САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
Справа № 206/736/26
2/206/1212/26
УХВАЛА
03 серпня 2026 року Самарський районній суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретарі Богатько Д.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро заяву представника відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 та Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства,
за участі: представника позивача Боровик Л.О.,
представника третьої особи Харламова В.В., -
ВСТАНОВИВ:
19 лютого 2026 року представник позивача звернулася до Самарського районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 , треті особи Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 та Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства.
16 квітня 2026 року представник третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Харламов В.В. звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі. В обґрунтування клопотання представник зазначив, що відповідач ОСОБА_2 з 08 квітня 2025 року є особою, зниклою безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Валентинівка Донецької області. Відомості про його зникнення внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а його розшук здійснюється в межах кримінального провадження, зареєстрованого за ч.1 ст.115 КК України. Послався на положення Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та зазначив, що будь-які відомості про смерть ОСОБА_2 відсутні, а тому існують підстави вважати, що він може перебувати у полоні. На підтвердження цього вказав, що під час обміну тілами загиблих військовослужбовців були повернуті тіла двох військовослужбовців, які разом із ОСОБА_2 перебували на бойовій позиції, однак тіло останнього не було виявлено. Вважав, що розгляд справи за відсутності відповідача позбавить його можливості реалізувати процесуальні права, зокрема заперечити проти позову або визнати його, що може вплинути на правильність вирішення спору. Водночас зазначив, що зупинення провадження не порушить прав позивача, оскільки остання вже отримує державну соціальну допомогу, призначену у зв`язку із втратою годувальника, а також допомогу при народженні дитини. Просив зупинити провадження у справі до розшуку ОСОБА_2 або визначення його правового статусу, у тому числі у разі оголошення його померлим.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про зупинення провадження по справі, вважала, що задовольнивши таке клопотання будуть порушені інтереси малолітніх дітей.
Вислухавши доводи сторін, розглянувши клопотання, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у його задоволенні з огляду на наступні підстави.
Як передбачено п.4 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;
Відповідно до статті 252 ЦПК України суд може, а не зобов`язаний, зупинити провадження у справі у випадках, визначених цією нормою, якщо без настання відповідних обставин подальший розгляд справи є неможливим.
Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання батьківства щодо дітей позивача. Відповідач перебуває у статусі особи, зниклої безвісти за особливих обставин, однак зазначена обставина сама по собі не свідчить про неможливість подальшого розгляду справи. Законодавство не пов`язує можливість вирішення питання про визнання батьківства виключно з встановленням місця перебування відповідача або припиненням його розшуку.
Посилання представника третьої особи на можливість подальшої участі відповідача у справі у разі його розшуку або зміни правового статусу ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки строки проведення розшуку є невизначеними, а відтак зупинення провадження фактично призведе до невиправданого затягування розгляду справи на невизначений час.
Суд також враховує, що спір безпосередньо стосується прав та законних інтересів трьох малолітніх дітей, оскільки встановлення походження дітей від батька породжує для них особисті немайнові та майнові права, зокрема право на належне правове визначення походження, соціальне забезпечення, спадкування та інші права, гарантовані законом. Тривале відкладення вирішення спору внаслідок зупинення провадження не відповідатиме принципам розгляду справи упродовж розумного строку та забезпечення найкращих інтересів дітей.
При цьому наведені у клопотанні обставини щодо отримання позивачем окремих видів державної соціальної допомоги не спростовують необхідності своєчасного судового захисту прав дітей та не усувають їхнього законного інтересу у якнайшвидшому вирішенні питання про встановлення походження від батька.
За таких обставин суд доходить висновку, що представником третьої особи не доведено існування об`єктивної неможливості подальшого розгляду справи, а зупинення провадження у справі призведе до безпідставного затягування судового розгляду та порушення прав і найкращих інтересів дітей, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 252, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву представника третьої особи про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя О.П.Румянцев