Справа № 559/2170/26
Провадження № 2/559/1796/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Альонова Мар`яна Борисівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача.
Адвокат Альонова М.Б. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачка перебувала у стосунках із відповідачем без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка наразі не працює, оскільки перебуває у декретній відпустці. Відповідач являється діючим військовослужбовцем та має можливість надавати грошову допомогу на утримання позивачки. Тому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 5000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною трьохрічного віку. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн.
Представниця відповідача адвокат Лопухович А.О. подала відзив на позовну заяву, згідно якого ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає та заперечує щодо стягнення судових витрат. Зазначає, що на даний час відповідач дійсно є військовослужбовцем, проте не отримує систематично великих зарплат, окрім того певну частину свого заробітку витрачає на придбання необхідних військових засобів. Тому визначена позивакою сума у 5000 грн. додатково до того, що будуть стягуватися одночасно і кошти на дитину у розмірі частина його заробітку, буде становити для відповідача надмірний тягар і не залишить коштів для особистих і військових потреб. Максимальний і реальний розмір таких аліментів може бути у розмірі 3000 грн. Відповідач не має матеріальної можливості утримувати позивачу у запропонованому розмірі. Крім того, відповідач не згідний на стягнення з нього на користь позивачки витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі та з урахуванням складності справи, просить суд зменшити такі витрати до 2000 грн. Тому просить позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання сина задовольнити, судові витрати на користь позивачки стягнути частково.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 08.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду без повідомленням (виклику) сторін.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками отримав 25.06.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Свою позицію виклав у наданому до суду відзиві на позовну заяву, додаткових заяв та клопотань не надходило.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.3).
Дитина зареєстрована та проживає з позивачкою за адресою АДРЕСА_1 (а.с.4,5).
Згідно відповіді №2838538 від 04.06.2026 з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 дійсно є військовослужбовцем, проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 і отримує регулярний дохід (а.с.14).
Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 здійснював перекази грошових коштів на рахунок позивачки ОСОБА_1 , зокрема: 11.02.2026 - 10050 грн., 27.02.2026 - 10050 грн., 20.03.2026 - 12050 грн., 25.04.2026 - 15050 грн., 23.05.2026 - 10050 грн., 24.06.2026 - 20050 грн. (а.с.24-26).
IV. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, регулюються ст.ст. 75, 84 СК України.
Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років (частина 2 статті 84 Сімейного кодексу України).
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (частина 4 статті 84 СК).
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (частина 1 статті 182 СК).
Системний аналіз норм СК свідчить, що у дружини виникає право на отримання аліментів за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: перебування у зареєстрованому шлюбі з чоловіком, проживання разом із їх спільною дитиною, яка не досягла трьох років, та наявність у чоловіка достатніх коштів на надання матеріальної допомоги (аліментів).
Отже, за змістом вищевказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.
Такі висновки, узгоджуються з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 27 травня 2020 року по страві № 712/4702/19.
У СК України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ч.5 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
При вирішенні спору суд враховує, що малолітня дитина проживає з матір`ю (позивачкою) і відповідач цей факт визнає, позивачка не має фізичної змоги працювати, бо доглядає спільну для сторін дитину, тому позивачка-матір має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення їх донькою трьох років.
Суд керується загальними принципами справедливості та розумності, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів, враховуються потреби жінки, яка у зв`язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, не має змоги працювати і утримувати себе, а також можливості відповідача сплачувати аліменти. Суд приймає до уваги доводи відповідача та його фінансові можливості, який офіційно працевлаштований, є військовослужбовцем, отримує стабільний дохід, і вказує, що має можливість сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 3000 грн. Також, суд бере до уваги, що позивачкою також був ініційований до суду позов про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі частина заробітку відповідача, який рішенням суду від 03.08.2026 задоволено, відтак останній повинен буде нести витрати на виконання обов`язку утримувати дитину, що безпосередньо впливає на фінансову спроможність одночасно надавати утримання у повній мірі і на користь матері дитини. Крім того, він добровільно допомагав матері і дитині, надсилаючи їм кошти.
Зважаючи на встановлені обставини, оскільки для вирішення справи ключове значення має саме можливість платника аліментів їх сплачувати, з огляду на необхідність дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає необхідним задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання жінки частково: стягнути аліменти з відповідача у розмірі 3000 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років.
В підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.
Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст.137 ЦПК України. На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу надано: Ордер серії ВК №1227387, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії РН №1731 від 27.09.2019, Договір про надання правничої допомоги №24/26 від 01.06.2026 та квитанцію до прибуткового касового ордеру №5 від 01.06.2026 про сплату ОСОБА_4 адвокату Альоновій М.Б. 5000 грн. на підставі Договору про правничу допомогу (а.с.6-8,30). Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Враховуючи наведене вище, а також те, що справа малозначна, розглядалася у спрощеному провадженні без виклику сторін, беручи до уваги заперечення відповідача, розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у даній справі стягненню з відповідача в розмірі 2500 грн.
Крім того, оскільки позивачка у справі про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору відповідно до п.3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», наявні підстави для стягнення із відповідача в порядку ст.141, 142 ЦПК України 1331,20 грн. грн. судового збору в дохід держави і в цьому випадку він як учасник бойових дій пільг за п.12-13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не має, оскільки це не справа, пов`язана з виконанням військового обов`язку і не щодо порушення його прав.
Керуючись ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 133, 137, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 183, 192 СК України, ст.ст. 4, 5 ЗУ «Про судовий збір», суд,
УХВАЛИВ:
позов задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 03 червня 2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисячі триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
В решті в задоволенні позову відмовити.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Представниця позивачки: адвокат Альонова Мар`яна Борисівна, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса АДРЕСА_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Представниця відповідача: адвокат Лопухович Алла Олександрівна, адреса вул. Д.Галицького, 12, м. Дубно, Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_6 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Суддя: О.Ю. Жуковська