Судові рішення

Рішення № 138738525 у справі № 703/2859/26 від 31.07.2026

Рішення від 31.07.2026 у цивільній справі № 703/2859/26 (категорія «Завданої внаслідок ДТП»). Суд: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, суддя Проценко А. М.

Справа№ 703/2859/26
СудСмілянський міськрайонний суд Черкаської області
СуддяПроценко А. М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗавданої внаслідок ДТП
Дата ухвалення31.07.2026
Надійшло до реєстру05.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138738525

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 703/2859/26

2/703/2154/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Проценко А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Смілі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої адміністративним правопорушенням,

встановив:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 16 січня 2026 року близько 09:00 керував автомобілем «Хюндай Туксон», д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснюючи маневр повороту з вулиці Героїв Небесної Сотні праворуч на вул. Ентузіастів, в порушення п. 12.1 ПДР України не обрав безпечності швидкості руху, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, не впорався з керуванням та виїхав на межі проїзної частини, де здійснив наїзд на бетонний паркан будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу 12/33 частини житлового будинку, засвідченого приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим Ігорем Миколайовичем від 23 березня 2018 року та зареєстровано в реєстрі за № 1314, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення із застосування ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) гривень. Згідно з рахунком-фактурою № 1 від 24 березня 2026 року вартість відновлювальних робіт складає: плита з/б 13 шт. *350-4550; стовб з/б (2.2 м.) 4 шт. *350-1400; демонтаж 4 шт. * 1000-4000; установка 4 шт. *1500-6000; цемент 1 шт. *200-200; щебінь, пісок 4 шт. *50-200, разом - 16 350 (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят) 00 коп. Загальна сума майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок скоєного адміністративного правопорушення, складає: 16 350 грн (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят) грн 00 коп.

Окрім цього, позивач стверджує, що наслідки адміністративного правопорушення вчиненого відповідачем постали для неї як суттєво психотравмуючі, які у подальшому обумовили порушення фізичного та психоемоційної сфери життєдіяльності, викликали появу негативних психологічних переживань, тобто спричинили моральні страждання. Також зазначила, що з моменту пошкодження паркана утворилась велика діра, як наслідок позивач як власниця постійно переживала і сторожувала, щоб майно, яке знаходиться на дворі, не розграбали або не пошкодили. Безсонні ночі значно погіршили стан здоров`я позивач, після скоєного адміністративного правопорушення ОСОБА_2 . Спочатку останній не заперечував проти проведення ремонтних робіт бетонного паркану, навіть знайшов організацію, яка цим займається у Кам`янці, надавши їх координати. Однак, згодом відповідач почав погрожувати і відмовлявся ремонтувати паркан, оскільки як стверджує ОСОБА_2 штраф, який був присуджений Смілянським міськрайонним судом Черкаської області, він оплатив і більше нікому нічого не винен. Від зухвалого та грубого поводження зі сторони ОСОБА_2 позивач вимушена була приймати кучу заспокійливих ліків, що значно повпливало на стан її здоров`я. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 16 350 грн 00 коп., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн 00 коп., а також сплачений судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася, на адресу суду подала заяву, в якій просить судове засідання проводити без її участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутність сторін, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280, 281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 16.01.2026 року близько 09:00 год. керував автомобілем «Хюндай Туксон», д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснюючи маневр повороту з вулиці Героїв Небесної Сотні праворуч на вул. Ентузіастів, в порушення п. 12.1 ПДР України не обрав безпечності швидкості руху, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, не впорався з керуванням та виїхав на межі проїзної частини, де здійснив наїзд на бетонний паркан будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення із застосування ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Відповідно до договору купівлі-продажу 12/33 частини житлового будинку, засвідченого приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим Ігорем Миколайовичем 23.03.2018 та зареєстровано в реєстрі за № 1314, ОСОБА_1 набула у власність 12/33 (дванадцять тридцять третіх) частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та надвірних споруд, що находяться за адресою: АДРЕСА_2 . За цим договором відчужуються 12/33 (дванадцять тридцять третіх) частини житлового будинку, загальною площею, всього будинку 175,8 кв.м., житловою площею всього будинку 106,4 кв.м., та відповідна частина господарських будівель та надвірних споруд.

З копії домової книги в розділі ІІІ вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з рахунком-фактурою №1 від 24 березня 2026 року, виданим постачальником ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювальних робіт складає: плита з/б 13 шт. *350-4550; стовб з/б (2.2 м.) 4 шт. *350-1400; демонтаж 4 шт. * 1000-4000; установка 4 шт. *1500-6000; цемент 1 шт. *200-200; щебінь, пісок 4 шт. *50-200. Разом - 16 350 (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят) грн 00 коп.

Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 02.03.1994 ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_6 та після реєстрації одруження жінці присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

За вказаний рахунок-фактуру №1 від 24.03.2026 згідно з платіжною інструкцією №15893861211 від 25.03.2026 здійснив оплату в сумі 5 000 грн 00 коп. чоловік позивача ОСОБА_5 .

Окрім того, факт заподіяння шкоди внаслідок завданого адміністративного правопорушення підтверджується фотознімками бетонного паркану від 08.05.2026.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Із ст. 1166 ЦК України вбачається, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, налагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні потерпілому заподіяних збитків грішми, на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку з заподіянням шкоди майну.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та настанням негативних наслідків для позивача у заподіянні матеріальної шкоди шляхом пошкодження бетонного паркану, відтак суд вважає позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 10 000 грн 00 коп., суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з частиною першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду чи з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди проводиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст. 12 та ст. 81 ЦПК України.

Позивач в обґрунтування завдання моральної шкоди в позовній заяві зазначила, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено бетоний паркан, останній було завдано моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях, оскільки вона вимушена була приймати багато заспокійливих ліків, що значно повпливало на стан її здоров`я (нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення). Крім того, позивач була вимушена охороняти майно, яке знаходиться на дворі, щоб його не розграбували або не пошкодили. Безсонні ночі значно погіршили стан її здоров`я, що спричинило зміну звичайного способу її життя.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

При наявності встановленого факту порушення прав позивача моральна шкода наявна та констатується судом.

Суд приймає до уваги доводи позивача про завдання їй моральної шкоди, що виразилася в душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок пошкодження майна і, враховуючи ступінь їх глибини, оскільки вина відповідача в заподіяні факту шкоди повністю підтверджується матеріалами справи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Між тим розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000 грн 00 коп., на думку суду, достатніми доказами не обґрунтований та не відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача, як заподіювача шкоди підлягає стягненню 5 000 грн 00 коп. моральної шкоди на користь позивача, яка, на думку суду, буде достатньою компенсацією завданих душевних страждань.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1 078 грн 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 - 265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої адміністративним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 16 350 (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят) грн 00 коп.), моральну шкоду в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп., а також понесенні судові витрати, судовий збір у сумі 1 078 (одна тисяча сімдесят вісім) грн 60 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя: А.М.Проценко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
20.05.2026 Ухвала № 137180430 без тексту Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
11.05.2026 Ухвала № 136465490 без тексту Смілянський міськрайонний суд Черкаської області