Справа № 367/3590/20
Провадження №2/367/2408/2026
УХВАЛА
Іменем України
04 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі Пронченко О.С.,
за участі
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ в натурі частки домоволодіння,-
в с т а н о в и в:
В провадженні Ірпінського міського суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ в натурі частки домоволодіння.
13.07.2026 року до суду сторони подали спільну заяву про укладення мирової угоди, в якій просили затвердити, укладену мирову угоду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 просили суд затвердити мирову угоду від 09.07.2026 року, укладену між позивачем та відповідачем.
Суд, ознайомившись зі змістом мирової угоди, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для затвердження мирової угоди, виходячи з наступного.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає, у тому числі, можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч.7 ст.49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені у статті 207 ЦПК України.
Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Частиною п`ятою статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Виходячи зі змісту статті 207 ЦПК України, обов`язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальних законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства.
Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об`єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб`єкти. Для того, щоб з`ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.
Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.
Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов`язок під час визнання мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.
Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності спорів з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.
Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із таким затвердженням.
Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами.
Укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов`язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається сторонами, затверджується судом відповідно до вимог цивільного процесуального права, з урахуванням норм матеріального цивільного права.
Як встановлено судом, предметом позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_4 є виділ в натурі частки домоволодіння.
За умовами мирової угоди сторони у цивільній справі № 367/3590/20 за позовом ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , (правонаступник ОСОБА_5 , згідно ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 27.05.2025 р.) до ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 (надалі Сторони) про поділ у натурі частки домоволодіння, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок, уклали мирову угоду про наступне:
1. Сторони у справі домовились про поділ та виділення в натурі житлового будинку « АДРЕСА_1 (загальна площа 181,8 кв.м., житлова площа будинку- 82,1 кв.м.) співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( з врахуванням добудов, що здійснено ОСОБА_4 на своїй земельній ділянці кадастровий номер [номер приховано]:01:080:0013).
Поділ та виділення здійснено відповідно до технічного паспорту виготовленого Комунальним підприємством Бучанської міської ради «Бучанський сервіс-центр документ» від 10 травня 2023р. реєстраційний номер ТІ01:1012-1147-6918-4557 (інвентаризаційна справа N? 2359).
2. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Сторони погодилися поділити в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 , визнавши право власності :
2.1.за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок, а саме: приміщення у складі групи приміщень 2: кухні 2 площею 16,4 кв. м., житлової кімнати з площею 17.6 кв. м., коридору IV (VI) площею 10,3 кв. м., коридору V площею 10,3 кв. м.; та надвірні будівлі та споруди: сарай (В), вбиральню (Е), колодязь № 2, огорожу № 4; що розміщені на земельній ділянці кадастровий номер [номер приховано]:01:080:0023.
2.2.за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок , а саме, приміщення у складі групи приміщень 1: житлової кімнати 2 площею 17.2 кв. м., їдальні з площею 16.8 кв. м., кухні 4 загальною площею 10,5 кв. м., житлової кімнати 5 загальною площею 15,1 кв. м., передпокою б загальною площею 17,0 кв. м., шафи 7 загальною площею 1,2 кв. м., санвузла 8 загальною площею 6,6 кв. м., житлової кімнати 9 загальною площею 15,4 кв. м., коридору 10 загальною площею 14,2 кв. м., санвузлу 11 загальною площею 12,4 кв. м.; та надмірні приміщення та споруди: сарай (Б,Д, літню кухню (Г), навісу (М, И), вбиральні (К), вольєру (Л), альтанки (Ж), басейну (О), колодязю № 1, № 3, 5, 6, 9 - огорожі, замощень І-II, що розміщені на земельній ділянці кадастровий номер: [номер приховано]:01:080:0013 , гараж-сараю (Н), що розміщений на земельній ділянці кадастровий номер: [номер приховано]:01:080:0039.
3. Питання щодо присвоєння виділеному об`єкту нової адреси вирішити сторонам у визначеному законом порядку.
Сторони домовились, що всі понесені Сторонами судові витрати та витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом цивільної справи № 367/3590/20 покладаються на ту Сторону, яка їх фактично понесла, та стягненню (сплаті) на користь однієї зі Сторін не підлягають.
У зв`язку з укладенням мирової угоди ми, сторони у справі, вважають спір врегульованим і підтверджуємо відсутність будь-яких претензій одна до одної.
Суду не надано документів на все майно, яке є предметом спору у даній цивільній справі, а саме на добудову, здійснену відповідачем, а тому умови мирової угоди, запропоновані сторонами, не відповідають вимогам Цивільного кодексу України.
Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.
Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, висловлених в ухвалі від 01.08.2018 року у справі №760/15287/15-ц та у постанові від 30.05.2018 року у справі №759/4103/16-ц, суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо її умови стосуються прав та обов`язків сторін, які не входять до предмету позову, а також, якщо умови мирової угоди суперечать закону.
Таким чином, зважаючи на положення ч. 5 ст. 207 ЦПК України, враховуючи, що подана на затвердження мирова угода суперечить закону, суд дійшов до висновку, що у визнанні мирової угоди між сторонами необхідно відмовити та продовжити судовий розгляд справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 258-260, 261 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про затвердження мирової угоди - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я.В. Шестопалова