Справа №339/222/26
12
2-о/339/22/26
У Х В А Л А
05.08.26 м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Скригун В.В.
секретаря судового засідання Ганчар Л.В.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,
в с т а н о в и в:
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , уродженець с.Мала Білозерка Васильківського району Запорізької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Дніпро, є її сином.
30 квітня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 09 червня 2026 року витребрвано у приватного нотаріуса спадкову справу померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Матеріали справи місять копію спадкової справи№ 77/21 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , згідно якої спадкоємцями земельної ділянки нині померлого є мати ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_2 . Даний факт підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03 вересня 2025 року, який наявний в матеріалах справи. При цьому встановлено, що свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку видано ОСОБА_2 . Інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину заявниці відсутня, так як і інфрмація про звернення останньої до нотаріуса з питанням видачі вказаного свідоцтва.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
Відповідно до положень ч.1,2 ст.294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Стаття 2 ЦПК України встановлює завдання та основні засади цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи, що інформація про отримання/не отримання заявницею свідоцтва про право на спадщину, а також факт звернення останньої з цим питанням до нотаріуса має суттєвий вплив на подальший розгляд справи, суд вважає, що вказані докази слід витребувати у приватного нотаріуса, яким заведено спадкову справу щодо майна померлого сина заявниці.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 247, 293, 294, 260, 315 ЦПК України, суд
П о с т а н о в и в :
Витребувати у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Прийдак Юрія Миколайовича докази отримання/неотримання заявницею ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після смерті сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформацію щодо звернення заявниці із заявою про видачу вказаного свідоцтва до нотаріуса.
Копію ухвали скерувати до виконання приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Прийдак Юрію Миколайовичу.
Роз`яснити, що відповідно до змісту ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.
Ухвала не підлягає оскарженню, заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Скригун В. В.