реклами Товариства із зазначенням місцезнаходження конструкцій типу «біл-борд», період розміщення реклами, а також медіаплани рекламної компанії Товариства із зазначенням адреси торгівельної точки, кількість торгівельних точок, кількість демонстрацій рекламних роликів в одній торгівельній точці, час рекламної компанії, номер рекламного блока. Вказані документи надавались ФОП ОСОБА_5 як додатки до актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг).
Стосовно ж доводів перевіряючих щодо неспівпадіння пори року із рекламними кампаніями на "біл-бордах" та періодом перевірки, то представник позивача пояснив, що після завершення строку розміщення рекламного матеріалу його фактичний демонтаж не здійснюється, а рекламне зображення залишається на рекламному засобі до моменту розміщення нового рекламного матеріалу іншого замовника.
Товариство здійснило оплату наданих послуг згідно рахунків-фактур та актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) шляхом перерахування узгодженої суми на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_5 . Розрахунки проведені в повному обсязі. Заборгованість відсутня, про що також зазначено в акті перевірки.
Враховуючи те, що умовами договору про надання рекламних послуг №96/1 від 01.10.2018 не передбачено надання Виконавцем іншої додаткової інформації на виконання умов даного Договору, Товариство правомірно відобразило витрати по отриманим послугам з розміщення зовнішньої реклами в регістрах бухгалтерського обліку та в деклараціях з податку на прибуток на підставі первинних документів.
Представником позивача також додатково пояснено, що позивач є дилером рядку марок авто та зазначає, що маркетингові та рекламно-інформаційні послуги були пов`язані з його господарською діяльністю та спрямовані на просування товарів і залучення клієнтів. На підтвердження фактичного отримання послуг позивачем надано договори, акти виконаних робіт та звіти про надані послуги, які, на його думку, відповідачем під час перевірки належним чином не враховані.
Щодо господарських відносин з контрагентом адвокатом Щуцьким А.В., то відповідчаем не визнано витрати на суму 360 668,55 грн та донараховано податок на прибуток у розмірі 64920,00 грн.
Згідно з висновками акта перевірки до перевірки по взаємовідносинах з адвокатом Щуцьким А.В. надано акти виконаних робіт, які не містять повної інформації про надані послуги (які послуги були надані у звітному періоді по юридичному супроводу підприємства та якими документами дані послуги підтверджуються).
До перевірки не надані звіти виконавця про надані юридичні послуги з їх розшифровкою/деталізацією та з підтвердними документами (які договори, накази чи інші документи були укладені/погоджені, які консультації отримані, в яких судових справах адвокат прийняв участь, які вживались заходи адвокатом по абонентському юридичному обслуговуванню підприємства у звітному періоді).
07.11.2022 між ТОВ «Укравто Житомир» та адвокатом Щуцьким А.В. укладено договір про надання юридичних послуг №69.
Згідно з п.1 Договору Виконавець зобов`язується надавати Замовнику абонентське юридичне обслуговування, що включає в себе комплексний юридичний супровід поточної господарської діяльності підприємства на регулярній основі. Відповідно до п.п.4.4.2 п.4 Договору Виконавець зобов`язаний підготувати і надати Замовнику Акти прийому-передачі наданих послуг протягом 5 днів. Згідно з п.п.4.3.4 п.4 Договору Замовник зобов`язаний підписувати надані Виконавцем акти прийому-передачі наданих послуг не пізніше двох робочих днів з моменту надання зазначених Актів.
Право на зайняття адвокатською діяльністю Шуцьким А.В. підтверджується посвідченням адвоката №001206 від 09.09.2020, виданим Радою адвокатів Житомирської області на підставі рішення від 04.08.2020 №39/2.
За період співпраці з 07.11.2022 по 31.12.2024 адвокатом Щуцьким А.В. були надані Товариству послуги з абонентського юридичного обслуговування згідно договору про надання юридичних послуг №69 від 07.11.2022 на загальну суму 360668,55 грн, а саме: послуги з розробки та узгодження умов договорів; захист і представництво інтересів Товариства в правоохоронних органах та судових справах; складання претензій та інші. Послуги надавалися у разі необхідності та при зверненні посадових осіб та працівників Товариства за юридичними консультаціями з питань господарської діяльності Товариства. При поданні Заперечення на Акт перевірки №11386/06-30-07-01/03112857 від 27.05.2025 контролюючому органу надано копії всіх актів приймання-передачі наданих послуг, які засвідчують надання юридичних послуг Товариству адвокатом Щуцьким А.В. за період з 07.11.2022 по 31.12.2024, також були надані Звіти про юридичні послуги.
Водночас, перевіряючими в акті перевірки зазначено, що підприємством надано акти виконаних робіт, однак вони не містять повної інформації про надані послуг, та не надані звіти виконавця про надані послуги з їх розшифровкою/деталізацією та з обґрунтуванням їх вартості. При цьому законодавче обґрунтування обов`язковості складання таких додаткових звітів з розшифровкою/деталізацією послуг перевіряючими не наведено.
У той же час, підписані обома сторонами акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за договором про надання юридичних послуг №69 від 07.11.2022 містять назву наданих послуг, період надання послуг, вартість наданих послуг та мають всі інші обов`язкові реквізити первинного документа в розумінні вимог ч.2 ст.9 Закону №996-XIV Товариство здійснило оплату наданих послуг згідно актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) шляхом перерахування узгодженої суми на розрахунковий рахунок адвоката Шуцького А.В. Розрахунки проведені в повному обсязі. Заборгованість відсутня, про що було зазначено в акті перевірки.
За наведених обставин, первинними документами, які містять всі обов`язкові реквізити первинного документа згідно ч.2 ст.9 Закону №996-XIV підписані директором Товариства та адвокатом Щуцьким А.В., містять печатку Товариства є акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), які були надані перевіряючим.
Крім того, на підтвердження надання юридичних послуг адвокатам Шуцьким А.В. додатково були надані звіти, як додатки до актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг).
Також, факт надання юридичних послуг підтверджується копіями укладених Товариством договорів, проєкти яких були проаналізовані адвокатом Щуцьким А.В. на відповідність вимогам законодавства, за необхідності до проєктів договорів вносились відповідні зміни в інтересах Товариства, перед підписанням опрацьованих договорів генеральним директором та головним бухгалтером їх текст візувався адвокатом.
На підтвердження надання юридичних послуг до заперечень були надані копії договорів: договір оренди нерухомого майна №78 від 10.12.2022 з ФОП ОСОБА_6 ; корпоративний договір про надання телекомунікаційних послуг №К24398 від 08.06.2023 з ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації», договір з надання послуг підготовки автомобілів для проведення споживчих випробувань №10-к/св від 20.11.2024 з ТОВ «Фалькон-Авто», договір про надання послуг №343-3231-0742-3245 від 23.12.2024 з ТОВ «Гугл», договір про внесення змін до дилерських договорів від 07.06.2024 з ТОВ «Авто Мотор Груп», запити на передачу/отримання в оренду, підготовані ОСОБА_7 (Том №2 а.с.182-204).
Слід зауважити, що у 2022 році у Товариства посада штатного юриста була вакантною, у 2023-2024 роках посада юриста в штатному розписі відсутня. Відповідні штатні розписи Товариства були надані під час перевірки, але не були взяті перевіряючими до уваги.
Товариство потребує постійного юридичного супроводження своєї господарської діяльності, роз`яснення чинного законодавства та юридичного захисту, тому укладання договору про надання юридичних послуг є необхідним кроком для забезпечення правомірності дій Товариства, своєчасного реагування на правові ризики та ефективного захисту його інтересів.
Враховуючи те, що умовами договору про надання юридичних послуг №96 від 01.10.2018 не передбачено надання Виконавцем іншої додаткової інформації на виконання умов даного Договору, підприємство правомірно відобразило витрати по отриманим юридичним послугам в регістрах бухгалтерського обліку та в Деклараціях з податку на прибуток.
Щодо господарських взаємовідносин з контрагентом ФОП ОСОБА_4 , то контролюючий орган не визнав витрати на суму 366135,48 грн та донарахував податок на прибуток у розмірі 65904,00 грн. Підставою для таких дій слугувало те, що, на думку перевіряючих, до перевірки по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_4 надано акти виконаних робіт з номенклатурою «Надання консультувань з питань інформатизації», які не містять повної інформації про надані послуги (які послуги були надані в звітному періоді по консультуванню працівників замовника, які виконані роботи тощо згідно укладеного договору та якими документами дані послуги підтверджуються).
До перевірки не надані звіти виконавця про надані консультаційні послуги/виконані роботи з їх розшифровкою/деталізацією та з підтвердними документами (які роботи виконувались замовником на виконання умов укладеного договору, які використані матеріальні ресурси для їх виконання (замовника чи виконавця), які надані консультації, тощо).
Судовим розглядом встановлено, що 05.05.2023 між ТОВ "Укравто Житомир" та ФОП ОСОБА_4 укладено договір про надання консультаційних послуг з питань інформатизації №0505/2023/43.
Предмет договору та перелік послуг зазначено в п.1 Даного Договору. Порядок надання та приймання послуг узгоджено в п.2 Договору, зокрема згідно п.п.2.5 п.2 - Факт надання Послуг Виконавцем та прийняття їх Замовником підтверджується Актом приймання-передачі наданих Послуг, який підписується Сторонами (далі - акт), у двох примірниках (по одному для кожної із Сторін), протягом двох робочих днів з моменту закінчення календарного місяця.
У межах укладеного договору ФОП ОСОБА_4 щомісячно надавав консультаційні послуги з питань інформатизації. Факт надання послуг, перелік наданих послуг, період виконання, вартість наданих послуг/виконаних робіт підтверджується підписаними обома Сторонами актами приймання-передачі наданих послуг та переліком наданих щомісячних послуг.
Оплата за отримані послуги здійснювалася шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця після отримання послуг.
За період з 05.05.2023 по 31.12.2024 ФОП ОСОБА_4 , у межах договору про надання послуг №0505/2023/43 від 05.05.2023, було надано послуг консультування з питань інформатизації на загальну суму 366135,48 грн, що підтверджується актами наданих послуг за відповідний період, копії яких були надані підприємством при поданні Заперечення на акт перевірки, з переліком наданих послуг до цих актів. Водночас, перевіряючими в акті перевірки зазначено, що підприємством надано акти виконаних робіт, проте вони не містять повної інформації про надані послуги, та не надані звіти виконавця про надані послуги з їх розшифровкою/деталізацією та з обґрунтуванням їх вартості. При цьому законодавче обґрунтування обов`язковості складання таких додаткових звітів з розшифровкою/деталізацією послуг перевіряючими не наведено.
Відповідно до статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Підписані обома сторонами акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за договором про надання послуг 0505/2023/43 від 05.05.2023 містять назву наданих послуг, період надання послуг, вартість наданих послуг та мають всі інші обов`язкові реквізити первинного документа в розумінні вимог ч.2 ст.9 Закону №996-XIV Товариство здійснило оплату наданих послуг згідно актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) шляхом перерахування узгодженої суми на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 . Розрахунки проведені в повному обсязі. Заборгованість відсутня. За наведених обставин, первинними документами, які містять всі обов`язкові реквізити первинного документа згідно ч.2 ст. 9 Закону №996-XIV є акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), підписані директором Товариства та ФОП ОСОБА_4 , містять печатку Товариства, та які були надані перевіряючим.
Крім того, до актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) ФОП ОСОБА_4 були додатково складені переліки наданих послуг, які надані і містяться в матеріалах справи.
Слід зауважити, що у 2023-2024 роках посада системного адміністратора в штатному розписі Товариства відсутня. Штатні розписи Товариством надавались під час перевірки, проте не були узяті перевіряючими до уваги.
Товариство потребує постійного якісного обслуговування комп`ютерних програм, отримання консультацій з питань інформатизації та роботи програмного забезпечення, тому укладання договору про надання таких послуг є виробничою необхідністю.
Враховуючи те, що умовами договору про надання послуг №0505/2023/43 від 05.05.2023 не позивачем правомірно відображено витрати по отриманим послугам від ФОП ОСОБА_4 в регістрах бухгалтерського обліку та в Деклараціях з податку на прибуток.
Судом також встановлено та підтверджено апеляційним розглядом, що 24.09.2024 між ПрАТ "Тернопільавто" та ТОВ "Укравто Житомир" укладено договір №104 про надання послуг по доведенню до товарного вигляду автомобілів.
Контролюючим органом за результатами перевірки не визнано витрати на суму 980375,00 грн та донараховано податок на прибуток у розмірі 176468,00 грн. Підставою для таких дій на думку перевіряючих слугувало те, що ТОВ «Укравто Житомир» у перевіреному періоді завищено витрати за рахунок безпідставно віднесених до їх складу послуг із передпродажної підготовки автотранспортних засобів від ПрАТ «Тернопільавто», по яким в ході перевірки не підтверджено сам факт їх надання.
Так, згідно укладеного договору між ТОВ «Укравто Житомир» (Замовник) та ПрАТ "Тернопільавто" (Виконавець), Виконавець зобов`язується надати Замовникові комплекс послуг, такі як приведення та підтримання автобусів, що належать Замовникові до показово-зразкового товарного вигляду, проведення професійного консультування представників покупців ТЗ щодо функціональних та споживчих властивостей ТЗ, організація демонстрації ТЗ, забезпечення зберігання транспортних засобів та інші.
ТОВ «Укравто Житомир» (Продавець) було укладено договір на реалізацію 23 автобусів Замовнику, який територіально знаходиться в м.Тернополі, що на відстані близько 300 км від місцезнаходження Продавця. Доставка (перегін) даних автобусів до м.Тернопіль здійснювалася поступово та автобуси до моменту передачі їх Покупцю зберігалися на території ПрАТ «Тернопільавто». Послуга з зберігання транспортних засобів.
У рамках договору про надання послуг №104 від 24.09.2024 ПрАТ «Тернопільавто» у жовтні 2024 року були надані ТОВ «Укравто Житомир» послуги зберігання транспортних засобів на суму 82800,00 грн, в т.ч. ПДВ - 13800,00 грн.
Передача автобусів марки ЗАЗ від ТОВ «Укравто Житомир» до ПрАТ «Тернопільавто» на зберігання та повернення із зберігання підтверджується актами приймання-передачі автобусів, які є додатками до договору №104 від 24.09.2024, а саме: акти приймання-передачі на зберігання від 25.09.2024, від 27.09.2024, від 02.10.2024, від 04.10.2024, від 08.10.2024, від 09.10.2024, від 10.10.2024, від 11.10.2024, та акт приймання-передачі (повернення із зберігання) від 11.10.2024. Копії вказаних актів були надані до ГУ ДПС у Житомирській області, як додатки до заперечення.
У межах договору №104 від 24.09.2024 ПрАТ «Тернопільавто» також були надані Товариству послуги з передпродажною підготовкою автобусів на загальну суму 1176450,00 грн, в т.ч. ПДВ 196075,00 грн.
На думку контролюючого органу, послуги з передпродажної підготовки не були обов`язковими, оскільки автобуси були новими та не потребували доведення до товарного вигляду.
Проте, вказаний висновок суперечить вимогам чинного законодавства, а саме Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 №1200 (далі - Порядок №1200).
Так, відповідно до п.11 Порядку №1200 не допускається реалізація нових і таких, що перебували в користуванні, транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, із знищеними або підробленими номерами агрегатів, або тих, що не пройшли передпродажної підготовки.
Відповідно до п.1 Порядку №1200 уповноважений дилер - суб`єкт господарювання, який уповноважений дистриб`ютором на здійснення продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, матеріально-технічна база якого відповідає основним критеріям оцінки торгово-сервісних потужностей і який від свого імені здійснює на договірних засадах продаж транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, проводить передпродажну підготовку, гарантійне та післяпродажне обслуговування і поставлений на облік відповідно у Головному сервісному центрі МВС і Держпродспоживслужбі.
Також, відповідно до п.32 Порядку №1200 у разі продажу нового транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, продавець у сервісній книжці обов`язково зазначає найменування товару, дані про ціну, умови і правила придбання, дату проведення передпродажної підготовки, інформацію про строк, протягом якого здійснюється сервісне обслуговування, перелік сервісних центрів та їх адреси, прізвище, ім`я, по батькові та підпис відповідальної особи.
Крім того, відповідно до умов Дилерського договору поставки автобусів та Положення про зберігання нових автобусів, Дилер перед продажем автобусів Споживачам обов`язково має здійснювати регламентні роботи з метою недопущення товарного стану автобусів, передпродажну підготовку і перевірку технічного стану автобусів, у разі необхідності - здійснювати відновлення транспортних засобів до товарного стану.
Не допускається реалізація нових і таких, що перебували в користуванні, транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, із знищеними або підробленими номерами агрегатів, або тих, що не пройшли передпродажної підготовки. У разі продажу нового транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, продавець у сервісній книжці обов`язково зазначає найменування товару, дані про ціну, умови і правила придбання, дату проведення передпродажної підготовки, інформацію про строк, протягом якого здійснюється сервісне обслуговування, перелік сервісних центрів та їх адреси, прізвище, ім`я, по батькові та підпис відповідальної особи.
Також, відповідно до умов дилерського договору №6-Д від 15.02.2021, Дилер (ТОВ «Укравто Житомир») зобов`язаний здійснювати всі необхідні заходи щодо формування позитивного іміджу Автобусів Дилера, Дистриб`ютора та Виробника серед Покупців.
Контролюючим органом не враховано ту обставину, що автобуси були виготовлені у місті Запоріжжя та їх доставка до м.Тернопіль здійснювалася шляхом їх перегону. В результаті перегону автобусів з міста Запоріжжя до міста Тернопіль (відстань більше 950 км) - вони частково втратили свій товарний вигляд, який необхідно було відновити, а саме: здійснити полірування лакофарбового покриття, прибирання та мийку транспортного засобу, тощо. Такі послуги з передпродажної підготовки згідно укладеного договору №104 від 24.09.2024 були доручено надати ПрАТ «Тернопільавто». Перелік наданих послуг з передпродажної підготовки, а саме: доведення автобусів до товарного вигляду, зазначено в Актах наданих послуг та додатках до цих актів з розшифруванням переліку та вартості таких послуг.
Таким чином, на виконання вимог Порядку №1200, умов дилерського договору та в межах дії договору №104 від 24.09.2024 ПрАТ «Тернопільавто» надало ТОВ «Укравто Житомир» послуги з передпродажної підготовки, а саме доведення автобусів до товарного вигляду, а також послуги з проведення професійного консультування представників Покупця щодо функціонування та споживчих властивостей автобусів, та послуги з організації демонстрації транспортних засобів, тощо.
Товариством при поданні заперечень на акт перевірки були надані копії всіх актів приймання-передачі наданих послуг з додатками до них, які засвідчують надання вищевказаних послуг, а саме: акти наданих послуг та додатки до них про перелік робіт/послуг, а саме: №4054, 4095, 4096, 4097, 4098, 4099, 4100, 4101, 4102, 4103, 4104, 4105, 4106 від 08.10.2024 та №4106, 4107, 4108, 4110, 4109, 4111, 4112, 4113, 4114, 4115, 4116 від 11.10.2024.
Підписані обома сторонами акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) з передпродажної підготовки, а саме доведення автобусів до товарного вигляду, за договором про надання послуг №104 від 24.09.2024 містять перелік та назву конкретних наданих послуг, період надання послуг, вартість наданих послуг та мають всі інші обов`язкові реквізити первинного документа в розумінні вимог ч.2 ст.9 Закону №996-XIV.
Позивачем здійснено оплату наданих послуг з відповідального зберігання та передпродажної підготовки згідно актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) шляхом перерахування узгодженої суми на розрахунковий рахунок ПрАТ «Тернопільавто». Розрахунки проведені в повному обсязі, заборгованість відсутня.
За наведених обставин, первинними документами, які містять всі обов`язкові реквізити первинного документа згідно ч.2 ст.9 Закону №996-XIV, є акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), підписані директором Товариства та ПрАТ «Тернопільавто», містять печатку обох сторін, та які були надані до контролюючого органу та перевіряючим.
Враховуючи вищевикладене, позивачем правомірно відображено витрати по отриманим послугам з передпродажної підготовки автобусів від ПрАТ «Тернопільавто» в регістрах бухгалтерського обліку та в деклараціях з податку на прибуток.
Стосовно господарських операцій з контрагентом ТОВ "Техтранс ЛТД", то контролюючий орган не визнав витрати на суму 16000,00 грн та донарахував податок на прибуток у розмірі 2880,00 грн, підставою для таких дій слугувало те, що на думку перевіряючих, ТОВ «Укравто Житомир» у перевіреному періоді завищено витрати за рахунок безпідставно віднесених до їх складу послуг від ТОВ «Техтранс ЛТД» з надання транспортних послуг з вивозу сміття та ґрунту з очисних споруд.
ТОВ «Укравто Житомир» надає послуги з мийки автомобілів. У процесі та після миття автотранспортних засобів в стічні води потрапляють дорожні реагенти, земля, пісок, щебінь, продукти нафтопереробки, тощо.
Згідно з нормами і вимогами СанПіН злив зазначених стоків у міську каналізацію заборонений. Перш ніж злити брудні води в централізовану каналізацію, вони повинні бути очищені. Для виконання санітарних норм підприємством періодично здійснюється очистка очисних споруд від накопичених в результаті діяльності землі, піску та інших забруднюючих речовин.
На балансі ТОВ "Укравто Житомир" знаходяться мийка (інв №ZT-000715), дренажно-скидний колектор (інв. №ZT-007206), очисні споруди (оборот.водост.) (інв. №ZT-007117).
Представником позивача пояснено, що під час проведення документальної планової перевірки та на вимогу згідно запиту від 09.04.2025 контролюючого органу 01.05.2025 на підставі наказу №30 від 01.05.2025 була проведена вибіркова інвентаризація запасних частин та аксесуарів, основних засобів та матеріальних цінностей, які знаходяться на відповідальному зберіганні. За результатами інвентаризації складені інвентаризаційні описи, в тому числі Інвентаризаційний опис №ZT00-000001 від 01.05.2025, в якому засвідчена наявність вказаних вище мийки та очисних споруд. Копії інвентаризаційних описів були надані перевіряючим.
З метою очистки очисних споруд від накопичених в результаті діяльності землі, піску та інших забруднюючих речовин Товариство залучало для виконання цих робіт ТОВ «Техтранс ЛТД», яке згідно акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000084 від 22.10.2020 на загальну суму 50040,00 грн, в т.ч. ПДВ 8340,00 грн надало Товариству зазначені послуги з вивозу сміття та ґрунту з очисних споруд.
До акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000084 від 22.10.2020 надано: реєстр виконаних робіт (послуг) за період з 07.10.2020 по 09.10.2020 за адресою: с.Довжик, Житомирська обл., техніка - екскаватор CaterPiller; реєстр виконаних робіт (послуг) за період з 07.10.2020 по 09.10.2020 за адресою: с.Довжик, Житомирська обл., техніка - самоскид ВН78-89ІЕ, самоскид ВН25-67ІО .
Слід зауважити, що акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000084 підписаний сторонами 22.10.2020 після факту виконання робіт (послуг), тобто фактичного здійснення господарської операції.
Підписаний обома сторонами акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) з вивозу сміття та ґрунту з очисних споруд №ОУ-0000084 від 22.10.2020 містить назву наданих послуг, період надання послуг, вартість наданих послуг та має всі інші обов`язкові реквізити первинного документа в розумінні вимог ч.2 ст.9 Закону №996-XIV.
Платіжним дорученням №1996 від 22.10.2020 на суму 50400,00 грн Товариство здійснило оплату наданих послуг згідно акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000084 від 22.10.2020 шляхом перерахування узгодженої суми на розрахунковий рахунок ТОВ «Техтранс ЛТД». Розрахунки проведені в повному обсязі, заборгованість відсутня.
Представник позивача стосовно відсутності письмового договору з даним контрагентом посилається на те, що договір може бути укладений в будь-якій формі, якщо інше не передбачено законом. Підписаний акт виконаних робіт і проведена оплата є достатніми доказами укладення договору в усній формі або вчинення конклюдентних дій.
Тобто, вважає, що з ТОВ «Техтранс ЛТД» фактично був укладений договір підряду. Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч.2 ст.640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Таким чином, дії Товариства та ТОВ «Техтранс ЛТД» свідчать про те, що договір фактично був укладений та повністю виконаний сторонами шляхом надання ТОВ «Техтранс ЛТД» реальних послуг з очистки очисних споруд Товариства від накопичених в результаті діяльності землі, піску та інших забруднюючих речовин.
Стосовно доводів відповідача про відсутність доказів з утилізації відходів (не підтверджено вивіз мулу і сміття, яка кількість відходів, яка робота проводилась, якими засобами) представником позивача пояснено, що автомийка Товариства оподатковується екологічним податком. Крім того, позивачем із ТОВ "Укрресурси-2011" було укладено договори на утилізацію відходів: №Ж/НВ-12/01/15-1 від 12.01.2015 зі строком дії до 31.12.2015; №ЖТ/НВ06/01/2022-1 від 06.01.2022 зі строком дії до 31.12.2023.
Крім того, представником позивача до матеріалів справи додано договір про надання послуг з управління відходами, в тому числі з небезпечними №УТ-2024.000427 від 26.08.2024, укладений між ТОВ "ДЛС-2010" та ПрАТ "Житомир-Авто", зі строком дії до 31.12.2024 та акти здачі-приймання робіт по ним.
Представником позивача надано пояснення, що жоден із договорів не містив положень щодо очищення мулу від стоків автомийки, як це помилково зазначено в акті перевірки. Договори з ТОВ "ДЛС-2010" та ПрАТ "Житомир-Авто" не стосувалися утилізації мулу від автомийки, а стосувалися вивезення люмінісцентних ламп, промасляного ганчір`я та інших відходів від діяльності СТО. Крім того, жоден із договорів не був чинним на момент надання послуг ТОВ «Техтранс ЛТД» у жовтні 2020 року. Вивезення відходів з автомийки здійснювалося всього декілька разів за весь період діяльності автомийки, оскільки накопичення цих відходів відбувається протягом тривалого часу. На доводи відповідача щодо подальшої утилізації відходів представник позивача пояснив, що позивач не зобов`язаний контролювати подальше місце розміщення чи утилізації відходів спеціалізованим підприємством - ТОВ "Укрресурси-2011", оскільки суб`єкт господарювання, який здійснює їх вивезення, самостійно несе відповідальність за здійснення своєї діяльності (утилізацію відходів) відповідно до вимог законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно відображено витрати по отриманим послугам від ТОВ «Техтранс ЛТД» в регістрах бухгалтерського обліку та в деклараціях з податку на прибуток.
Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях (зокрема у постанові від 09.04.2025 у справі № 320/7062/24) про те, що висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій, які зроблені виключно на підставі аналізу баз даних АІС Податковий блок та податкової інформації щодо контрагентів платника податків, є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства й аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Так само податкова інформація щодо контрагентів суб`єкта господарювання у ланцюгах постачання носить інформативний характер та не є безперечним свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування бухгалтерського обліку. Без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.
Відповідачем не надано доказів того, що роботи фактично не виконувалися, що акти приймання-передачі є підробленими, або що позивач не використовував результати робіт у власній господарській діяльності.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_5 , адвокатом Щуцьким А.В., ФОП ОСОБА_4 , ПрАТ «Тернопільавто», ТОВ «Техтранс ЛТД» оформлені належним чином акти наданих послуг/виконаних робіт, які відповідають вимогам, передбачених діючим законодавством України, та мають всі обов`язкові реквізити первинного документа в розумінні вимог ч.2 ст.9 Закону №996-XIV. Так, аналіз наданих доказів у їх сукупності свідчить про фактичне здійснення спірних господарських операцій, їх відповідність економічному змісту укладених договорів, наявність належним чином оформлених первинних документів та відсутність доведених обставин, які б свідчили про обізнаність позивача щодо можливих порушень контрагентів або про узгодженість дій між ними. Оспорювані податкові повідомлення-рішення щодо вказаних вище контрагентів прийняті без належного правового та фактичного обґрунтування, з порушенням принципу індивідуальної відповідальності платника податків.
Колегія суддів також погоджується з позицією суду першої інстанції відносно протиправності винесення податкового повідомлення-рішення від 02.07.2025 №0[телефон приховано], яким ТОВ «Укравто Житомир» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 1020,00 грн за ненадання документів до перевірки у повному обсязі, що зафіксовано в акті про ненадання оригіналів документів до перевірки від 21.05.2025 №357/06-30-07-01/03112857, через відсутність у запиті контролюючого органу конкретизації, які саме документи необхідні для підтвердження господарських операцій із контрагентами. При цьому суд урахував, що у запитах, які були отримані Товариством в межах проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Укравто Житомир», а саме від 24.04.2025 та від 12.05.2025, не зазначено конкретний перелік документів, завірені копії яких Товариство має надати контролюючому органу.
У суді апеляційної інстанції представник апелянта не змогла відповісти на запитання суду про те, які саме докумени були у розпорядженні позивача, проте не були надані на перевірку. Представник позивача ж наполягав, що перевіряючим були надані усі наявні у Товариства документи. Відтак, неможливо стверджувати про те, що позивачем не були надані документи до перевірки, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за ненадання до перевірки документів.
Колегія суддів також ураховує, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. У цій справі відповідач не надав належних, допустимих і достатніх доказів у розумінні статей 72 74 КАС України, які б беззаперечно підтверджували відсутність фактичного здійснення спірних господарських операцій, недостовірність первинних документів або узгодженість дій позивача з контрагентами з метою отримання неправомірної податкової вигоди. Висновки відповідача щодо описаних вище господарських операцій ґрунтуються переважно на аналітичних даних інформаційно-аналітичних баз ДПС та мають характер припущень.
У той же час апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції про реальність господарських операцій позивача з такими контрагентами як ТОВ «Лівайн Торг» та ПП «Євробуд 9».
Так, ГУ ДПС до матеріалів справи надано інформаційний лист по ТОВ «ЄВРОБУД-9», згідно якого у ПП "ЄВРОБУД-9" відсутні види діяльності, пов`язанні з послугами відновлення лакофарбного покриття та поклейки захистної плівки. ПП "ЄВРОБУД-9" фактично займалося будiвництвом дорiг i автострад та, відповідно до єдиного реєстру податкових накладних, отримувало матеріали та послуги, пов`язані з даним видом діяльності і не отримувало в 2021 році послуги відновлення лакофарбного покриття та поклейки захисної плівки. Крім того, у ПП "ЄВРОБУД-9" відсутні види діяльності, пов`язанні з послугами відновлення лакофарбного покриття та поклейки захистної плівки станом на дату надання послуг.
У судовому засіданні на запитання колегії суддів представник позивача не зміг повідомити суду деталі наданих послуг, зокрема надати відповідь на питання поклейку якої саме захистної плівки здіснювало ПП "ЄВРОБУД-9".
Також судом першої інстанції не враховано, що позивачем хоч і надано документипо ТОВ «Лівайн Торг», проте не надано жодних підтверджень на використання скретч-карток у їх господарській діяльності.
Так, у перевіреному періоді від ТОВ «Лівайн Торг» отримано ПММ на загальну суму 914 037,49 грн (в т.ч. ПДВ 139 823,29 грн, без ПДВ - 774 214 грн). У ході проведення перевірки та на запити від 24.04.2025 б/н та від 12.05.2025 №б/н ТОВ «Укравто Житомир» не надано пояснення та документально не підтверджено господарські операції з ТОВ «Лівайн Торг», до перевірки надано документи не у повному обсязі:
- відсутні оригінали (копії) видаткових накладних №0041/0002501 від 17.12.2018, №0041/0002575 від 29.12.2018, №0041/0000984 від 10.08.2020; відсутні податкові накладні, виписані та зареєстровані на поставки ПММ з лютого 2022 по серпень 2022 до наступних видаткових накладних - №0041/0000274 від 18.02.2022; №0041/0000298 від 23.02.2022; № 0041/0000281 від 21.02.2022, №0041/0000163 від 02.02.2022; №0041/0000828 від 06.04.2022, №0041/0001188 від 22.04.2022; №0041/0001467 від 09.05.2022; №0041/0001670 від 13.05.2022; №0041/0001978 від 31.05.2022; №0041/0002105 від 20.06.2022; №0041/0002149 від 29.06.2022; №0041/0002253 від 22.07.2022; №0041/0002394 від 15.08.2022; №0041/0002328 від 01.08.2022;
- не надано документи, що підтверджують отримання покупцем (ТОВ «Укравто Житомир») ППМ на АЗС постачальника, а саме касові чеки;
- не надано документів які саме автомобілі ТОВ «Укравто Житомир» заправлялися на АЗС та на які автомобілі проведено списання пального;
- на яких АЗС постачальника відбувалася заправка автомобілів та якими документами це підтверджується, при тому що ТОВ "ЛІВАЙН ТОРГ" за даними форми 20 ОПП не декларує АЗС, ні власні, ні орендовані;
- кому з працівників підприємства видавались дані скретч-картки та як вони звітувались про їх використання.
Суд зауважує, що предметом доказування при визначенні правильності винесення контролюючим органом ППР №0[телефон приховано] від 02.07.2025 і по ППР №0[телефон приховано] від 02.07.2025 (в частині підтвердження витрат) є обставини щодо придбання ТОВ «Укравто Житомир» ПММ через мережу АЗС на підставі придбаних у ТОВ «Лівайн ТОРГ» паливних карток. Допустимим доказом операції з відпуску (продажу) пального на АЗС є лише розрахунковий документ, роздрукований РРО, який не було надано суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу, що господарські операції товариства з вказаними контрагентами не підтверджено належним чином.
При цьому, колегія суддів вважає, що документи позивача складені формально, тобто за відсутності реального отримання товару та послуг, а тому податковим органом правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині контрагентів ТОВ «Лівайн ТОРГ» та ПП "ЄВРОБУД-9".
З іншого боку, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам даної справи в частині господарських взаємовідносин з вказаними контрагентами, а як наслідок зроблено помилковий висновок про необхідність задоволення позовних вимог у даній справі у повному обсязі.
Враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині.
З урахуванням наданих на вимогу суду апеляційної інстанції розрахунків по податку на прибуток та податку на додану вартість щодо контрагентів ТОВ «Лівайн ТОРГ» та ПП "ЄВРОБУД-9", колегія суддів доходить висновку про необхідність скасування рішення суду в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0[телефон приховано] від 02.07.2025 в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 149150,50 грн та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0[телефон приховано] від 02.07.2025 в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 135 201,25 грн, та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у позові.
Апеляційний суд ураховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 30 рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994). При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).
Щодо розподілу судових витрат, то такий, у відповідності до положень статті 139 КАС України, має здійснюватися наступним чином.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За приписами ч.3 цієж ж статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлено ставку судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно частини 3 статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог та з урахуванням наведених норм Закону №3674-VI, на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 10683, 60 грн (1 174 652 грн (ціна позову) - (149150,50 грн +135 201,25 грн) = 890 300,25 грн х1,5%х0,8).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0[телефон приховано] від 02.07.2025 в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 149150,50 грн та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0[телефон приховано] від 02.07.2025 в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 135 201,25 грн.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Укравто Житомир" відмовити.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравто Житомир" 16506,08 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору - скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравто Житомир" 10683,60 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 04 серпня 2026 року.
Головуючий Савицька Н.В.
Судді Драчук Т. О. Томчук А.В.