ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 527/3528/25 Номер провадження 22-ц/814/2744/26 Головуючий у 1-й інстанції Свістєльнік Ю. М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Дряниця Ю.В.,
судді Дорош А.І., Лобов О.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 березня 2026 року, постановлене суддею Свістєльнік Ю.М.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
02.12.2025 ТОВ «ФК «Єврокредит» звернулося в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 16.02.2022 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено договір №TDB.2021.0991.3540 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається із публічної частини, який є Договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua та в мер6ежі інтернет www. megabank.com, та індивідуальної частини, якою є відповідна заява-договір.
Відповідно до приписів статті 634 ЦК України указані документи у своїй сукупності становлять договір приєднання, що укладений шляхом прийняття клієнтом пропозиції банку згідно зі статтями 641, 644 цього Кодексу.
Зазначає, що банк свої зобов`язання перед клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватися кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором.
Клієнт здійснював користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку. Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав.
Із підстав викладеного, станом на 03.09.2024 у позичальника сформувалася заборгованість перед кредитором, заявлена до стягнення його правонаступником, у загальному розмірі 27 911,47 грн, із якої: 10 105,46 грн - заборгованість за кредитом; 17 806,01 грн - заборгованість за відсотками.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10.03.2026 позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Єврокредит» заборгованість за договором №TDB.2021.3540 від 16.02.2022 у розмірі 27 911,47 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Єврокредит» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, а всього 7 422,40 грн.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем підтверджено належними доказами наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором та її розмір, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не погодившись із указаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 17 806,01 грн, а також в частині розподілу судових витрат. У разі часткового задоволення позову, просить обмежити розмір відшкодування до 50% від тіла кредиту, що становитиме 5 052,73 грн та здійснити перерозподіл судових витрат.
Вважає, що нарахована йому, ОСОБА_1 , заборгованість за відсотками, за своєї природою, є неустойкою, нарахування якої в умовах воєнного стану заборонена п.6-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Наголошує на несправедливості умов споживчого кредиту, оскільки при тілі кредиту 10 105,46 грн, нараховані санкції склали 17 806,01 грн, що є порушенням вимог п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та є підставою для застосування положень ст.551 ЦК України.
Вважає, що при постановленні оскаржуваного рішення районний суд залишив поза увагою добросовісну поведінку відповідача та допустив по відношенню до нього порушення конвенційних прав, зокрема, на вмотивоване рішення, та, як наслідок, на справедливий суд.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22.04.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 23.04.2026.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення в оскаржуваній частині, апеляційний суд виходить із наступного.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.02.2021 ОСОБА_1 підписав заяву-договір (індивідуальна частина) №TDB.2021.0991.3540 від 16.02.2022 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який є Додатком 1 до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.
Підписанням цієї заяви-договору клієнт беззастережно підтверджує: прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «Мегабанк» на приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua та у мережі інтернет www.todobank.com; згоду з умовами договору, а також положення усіх додатків до нього; укладення з банком шляхом приєднання до договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua та у мережі інтернет www.todobank.com, та індивідуальної частини договору, а саме, цієї заяви-договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому; укладення з банком шляхом приєднання до публічного договору (оферти) АТ «Мегебанк» про умови надання послуги «Р2Р-перекази з картки на картку», з урахуванням особливостей, передбачених розділом 2.17. публічної частини договору.
Згідно із п.2 цієї заяви-договору банк відкриває клієнту: поточний рахунок № НОМЕР_1 (у гривні), що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки № НОМЕР_2 (у доларах США), № НОМЕР_3 (у євро), що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa Intermational Gold Rewards миттєвого виписку. Картка є власністю банка.
Сума максимального ліміту кредитної лінії: 200 000,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту: 273 293,00 грн; строк кредиту: 12 місяців; процентна ставка: базова, 56% річних; тип кредиту: кредитна лінія; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 87,30%; обов`язкивий мінімальний платіж, % від використаного доступного ліміту: 5%; строк оплати: передостанній робочий день місяця, в який здійснюється розрахунок/нарахування обов`язкових платежів клієнта за відповідний звітний період./а.с.51/
Додатком №9 до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank є Паспорт споживчого кредиту, який містить відомості про його підписання ОСОБА_2 /а.с.52/
03.09.2024 АТ «Мегебанк» відступив на користь ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за договором №TDB.2021.3540 від 16.02.2021, що підтверджується договором №GL1N426240./а.с.15-17, 19/
На підтвердження оплатності такого договору надано копію платіжної інструкції кредитного переказу коштів від 31.07.2024 №66895 на суму 23 425 777,00 грн./а.с.18/
27.12.2024 між ТОВ «ФК «Єврокредит» (новий кредитор) та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» (первісний кредитор) укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги, за яким новий кредитор, серед іншого, набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором №TDB.2021.3540 від 16.02.2022./а.с.13-14/
До позовної заяви стороною позивача надано: виписку по особовим рахунка ОСОБА_1 , відкритих АТ «Мегабанк» за період із 03.12.2022 по 03.09.2024; довідку-розрахунок заборгованості станом на 03.09.2024, за яким загальна сума заборгованості становить 27 911,47 грн, із яких: 10 105,46 грн - заборгованість за кредитом; 17 806,01 грн - заборгованість за відсотками; а також відомості про тарифний пакет «todobank»./а.с.33-39, 41-49, 56-57/
Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив із того, що позивачем підтверджено належними доказами, які не спростовано відповідачем, порушення останнім умов зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню у розмірі, заявленому позивачем.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення районного суду в оскаржуваній частині та в межах доводів апеляційної скарги, із такими висновками суду першої інстанції погоджується. При цьому враховує наступне.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Аналогічні висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12-ц.
При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції залишив поза увагою, що за заявою-договором №TDB.2021.0991.3540 від 16.02.2021 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank строк кредиту становить 12 місяців.
Згідно із пунктом 6 заяви-договору строк дії договору про комплексне банківське обслуговування набирає чинності з моменту підписання цієї заяви-договору та діє протягом 3 років і може бути пролонгованим.
Між тим, така умова зобов`язання стосується загального строку дії договору про комплексне банківське обслуговування, тоді як строк кредитування (як однієї з надаваних послуг) становить 12 місяців.
Тож з огляду на строк кредитування 12 місяців, кредитодавець мав право нараховувати проценти за кредитом до 16.02.2022 у розмірі 5 361,02 грн. Підстави для нарахування та стягнення процентів поза 12-місячним строком кредитування відсутні.
Доводи апеляційної скарги в частині несправедливості умов кредитування колегія суддів до уваги не приймає, як такі, що зводяться до довільного трактування норм Закону України «Про споживче кредитування» на власну користь, що не звільняє споживача послугвід обв`язку повернення кредиту та процентів за ним. При цьому, у межах заявленого спору позивачем не заявлено вимог про стягнення пені, що виключає підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 551 ЦК України, а підстави та розмір процентів визначено сторонами зобов`язання, а їх нарахування здійснено апеляційним судом упродовж строку дії відповідного правочину.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частко, рішення районного суду змінити, а саме зменшити розмір заборгованості за договором №TDB.2021.3540 від 16.02.2022 із 27 911,47 грн до 15 466,48 грн. У решті позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів ураховує наступне.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Як убачається із матеріалів справи представництво інтересів ТОВ «ФК «Єврокредит» в суді першої інстанції забезпечувалося АО «Альянс ДЛС» на підставі договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025./а.с.25-30/
14.08.2025 між ТОВ «ФК «Єврокредит» та АО «Альянс ДЛС»складено акт прийому-передачі послуг з правничої допомоги №12120888 від 14.08.2025, а саме: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника - 1 200,00 грн; 10 000,00 грн - складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості - 10 000,00 грн, а всього 11 200,00 грн./а.с.50/
Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених позивачем в суді першої інстанції становить 11 200,00 грн, із яких районний суд постановив до стягнення 5 000,00 грн, колегія суддів дійшла висновку, що такий розмір стягнення не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом правничих послуг. Зокрема, в контекст того, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.
Отже, з огляду на рівень складності справи та реальності правничих витрат, до складу якої не належить проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, постановлений до стягнення розмір правничих витрат слід зменшити із 5 000,00 грн до 3 000,00 грн. У іншій частині стягнення слід відмовити з підстав їх невідповідності критерію пропорційності у цивільному судочинстві.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, які склали 55%, шляхом взаємозаліку, із позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 302,80 грн.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 березня 2026 року- змінити в частині розміру заборгованості за договором №TDB.2021.3540 від 16 лютого 2022 року, постановленої до стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит», зменшивши його із 27 911,47 грн до 15 466,48 грн та в частині розміру правничих витрат, зменшивши їх із 5 000,00 грн. до 3 000,00 грн.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» (ЄДРПОУ 40932411) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 302,80 грн.
У іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Ю.В. Дряниця
Судді А.І. Дорош
О.А. Лобов