ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/3673/26 Справа № 207/7558/25 Головуючий у першій інстанції: Бушанська О. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,
за участю секретаря Марченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Південного районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області у складі судді Бушанської О.В. від 23 грудня 2025 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , про припинення стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
14 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, посилаючись на те, що 17 жовтня 2025 року Південним районним судом міста Кам`янського видано судовий наказ №207/6792/25, яким стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 жовтня 2025 року і до досягнення кожною дитиною повноліття. ОСОБА_1 зазначає, що він уже сплачує аліменти на утримання дітей в іншій країні - в окрузі Саксонська Швейцарія - Острецгебірге, що підтверджується наданими до позовної заяви листами районної адміністрації округу Саксонська Швейцарія - Острецгебірге. Тому заявник просив:
визнати таким, що не підлягає виконанню, судовий наказ від 17.10.2025, виданий Південним районним судом міста Кам`янського у справі №207/6792/25 за заявою ОСОБА_3 ;
припинити примусове виконання наказу від 17.10.2025, виданого Південним районним судом міста Кам`янського у справі №207/6792/25 за заявою ОСОБА_3 ;
стягнути безпідставно набуті кошти за судовим наказом від 17.10.2025, виданим Південним районним судом міста Кам`янського у справі №207/6792/25 за заявою ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 з 27 липня 2023 року і по дату ухвалення рішення суду.
Ухвалою Південного районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області від 23 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів.
Додатковою ухвалою Південного районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області від 27 квітня 2026 року доповнено резолютивну частину ухвали Південного районного суду міста Кам`янського від 23.12.2025 та зазначено про відмову у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню судовий наказ від 17.10.2025, виданий Південним районним судом міста Кам`янського у справі №207/6792/25 за заявою ОСОБА_3 ; у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про припинення примусового виконання наказу від 17.10.2025, виданого Південним районним судом міста Кам`янського у справі №207/6792/25 за заявою ОСОБА_3 ; у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів за судовим наказом від 17.10.2025, виданим Південним районним судом міста Кам`янського у справі №207/6792/25 за заявою ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 з 27 липня 2023 року і по дату ухвалення рішення суду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали від 23 грудня 2025 року та ухвалення нового судового рішення про задоволення вказаної вище заяви в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.
Встановлено, що 17.10.2025 Південним районним судом міста Кам`янського винесено судовий наказ №207/6792/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 жовтня 2025 року і до досягнення кожною дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 302,80 грн.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу (ст. 173 ЦПК України).
Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню (ч.1 ст. 432 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Норма частини другої статті 432 ЦПК України має чітку конструкцію й передбачає, що у разі якщо виконавчий лист було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Зміст наведеної вище правової норми свідчить про те, що виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст.432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
В обґрунтування наявності підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, заявник посилається на те, що він сплачує аліменти на утримання дітей в іншій країні - в окрузі Саксонська Швейцарія - Острецгебірге, додає до позовної заяви листи районної адміністрації округу Саксонська Швейцарія - Острецгебірге.
Зі змісту доданих до заяви листів районної адміністрації округу Саксонська Швейцарія - Острецгебірге вбачається, що ОСОБА_8 повідомлено про те, що відповідно до §§ 1601 і наступних Цивільного кодексу він, як батько, який не проживає разом із сім`єю, зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_9 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_5 , Марії Молодики, народженої ІНФОРМАЦІЯ_6 , Катерини Молодики, народженої ІНФОРМАЦІЯ_7 , Михайла Молодики, народженого ІНФОРМАЦІЯ_8 . Оскільки, він наразі не виконує це зобов`язання або виконує його не в повному обсязі, з 01.02.2025 його дитині було призначено авансові виплати на утримання відповідно до § 1 абз.1 у розмірі 100% мінімального утримання для відповідної вікової групи відповідно до § 1612а абз.1 речення 1-3 Цивільного кодексу, за вирахуванням повного розміру допомоги на дитину відповідно до §1612с, не довше ніж до досягнення 18-річного віку (а.с. 9-13).
Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність передбачених статтею 432 ЦПК України підстав для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню. Сам по собі факт існування у ОСОБА_1 обов`язку щодо утримання дітей відповідно до законодавства Федеративної Республіки Німеччина та здійснення виплат дітям компетентним органом цієї держави не свідчить про припинення чи відсутність обов`язку заявника зі сплати аліментів, визначеного судовим наказом українського суду, а також не підтверджує помилковість видачі такого судового наказу.
Надані заявником листи районної адміністрації округу Саксонська Швейцарія - Остерцгебірге лише підтверджують наявність у заявника аліментного обов`язку та здійснення авансових виплат дітям у зв`язку з його невиконанням або неналежним виконанням. При цьому такі документи не є доказами добровільного виконання заявником обов`язку, встановленого судовим наказом Південного районного суду міста Кам`янського, не підтверджують припинення відповідного зобов`язання та не свідчать про виникнення будь-якої із процесуально-правових підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у заявника обов`язку зі сплати аліментів за судовим наказом Південного районного суду міста Кам`янського від 17 жовтня 2025 року або про помилковість його видачі, матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок видачі судового наказу з ОСОБА_1 фактично відбувається подвійне стягнення аліментів, колегія суддів відхиляє.
Надані заявником документи не підтверджують, що за одним і тим самим виконавчим документом або за тотожним судовим рішенням здійснюється повторне примусове стягнення аліментів.
Вимоги заяви про припинення стягнення аліментів, про припинення примусового виконання наказу від 17.10.2025, виданого Південним районним судом міста Кам`янського у справі №207/6792/25 за заявою ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих коштів за вказаним судовим наказом з 27 липня 2023 року і по дату ухвалення рішення суду, - є безпідставними, необгрунтованими та не відповідають передбаченому законом способу захисту.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 у повному обсязі, а доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права та зводяться до незгоди із постановленою ухвалою.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого суду від 23 грудня 2025 року, з урахуванням додаткової ухвали від 27 квітня 2026 року,є законною й обґрунтованою, тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Південного районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області від 23 грудня 2025 року, з урахуванням додаткової ухвали Південного районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області від 27 квітня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 03 серпня 2026 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді О.В. Агєєв
О.В. Халаджи