Справа № 521/13006/26
Номер провадження № 2/521/8617/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
04 серпня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Леонов О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на 3/4 частки житлового будинку в порядку набувальної давності
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на 3/4 частки житлового будинку в порядку набувальної давності.
Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим потребує залишенню без руху, виходячи з такого.
Згідно із ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, звертаючись до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом про визнання права власності на частку нерухомого майна за набувальною давністю, позивач, окрім іншого, просить суд звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на тяжкий матеріальний стан, зокрема зазначає, що є пенсіонером та отримує пенсію у розмірі 3 400 грн на місяць, що не дає йому можливості сплатити судовий збір. Крім того, позивач зазначає, що його житловий будинок зазнав пошкоджень унаслідок обстрілу території міста Одеси. У зв`язку з цим він зазнав значних матеріальних втрат, при цьому станом на час звернення до суду не має можливості отримати відповідну компенсацію за пошкоджене майно. Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, переглянувши додані з цього приводу до позовної заяви документи на підтвердження вимоги про звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що у задоволенні такого клопотання слід відмовити, враховуючи таке.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
На підставі ч. 1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строку порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно із ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Тобто, фактичною підставою для відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору є такий майновий стан особи, що утруднює виконання цього обов`язку у повному обсязі у встановлений законом строк.
При цьому, суд зауважує, що відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком.
Згідно роз`яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року № 10, відповідно до ст.8Закону №3674-VІ та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ст.10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, підставою для звільнення від сплати судового збору є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об`єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на національні суди покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість якої надано ВРУ та практику ЄСПЛ, як джерело права.
Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19.06.2001, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20.02.2014, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26.07.2005, пункти 63-64).
У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Згідно із ч. 3 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а також положень Національного Стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, під дійсною вартістю майна для цілей визначення її оцінки та ціни позову мається на увазі саме ринкова вартість такого майна.
У даній справі судом встановлено, що позивач визначив ціну позову як 546225 грн., що підтверджується висновком суб`єкта оціночної діяльності про оціночну вартість 3/4 часток нерухомого майна.
Суд зазначає, що відмова у звільненні від сплати судового збору, відстрочці або розстрочці його сплати не порушує положення п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
Також суд звертає увагу, що у відповідності до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 1331 грн. 20 коп. та не більше 16640 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, а саме надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, з урахуванням оцінки майна.
Відповідно підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору за подання позовної заяви майнового характеру до суду, суд не вбачає, з огляду на що, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Керуючись ст. 175,177,185 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у цивільній справі №521/13006/26 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на 3/4 частки житлового будинку в порядку набувальної давності - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на 3/4 частки житлового будинку в порядку набувальної давності - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Леонов