Справа № 930/2024/25
Провадження № 22-ц/801/2212/2026
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М.
Доповідач :Оніщук В. В.
УХВАЛА
04 серпня 2026 року Справа № 930/2024/25 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді - доповідача Оніщук В. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 06 жовтня 2025 року,
в с т а н о в и в:
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 06 жовтня 2025 року позов ТОВ «Діджи фінанс» було задоволено та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором № 200495507 від 05 квітня 2016 року у загальному розмірі 44 725,73 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідачка 17 липня 2026 року засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Діджи фінанс» відмовити повністю.
Також ОСОБА_1 ставить питання про поновлення їй строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 липня 2026 року матеріали справи було витребувано із суду першої інстанції.
03 серпня 2026 року матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд приходить до висновку про залишення її без руху.
Положеннями статті 354 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Оскаржуване судове рішення ухвалене судом першої інстанції 06 жовтня 2025 року зі складенням його повного тексту цього ж дня.
У клопотанні про поновлення строку ОСОБА_1 зазначає, що про існування рішення їй стало відомо після особистого звернення до суду першої інстанції, копію рішення вона отримала 17 червня 2026 року у канцелярії суду.
Водночас, як встановлено судом, 13 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Немирівського районного суду із заявою (вхідний №3891/26) про видачу копії рішення від 06 жовтня 2025 року, у якій зазначила, що отримає його на руки.
Відповідно до її власноручної відмітки на заяві копія рішення отримана нею 16 червня 2026 року.
Викладене дає підстави для висновку, що станом на 13 травня 2026 року ОСОБА_1 було достеменно відомо про наявність оскаржуваного рішення, натомість особисто для його отримання на руки вона звернулася до суду лише 16 червня 2026 року, що свідчить про свідоме зволікання із реалізацією права на апеляційне оскарження.
До того ж як зазначалося судом, апеляційна скарга подана 17 липня 2026 року, тобто із пропущенням встановленого законом строку на звернення навіть із дня вручення копії.
Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою - це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону.
Зловживання процесуальними правами не допускається.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку та дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
«Право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним непрямим шляхом, особливо коли йдеться про умови прийнятності апеляції (пункт 33 рішення ЄСПЛ у справі «Бруалла Гомес де ла Торре проти Іспанії» від 19 грудня 1997 року, заява № 155/1996/774/975). У багатьох випадках ЄСПЛ вирішував, що перш за все національні органи влади, зокрема суди, повинні вирішувати проблеми тлумачення національного законодавства. Це стосується, зокрема, тлумачення судами норм процесуального характеру, таких як строки, що регулюють подання документів або подання скарг. Підхід ЄСПЛ стосовно цього полягає в тому, що процесуальні обмеження не будуть сумісні з пунктом 1 статті 6, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти. Загалом, процесуальні норми не повинні обмежувати або зменшувати доступ особи таким чином або до такої міри, щоб порушити саму суть права (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» від 16 лютого 2017 року, заява № 18986/06).
ЄСПЛ визнав, що норми, які регулюють умови прийнятності апеляцій, спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, і що зацікавлені особи повинні очікувати, що ці правила будуть застосовані (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі «Мікулова проти Словаччини» від 06 грудня 2005 року, заява № 64001/00).
Таким чином, зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду є неповажними.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 до апеляційної скарги додано копії сторінок паспорту для виїзду за кордон, втім вони неналежної якості, що ускладнює можливість встановлення їх змісту.
Окрім того у порушення п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України ОСОБА_1 не додала до апеляційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюється ЗУ «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами і доповненнями).
Відповідно до частини першої статті 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Подаючи позов у 2025 році, позивач як юридична особа заявляв одну вимогу майнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, з урахуванням заявленої ціни позову у розмірі 44 725,73 грн, прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у розмірі 3 028 грн, позовна заява мала бути оплачена судовим збором у розмірі 3 028 грн.
За правилами пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру.
Отже, за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 слід сплатити 4 542 грн судового збору (3 028 грн х 150%), на підтвердження чого надати квитанцію про сплату вказаної суми. Сплату потрібно провести за такими платіжними реквізитами:
отримувач: ГУК у Він. обл./м. Вінниця/ 22030101
код ЄДРПОУ: 37979858,
Банк: Казначейство України (ЕАП)
МФО: 899998
рахунок № [рахунок приховано].
При цьому апеляційний суд зауважує, що сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви у електронній формі із застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» не впливає на розмір ставки судового збору, який підлягає сплаті особою, яка подає апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, її слід залишити без руху для усунення недоліків, а саме для надання:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції;
- документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- доказів надсилання копії апеляційної скарги, поданої у електронному вигляді, та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи шляхом її надсилання до електронного кабінету або у паперовій формі листом з описом вкладення.
- копій сторінок паспорту для виїзду за кордон ОСОБА_1 у належній якості.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 356, 357, 358 ЦПК України,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 06 жовтня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити, що у разі не виконання у встановлений судом строк зазначених вимог цієї ухвали про подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або якщо наведені у ній підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Роз`яснити, що у разі не виконання у встановлений судом строк решти вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Оніщук