Справа № 530/982/25
Номер провадження 2-з/530/10/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2026 м. Зіньків
Суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Ситник О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
в с т а н о в и в:
В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна.
Ухвалою суду від 21.10.2025 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
20.07.2026 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Лепій О.В. до Зіньківського районного суду Полтавської області подано заяву про забезпечення позову, в якій просять суд накласти арешт на квартиру, яка належить на праві власності відповідачу - ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд розглянувши заяву та додатки до неї, приходить до висновку, що подана позивачем ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
З матеріалів заяви вбачається, що ухвалою суду від 21.07.2025 року прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна із первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - об`єднано позови в одне провадження та присвоєно цивільній справі унікальний номер № 530/982/25, провадження 2/530/530/25.
Ухвалою суду від 21.10.2025 року роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна виділено у самостійне провадження та передано до канцелярії суду для присвоєння реєстраційного номеру та розподілу згідно вимогст.14 ЦПК України.
Ухвалою суду від 29.10.2025 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки ВАЗ2107, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ,що належить ОСОБА_2 ( РНОКПП: НОМЕР_3 ) на даний час знаходиться за адресою АДРЕСА_2 заборонивши ОСОБА_2 та/або будь яким іншим особам ,відчужувати, передавати в заставу або будь-яким іншим способом розпоряджатися зазначеним автомобілем, в тому числі за заповітом , до набрання законної сили рішенням суду по справі № 530/982/25.
Заявник стверджує що предметом даного позову є - визнання автомобіля ВАЗ 2107,2005 р.н., д.н.з. НОМЕР_1 особистою власністю ОСОБА_2 , адже кредит був взятий ОСОБА_1 спеціально для потреб ОСОБА_2 - купівлі автомобіля, за попереднім усним Договором позики між сторонами. Стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі - 49 756,25 грн по кредитному договору укладеному з АТ "АКЦЕНТ-БАНК" та відсотки при вимушеному перекредитуванні - 6 669,16 грн . А всього разом -56 425,41грн.
Так, як відповідач заявив позивачу, що має непризивний вік, рідня в Україні відсутня, тому хоче продати свою квартиру, яка знаходится в м. Харкові та виїхати за кордон до родичів, а платити по рішенню суду не збирається, мирно домовлятися - також. У ОСОБА_1 на сьогодні не має ніякої гарантії у тому, що до моменту винесення рішення судом, ОСОБА_2 буде знаходитися в межах України, тому, це все стало підставою для звернення із клопотанням про забезпечення позову. У зв`язку з такими діями відповідача та тією ситуацією, яка склалася, позивач вважає, що ОСОБА_2 може здійснити продаж свого єдиного майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 та виїхати за кордон, а отже існує ризик, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав ОСОБА_1 , а також ускладнити та зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовної заяви, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ОСОБА_1 також вказує і на те, що сума позовних вимог у 56 425,41 грн не є остаточною. Вона збільшується щодня через нарахування банківських відсотків та її вимушені нові кредити. Арешт квартири має покривати не лише поточну суму, а й майбутні витрати, які накопичуються через затягування справи відповідачем. Через недобросовісну поведінку ОСОБА_2 остання змушена щомісяця 19-го числа брати нові перекредитування. Це єдиний спосіб гасити його поточні борги та відсотки, які нараховуються щодня. У зв`язку з вищевикладеним та для балансу інтересів сторін, вважаємо, що необхідно забезпечити позов, шляхом накладення арешту на квартиру, яка належить відповідачу - ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Також ОСОБА_3 в заяві вказала, що у червні 2026 року Відповідач отримав значні кредитні кошти, котрі він не спрямував на погашення існуючого боргу, а витратив на власні потреби, придбавши автомобіль «Таврія» по довіреності, Позивач не має можливості самостійно отримати інформацію щодо наявності або відсутності куплених Відповідачем транспортних засобів, оскільки така інформація перебуває у Єдиному реєстрі довіреностей, доступ до якого обмежений і право на звернення доступно лише власнику. З метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи Позивач просить суд витребувати у Головного сервісного центру МВС України інформацію щодо всіх транспортних засобів, зареєстрованих за ОСОБА_2 , із зазначенням марки, моделі, року випуску та дати державної реєстрації (за наявності таких транспортних засобів)та витребувати з Міністерства юстиції України (через доступ до інформаційної мережі) - інформацію з Єдиного реєстру довіреностей щодо всіх посвідчених довіреностей, виданих на ім`я відповідача - ОСОБА_2 на право розпорядження рухомим чи нерухомим майном.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції». Відповідно до частин першої і другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, та після відкриття провадження у справі - до суду у провадженні якого перебуває справа. Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.
Отже, за змістом наведених вище норм умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, які можуть призвести до ускладнення або неможливості виконання рішення.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Відповідно до висновків Верховного Суду викладених в постановах від 15 лютого 2023 року у справі № 932/5035/22, від 01 травня 2023 року у справі № 914/257/23, від 18 травня 2023 року № 910/14989/22 заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників.
На підставі викладеного, суд зауважує, що судом 29.10.2025 вже накладено арешт на автомобіль марки ВАЗ 2107, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , щодо накладення арешту на арешту на квартиру, яка належить на праві власності відповідачу - ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - суд повідомляє, що доказів, того що вказана квартира, є спільним сумісним майном подружжя - суду не надано, більше того, заявник зазначає що вказана квартира є особистою власністю саме ОСОБА_2 , з даних переконань суд приходить до висновку, що суд не може втручатися в особисті майнові права сторони по справі. Також заявник вже звертався до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вище зазначену квартиру та ухвалою судді від 12.05.2026 в задоволенні заяви було відмовлено.
За вказаних обставин, враховуючи принципи співмірності, адекватності та достатності, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Що стосується клопотань заявника про витребування інформації, суд повідомляє що дані клопотання не є предметом розгляду заяви про забезпечення позову і з клопотаннями про витребування інформації заявник може звернутися під час судового засідання розгляду справи по суті.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи - до відому.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О. В. Ситник