Справа № 459/2434/26
Провадження № 2/459/1036/2026
У Х В А Л А
про передачу справи на розгляд іншому суду
03 серпня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря Савіцької Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні,
У С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до відповідача ПАТ «Львівська вугільна компанія», про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою від 16.06.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи по суті.
03.08.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов до наступного висновку.
Як встановлено судом, 25.08.2015 ухвалою Господарського суду Львівської області було порушено провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35879807).
Статтею 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Отже, ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність майнових спорів, стороною в яких є боржник, одному господарському суду, який акумулює і вирішує усі майнові спори за участю боржника. Виключень з цього правила не передбачено.
Згідно ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, в тому числі справи у спорах про стягнення заробітної плати.
Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту відкриття стосовно боржника провадження у справі про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
При цьому, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства (Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц).
Таким чином, всі справи, в яких стороною є боржник, незалежно від того, коли відкрито провадження у справі про банкрутство підлягають розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а на суд покладено імперативний обов`язок направити таку справу за підсудністю для розгляду у порядку господарського судочинства.
Кодекс України з процедур банкрутства є спеціальним законом, що регулює відносини, пов`язані з процедурою банкрутства, тому у даному випадку суд керується вказаним законом, оскільки нормами ЦПК України не визначено порядку передачі справи судом першої інстанції за підсудністю до господарського суду.
За вказаних обставин суд дійшов до висновку, що дана справа повинна розглядатись тим судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, тому справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні слід передати на розгляд Господарському суду Львівської області, оскільки відносно відповідача порушено провадження у справі про його неплатоспроможність.
Керуючись п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 4, 20 ГПК України, ст. ст. 260, 353 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні передати до Господарського суду Львівської області для розгляду в межах справи №914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія».
Копію ухвали надіслати сторонам по справі.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н. Я. Отчак