Справа № 203/7629/26
Провадження № 2/0203/3377/2026
УХВАЛА
16 липня 2026 року у місті Дніпрі суддя Центрального районного суду міста Дніпра Ханієва Ф.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Встановив:
15.07.2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026 року, цивільну справу №203/7629/26, провадження №2/0203/3377/2026, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду, - 16.07.2026 року.
Суд, вивчивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про необхідність передачі цивільної справи за територіальною підсудністю до іншого суду, з огляду на таке.
Згідно з положеннями ЦПК України існує загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Частиною 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим в установленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом з метою визначення підсудності було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до відповіді №3041142 від 16.07.2026 року, з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіддю №3041170 від 16.07.2026 року, щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 .
Як зазначено позивачем у позовній заяві, неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.
Таким чином, позов має пред`являтися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.
Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року №1382-IV, місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
За правилами частини 9 статті 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Частинами 1, 3 ст. 31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, що здійснюється на підставі ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Таким чином, враховуючи, що фактичне місце проживання відповідача - ОСОБА_2 значиться за адресою: АДРЕСА_2 , справа підлягає передачі на розгляд належною територіальною підсудністю до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області.
Керуючись статтями 27, 28, частинами 1, 3 статті 31, статтями 258-260 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати за територіальною підсудністю до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Ф.М. Ханієва