Справа №:755/5496/26
Провадження №: 2-ваі/755/3/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва, у складі головуючого судді Хромової О.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бабійчук Олександри Сергіївни, про відвід судді, подану в межах розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Приймак А.О., звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 квітня 2026 року позовну заяву передано на розгляд судді Гавриловій О.В.
21 квітня 2026 року судом отримано відомості про зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2026 року відкрито провадженні у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, сторонам роз`яснено процесуальні права та встановлено процесуальні строки.
30 квітня 2026 року (вхід. від 11 травня 2026 року № 29226) представник відповідача - Департаменту патрульної поліції - Нестерович А.С., подала до суду відзив на позовну заяву.
11 травня 2026 року (вхід. вді 19 травня 2026 року № 31737) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Приймак А.О., подала до суду відповідь на відзив.
18 травня 2026 року (вхід. від 19 травня 2026 року № 31582) представник відповідача - Департаменту патрульної поліції - Тарадай В.В., подав до суду заперечення на відповідь на відзив.
08 липня 2026 року (вхід. від 14 липня 2026 року № 45649) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Приймак А.О., подала до суду клопотання про прискорення розгляду справи.
22 липня 2026 року (вхід. від 30 липня 2026 року № 49432) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Приймак А.О., повторно подала до суду клопотання про прискорення розгляду справи.
29 липня 2026 року (вхід. від 30 липня 2026 року № 49435) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бабійчук О.С., подала до суду заяву про відвід судді Гаврилової О.В. від розгляду справи
№ 755/5496/26.
На обгрунтування заяви зазначила, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від
24 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Однак, незважаючи на те, що з дня відкриття провадження минуло понад три місяці, рішення у справі не ухвалено, а встановлений законом строк розгляду справи суттєво перевищено. З метою реалізації права позивача на судовий розгляд упродовж розумного строку представником позивача було подано до суду два клопотання про прискорення розгляду справи які знаходяться в матеріалах справи, а саме: 08 липня 2026 року та 22 липня 2026 року, у яких просила суд віднайти можливість та розглянути справу за наявними матеріалами, оскільки вона слухається у письмовому провадженні без виклику сторін і не потребує проведення судового засідання. Незважаючи на це, жодної процесуальної реакції суду на подані клопотання не відбулося. Судове рішення у справі не ухвалено, будь-які процесуальні дії після подання зазначених клопотань судом фактично не здійснювалися. У цій справі № 755/5496/26 наявна сукупність обставин: істотне перевищення строків розгляду справи, визначених статтею 258 КАС України; не розгляд справи, яка відповідно до статті 286 КАС України підлягає оперативному вирішенню; відсутність будь-якого реагування суду на два клопотання про прискорення розгляду справи; відсутність будь-яких процесуальних дій після їх подання; фактичне залишення справи без руху протягом тривалого часу. Вищевказані обставини об`єктивно створює у сторони сумніви щодо належного здійснення правосуддя у цій справі та забезпечення суддею ефективного, своєчасного і безстороннього судового розгляду. З огляду на викладене, подальший розгляд справи тим самим складом суду може поставити під сумнів довіру сторони до судового розгляду та суперечитиме гарантіям, передбаченим статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, керуючись статтями 2, 6, 12, 36, 39, 40, 258, 286 КАС України, просила задовольнити заяву про відвід судді Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/5496/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, відвести суддю Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилову О.В. від розгляду справи № 755/5496/26 та передати матеріали адміністративної справи № 755/5496/26 для визначення іншого судді Дніпровського районного суду міста Києва.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2026 року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Гаврилової О.В. визнано необгрунтованою, матеріали адміністратвиної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передано до відділу документального забезпечення Дніпровського районного суду міста Києва для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді відповідно до вимог частини першої статті 31 КАС України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 03 серпня 2026 року заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Судом не встановлено підстав, що зумовлюють необхідність повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог частини восьмої статті 40 КАС України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вивчивши доводи заявленого відводу, приходить до такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суд зазначає, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від
09 січня 2013 року зазначено таке. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно із усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті
6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», від
24 лютого 1993 року, Series A № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96,
п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III).
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
При цьому, згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
За умовами частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) зазначено: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.
Поряд з цим, частиною четвертою статті 39 КАС України також встановлено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд зазначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року у справі № 800/592/17 та від 01 жовтня 2018 року по справі № 9901/673/18.
Окрім того, згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови від
13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу
Доказів на підтвердження особистої упередженості судді Гаврилової О.В. щодо розгляду даної справи позивачем не надано.
Зі змісту заяви про відвід та аналізу доводів, на які посилається представник позивача - адвокат Бабійчук О.С., судом не встановлено обставин, зазначених у статті 36 КАС України, які б могли бути підставою для обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності судді, що розглядає справу.
Слід також наголосити, що тривалий судовий розгляд справи, з урахуванням викладеного в заяві, не може слугувати безумовною підставою для відводу судді, із врахуванням неповного кадрового забезпечення, фактичного навантаження в суді, безпекової ситуації в країні та випадків знеструмлення приміщення суду.
Таким чином, зі змісту заяви про відвід судом не встановлено обставин, зазначених у статті 36 КАС України, які б могли бути підставою для обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності судді, що розглядає справу.
Водночас, необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Бабійчук О.С., відводу судді Гавриловій О.В. від розгляду адміністратвної справи № 755/5496/26, а тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись статями 36, 40, 256, 294, 295 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бабійчук Олександри Сергіївни, про відвід судді, поданої в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.
Адміінстративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 294 КАС України та в строки встановлені статтею 295 КАС України.
Суддя О.О. Хромова