Справа № 456/4077/26
Провадження № 2/456/2432/2026
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2026 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований Ланівською сільською радою Стрийського району Львівської області 08.06.1985, актовий запис №4.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим подана позовна заява не відповідає вказаним вище вимогам закону.
Згідно з п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 1ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Дана норма закону стосується випадків, коли один із подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, у зв`язку з чим полегшений спосіб розірвання шлюбу є неможливим, або коли він не заперечує проти розірвання шлюбу, але ухиляється від подання відповідної спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно із п.п. 3, 4 Постанови Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК України.
При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбаченихст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно дост. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно дост. 110 СК. У заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу.
У позовній заяві відсутнє обґрунтування звернення позивача із позовною заявою до суду, враховуючи відсутність у подружжя спільних неповнолітніх дітей, оскільки в даному випадку підставою звернення може бути лише незгода відповідача із розірванням шлюбу в позасудовому порядку, тобто з позову не вбачається, що між подружжям існує спір.
За таких обставин позивачу необхідно обґрунтувати підстави, за яких вона звертається до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, оскільки з позову вбачається що неповнолітніх дітей немає та доказів, що відповідач не згоден на розірвання шлюбу у органах реєстрації актів цивільного стану.
Крім цього, позивач звертаючись з позовною заявою до суду вказує на те, що останнє відоме місце реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: російська федерація, м. Ноябрськ, однак жодного доказу наведеного суду не подає (у Єдиному державному демографічному реєстрі такі відомості відсутні (відповідь №3106811 від 30.07.2026)).
Відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
Тобто, законодавець передбачив можливу альтернативну підсудність розгляду окремих категорій справ і наділив правом вибору звернення до суду виключно позивача.
Наявними у справі доказами не підтверджено й останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача. Саме належне підтвердження останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування чи постійного заняття (роботи), або місця знаходження майна, свідчитиме про підсудність справи згідно з положеннями ч.9 ст.28 ЦПК України.
Зазначені обставини перешкоджають визначити підсудність справи Стрийському міськрайонному суду Львівської області, як за приписами ч.1 ст.27 ЦПК України (позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.), так і ч.9 ст.28 ЦПК України (позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи), як це зазначено вище по тексту ухвали.
Підстав для застосування правил альтернативної підсудності, врегульованих ч.2 ст.28 ЦПК України також не встановлено. Вказаною нормою передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Таким чином позивачка має надати докази для підтвердження підстав звернення саме до Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"до заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу.
Суд погоджується з практикою Верховного суду, що для відкриття провадження достатньо посвідченої копії свідоцтва про шлюб, проте для розгляду справи по суті та ухвалення рішення про розірвання шлюбу оригінал свідоцтва про шлюб є доказом, що підтверджує існування шлюбу на час розгляду справи в суді. Наявність у сторони одночасно двох взаємосуперечливих документів (оригіналу свідоцтва про шлюб та рішення суду про його розірвання) є неприпустимим.
Таким чином, позивач має обов`язком подати свідоцтво про шлюб в оригіналі, а не його копію. Оригінал свідоцтва про шлюб постійно зберігається в матеріалах справи про розірвання шлюбу, тобто вилучається у сторони. Долучений до матеріалів справи оригінал свідоцтва про шлюб достеменно підтверджує правомірність виникнення судового провадження щодо шлюбу чинного на час постановлення судом ухвали.
Оскільки у випадку відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб у позивача, позивач не позбавлений можливості звернутися до органу, який провів реєстрацію шлюбу, з заявою про отримання дублікату свідоцтва про шлюб, суд приходить до висновку, що неподання до позову оригіналу свідоцтва про шлюб є недоліком позовної заяви, який має бути усунений позивачем.
Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред`явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України,
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання ними цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Л.Бучківська