Справа № 283/1677/26
Провадження №2-о/283/75/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
24 липня 2026 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі: головуючої судді Саланди О.М., за участю секретаря судового засідання Кравець Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Чоповицька селищна рада Коростенського району Житомирської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем,
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 понад п`ять років до часу відкриття спадщини.
В обґрунтування заяви зазначила, що з 2004 року проживала зі спадкодавцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу. 07 квітня 2004 року ОСОБА_2 придбав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , де вони спільно проживали, вели спільне господарство, мали спільний побут та взаємні права й обов`язки, притаманні сім`ї. 16 лютого 2005 року заявниця зареєструвала своє місце проживання за вказаною адресою та проживала там до дня смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на належний йому житловий будинок з надвірними будівлями. Спадкоємці першої, другої та третьої черг відсутні. Заявниця звернулася до нотаріуса для оформлення спадкових прав, однак їй було роз`яснено необхідність підтвердження факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю понад п`ять років до відкриття спадщини, у зв`язку з чим вона звернулася до суду.
Представник заінтересованої особи - Чоповицької селищної ради Коростенського району Житомирської області - у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечень проти задоволення заяви не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд доходить наступного висновку.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім' єю чоловіка та жінки без шлюбу.
В свою чергу, за положеннями ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які підтверджують наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю, заяви, анкети, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною.
Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема, щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи /служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання. Спільний побут передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком І жінкою та реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо.
Наведені висновки узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, висловленими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року (справа №524/10054/16), від 30 листопада 2022 року (справа №757/23617/15-ц), 7 червня 2023 року (справа№509/3416/18), від 17 серпня 2023 року (справа №348/1829/16), 4 грудня 2023 року (справа №543/563/22 та інших.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 грудня 2020 року в справі № 295/14208/18-ц, від 03 березня 2021 року в справі № 127/28507/15 належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків;* листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із "подружжя"; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Пунктом 5 частини першої статті 256 ЦПК України передбачено встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Встановлення цього факту судом можливе у випадку, коли потрібно вирішити питання про виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з вимогами ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.
У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ЕСН-1986-8-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.
Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною, визначеною законом, законною підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.
Зазначені висновки є сталими в судовій практиці та підтверджується позицією, викладеною, зокрема, в Постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17 та Постанові Верховного Суду від 03.11.2020 року у справі № 369/7524/19.
Положеннями статті 74 СК України визначено, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
При застосуванні статті 74 СК України слід виходити з того, що вказана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З наданої суду копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копією договору купівлі-продажу житлового будинку ВВС № 177850 та витягом про державну реєстрацію права власності № 4094015 підтверджується, що спадкодавцю належав житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Витягом з реєстру територіальної громади № 2026/004299647 підтверджується, що заявниця була зареєстрована за вказаною адресою з 16 лютого 2005 року.
Із довідки Чоповицької селищної ради № 3-130/05-17 вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ним проживала та була зареєстрована ОСОБА_1 як співмешканка.
Протоколом опитування свідків від 16.06.2023 також підтверджено, що заявниця та спадкодавець тривалий час проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та мали спільний побут.
Надані докази є належними, допустимими, взаємопов`язаними між собою та в сукупності підтверджують факт спільного проживання заявниці зі спадкодавцем однією сім`єю понад п`ять років до часу відкриття спадщини.
Встановлення зазначеного юридичного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки є необхідним для реалізації її права на спадкування за законом як спадкоємця четвертої черги та оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Підстав не довіряти поданим доказам або сумніватися у їх достовірності судом не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 3 Сімейного кодексу України, статтями 1216, 1220, 1264, 1268, 1270 Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Чоповицька селищна рада Коростенського району Житомирської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу разом із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , понад п`ять років до часу відкриття спадщини та на день відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду є підставою для звернення заявника до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав відповідно до вимог чинного законодавства України.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Малинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. М. Саланда