Справа № 695/3283/26
номер провадження 2-а/695/87/26
УХВАЛА
03 серпня 2026 року м. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу муніципального інспектування виконавчого комітету Золотоніської міської ради в особі завідувача сектору інспекції з паркування Безверхої Галини Григорівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу муніципального інспектування виконавчого комітету Золотоніської міської ради в особі завідувача сектору інспекції з паркування Безверхої Галини Григорівни, в якому просить:
визнати протиправною та скасувати повідомлення/постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЗМ №00002288 від 23.07.2026, складену завідувачем сектору інспекції з паркування Відділу муніципального інспектування виконавчого комітету Золотоніської міської ради Безверхою Галиною Григорівною щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП,
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов пред`являється до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви.
Ознайомившись з позовною заявою, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
Пунктом другим частини п`ятої статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.
Однак у позовній заяві не зазначено, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Також у позовній заяві не вказані відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач визначив відповідачем у спорі Відділ муніципального інспектування виконавчого комітету Золотоніської міської ради в особі завідувача сектору інспекції з паркування Безверхої Галини Григорівни.
Враховуючи підстави та предмет спору, суддя зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом сьомим частини першої статті 4 КАС України термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ст.6 КУпАП органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.
Статтею 219 КУпАП визначено, що від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122,частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради-інспектори з паркування.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП, інспектори відповідного органу діють не як самостійні суб`єкти владних повноважень, а від імені виконавчих комітетів відповідних рад.
Тобто належним відповідачем у даній справі є саме орган державної влади суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 року №724/716/16-а.
Відтак, враховуючи, що зі змісту позовної заяви вбачається, що оскаржувана постанова винесена завідувачем сектору інспекції з паркування відділу муніципального інспектування виконавчого комітету Золотоніської міської ради, вбачається, що належним відповідачем у даній справі є саме виконавчий комітет Золотоніської міської ради Черкаської області, оскільки питання порушені у позовній заяві безпосередньо стосуються вказаного суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, якою встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачено, що за наслідками розгляду таких справ місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, позивачеві варто уточнити позовні вимоги в частин визнання протиправною спірної постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не надано документ про сплату судового збору.
Як зазначено у позовній заяві позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», на підтвердження чого до позовної заяви надано посвідчення серія НОМЕР_1 від 18.04.2007, згідно з яким ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» закріплено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях.
Зокрема, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що встановлені цим законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус учасників бойових дій, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Таким чином, на підставі викладеного вище, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, який не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір за подання позову у цій справі підлягає сплаті.
Вказана правова позиція висловлена й у висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 09 жовтня 2019 року (справа № 9901/311/19) та узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, зазначеною в ухвалі від 01.09.2024 у справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24).
Також жодних інших обставин, за наявності яких позивач може бути звільнений від сплати судового збору або йому може бути розстрочено чи відстрочено сплату судового збору, в позовній заяві не зазначено.
Частиною другою ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.
Згідно зі ст. 2 Закону № 3674-VI, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до п. 5 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на 2026 рік у розмірі 3328 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 по справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 13 грудня 2016 року, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, позивачу належить сплатити судовий збір при поданні даного позову до суду у сумі 665 грн 60 коп. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
З огляду на викладене, суддя дійшов до висновку про необхідність надання позивачеві строку для усунення вказаних вище недоліків.
Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 5, 8, 133, 159, 160, 161, 168, 169, 241, 286, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу муніципального інспектування виконавчого комітету Золотоніської міської ради в особі завідувача сектору інспекції з паркування Безверхої Галини Григорівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно з ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська