УХВАЛА
05 серпня 2026 року
м. Київ
Справа № 921/209/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю.Л. - головуючого, Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24 вересня 2025 року (суддя Боровець Я.Я.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16 червня 2026 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кравчук Н.М., судді: Матущак О.І., Рим Т.Я.)
у справі №921/209/22
за позовом Фізичної особи - підприємця Ратушняка Віктора Володимировича
до Фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення 717 687,75 грн заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
27 липня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Фізичної особи ОСОБА_1 (далі - скаржник), в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 24 вересня 2025 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16 червня 2026 року у справі №921/209/22, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Також у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на подання касаційної скарги.
В системі «Електронний суд» документ сформовано 24 липня 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю.Л. - головуючий, Булгакова І.В., Малашенкова Т.М.
Розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 03 серпня 2026 року №32.2-01/1341 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №921/209/22 у зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т.М.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2026 року справу №921/209/22 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Власов Ю.Л. - головуючий, Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Аналогічні положення закріплені в частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за якими учасники справи мають право на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
За змістом пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно із частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення 717 687,75 грн заборгованості, що на момент подання позовної заяви становило менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2022 року - 1 240 500 грн).
Отже за загальним правилом судові рішення у справі №921/209/22 не підлягають касаційному оскарженню.
Разом із тим підпункти «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачають певні випадки за наявності яких рішення суду у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути оскаржено в касаційному порядку. При цьому, особа, яка подає касаційну скаргу повинна обґрунтувати та довести наявність такого випадку.
Скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження зазначених судових рішень, не наводить випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року «Справа «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга Фізичної особи ОСОБА_1 не містить обґрунтування наявності підстав, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24 вересня 2025 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16 червня 2026 року у справі №921/209/22, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене клопотання скаржника про поновлення строку на подання касаційної скарги Суд залишає без розгляду.
Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 244, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24 вересня 2025 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16 червня 2026 року у справі №921/209/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. М. Бенедисюк
І. В. Булгакова