Справа № 456/3808/26
Провадження № 2/456/2279/2026
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2026 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний розподіл будинковолодіння,
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить поділити житловий будинок з господарськими побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в натурі між співвласниками відповідно до виділених їм частин будинковолодіння та земельну ділянку.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим подана позовна заява не відповідає вказаним вище вимогам закону.
Згідно з п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, відповідно до п. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 (один) відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Таким чином, заявлені позовні вимоги є майновими, а отже, розмір судового збору має визначатися, виходячи з ціни позову, тобто вартості житлового будинку.
Пунктом 9 частини 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.
Отже, у даному випадку судовий збір повинен бути сплачений позивачем, виходячи з дійсної вартості майна (будинковолодіння та земельної ділянки).
Позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору не долучено.
Крім цього, в порушення вимог закону, позивачем не долучено жодного документу, який підтверджує право власності на земельну ділянку.
З положень частини 5 статті 177 ЦПК України слідує, що позивач зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та, відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України, такі докази мають бути подані разом з поданням позовної заяви.
Необхідність обґрунтування позовних вимог обумовлена тим, що відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому в позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Окрім того, у позовній заяві позивач для проведення реального розподілу житлового будинку та земельної ділянки просить суд про призначення будівельно-технічної експертизи.
За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд може призначити експертизу.
Як роз`яснено у пунктах 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
У позовній заяві позивач просить призначити будівельно-технічну експертизу, однак не зазначає обгрунтування зазначеного клопотання та перелік питань, на які має дати відповідь експерт .
Крім того, статтею 183 ЦПК України визначено загальні вимоги до форми та змісту заяви, клопотання.
Так, відповідно до частини першої статті 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, найменування суду, до якого вона подається, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника, підстави заяви (клопотання, заперечення), перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) , інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Отже, клопотання, яке подається разом з позовною заявою, повинно бути обгрунтоване та викладене в письмовій формі з дотриманням вимог до форми та змісту заяви (клопотання), а не відображатися безпосередньо в змісті позовних вимог, що фактично суперечить вимогам статті 175 ЦПК України.
Таким чином, позивачу слід надати всі наявні у нього докази на підтвердження обставин, на яких грунтуються позовні вимоги.
Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред`явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України,
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний розподіл будинковолодіння залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання ними цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Л.Бучківська