Справа № 595/1539/25
Провадження № 2/595/41/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.2026
м.Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області
В складі: головуючого судді Содомори Р.О.,
при секретарі: Швидкій Н.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бучачі справу за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Бучацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4 про виключення з актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Бучацьким відділом ДРАЦСу у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 26 березня 2024 року за №91, відомості про нього, як про батька дитини.
Заявлені вимоги мотивує тим, що 26.05.2018 він одружився із своєю дружиною ОСОБА_6 та ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_7 . Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 16.01.2025 його визнано батьком народженої відповідачкою ОСОБА_4 дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та в актовому записі про народження ОСОБА_5 №91 його записано батьком. Судовим наказом Бучацького районного суду від 26.02.2025 присуджено стягувати з нього аліменти на користь відповідачки на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі заробітку (доходу) але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.02.2025, і до досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що він категорично не згідний з тим, що його записано батьком дитини, народженої відповідачкою по справі, оскільки він таким не являється. У зв`язку з об`єктивними обставинами раніше оскаржити батьківство він не мав можливості. Крім того зазначає, що зважаючи на те, що з відповідачкою по справі він не перебував у близьких/інтимних стосунках, то не може бути біологічним батьком народженої нею дитини.
Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 18 листопада 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
02 грудня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідачка заперечує позовні вимоги повністю. Зазначено, що відповідачка зустрічалася з позивачем у справі ОСОБА_3 упродовж 2023-2024 років. В червні 2023 року ОСОБА_4 завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку - ОСОБА_5 . При державній реєстрації народження ОСОБА_5 її батьком відповідно до ст. 135 СК України записаний ОСОБА_8 . Актовий запис про народження №91 від 26.03.2024, складений Бучацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. У квітні 2024 року ОСОБА_4 звернулася до Бучацького районного суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про встановлення батьківства. Рішенням суду від 16.01.2025 ОСОБА_3 визнано батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 .
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та позов просила задоволити. Зазначила, що позивач з відповідачкою не одружений та вони разом не проживають, тому він не може бути батьком її дитини.
Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити, у зв`язку із необґрунтованістю, оскільки батьківство позивача підтверджено належними доказами.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Бучацького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно поданої заяви просить справу розглядати без участі їх представника.
Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 26.05.2018 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 26.05.2018.
Від даного шлюбу у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є одна дитина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Золотопотіцької селищної ради Бучацького району Тернопільської області 04.11.2020.
Згідно з копії рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 16.01.2025, яке набрало законної сили 18.02.2025 по справі №595/739/24, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , визнано батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , внесено зміни в актовий запис про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складений Бучацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 26 березня 2024 року № 91, записавши її батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно Бучацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 25 вересня 2025 року батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані: ОСОБА_3 - батько та ОСОБА_4 - мати.
Із копії судового наказу Бучацького районного суду від 26.02.2025 по справі №595/273/25 вбачається, що з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Як вбачається із долучених до матеріалів справи копії виписки з медичної карти стаціонарного хворого №10985, виписки з медичної карти стаціонарного хворого №6820, ОСОБА_3 перебував на лікуванні в 2 психіатричному відділенні КНП «Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради.
Згідно виписки із медкарти стаціонарного хворого №8778, заключний діагноз ОСОБА_3 - змішаний тривожно-фобічний розлад у примітивної особи.
Також до матеріалів справи долучено епікриз з медичної карти стаціонарного хворого №1055 10 психіатричного відділення КНП «ТОКПЛ» ТОР, діагноз: змішаний розлад особистості F61.0.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановлену цим кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами 1, 6 ст. 82 ЦПК передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено.
Як роз`яснено у пунктах 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України), шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї, як батька, з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (про виключення відомостей з актового запису про народження дитини), обставиною, яка підлягає доказуванню у справі, є те, чи являється особа, зазначена у актовому записі про народження дитини її біологічним батьком. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Як слідує із пояснень позивача, останній оспорює своє батьківство на підставі ст. 136 СК України, оскільки не є батьком дитини.
Судом встановлено, що відповідно до висновку експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/114-26/880-БД від 09.06.2026, ймовірність походження ДНК-профілів зразків букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 як від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99,999999999%.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
Верховний суд у постановах від 23.10.19, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки наявність кровного споріднення між батьком ОСОБА_3 та дитиною ОСОБА_5 підтверджується висновком експерта №СЕ-19/114-26/880-БД від 09.06.2026.
Доводи сторони позивача про те, що ОСОБА_3 не є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необґрунтовані належними доказами, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються наявним в матеріалах справи висновком експерта.
Враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не підтверджені належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що в задоволені позовних вимог необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Бучацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя: Р. О. Содомора