УХВАЛА
05 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 539/1714/18
провадження № 61-10036ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Полтавської області, Акціонерного товариства «Ощадбанк» про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, виплату вкладів та визнання права власності на спадкове майно,
постановив ухвалу про таке:
1. 02 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року.
2. Ухвалою Верховного суду від 15 квітня 2025 року вказану касаційну скаргу залишено без руху. Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно було: 1) звернутися до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження; 2) уточнити дату ухвалення оскаржуваної постанови Полтавського апеляційного суду, яку вона оскаржує в межах цивільної справи № 539/1714/18; 3) надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 4) уточнити вимоги касаційної скарги, зокрема її прохальну частину (з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК); 5) подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК; 6) надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
3. Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2025 року вказану касаційну скаргу було повернуто через невиконання вимог ухвали Верховного Суду від 15 квітня 2025 року.
4. 22 липня 2025 року ОСОБА_1 вдруге засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
5. Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення наявних в ній недоліків. ОСОБА_1 мала: зазначити судові рішення які оскаржувала; надіслати суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження (у разі пропуску такого строку) із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку; зазначити відомості щодо адреси електронної пошти (за наявності); наявності або відсутності електронного кабінету; привести у відповідність до повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК, викладене у касаційній скарзі клопотання; зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати докази на підтвердження вартості спадкового майна, вказати суму, яка стягується, або повідомити ціну позову,
самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору, що підлягає сплаті. Зокрема, подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК; надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи та документ, що підтверджує сплату судового збору.
6. Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2025 року касаційну скаргу було повернуто з підстав невиконання вимог ухвали Верховного Суду від 15 серпня 2025 року.
7. 21 лютого 2026 року ОСОБА_1 втретє звернулась до Верховного Суду
із касаційною скаргою. Проте, повторно подана та оформлена в аналогічний спосіб до попередньої касаційна скарга ОСОБА_1 не була прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження і була повернута ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2026 року, через те, що ОСОБА_1 не усунула обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2025 року (провадження № 61-9701ск25).
8. 21 липня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку в четверте подала до Верховного Суду касаційну скаргу у справі №539/1714/18 не зазначивши в ній підстави касаційного оскарження.
9. У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
10. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК, як на підставу касаційного оскарження, особі, яка подає касаційну скаргу, необхідно зазначити: 1) норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання відповідача є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку відповідача відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини другої статті
389 ЦПК необхідно вказати, які саме норми процесуального права порушені судами з посиланням на частину першу або третю статті 411 ЦПК.
11. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
12. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
13. Аналіз касаційної скарги ОСОБА_1 свідчить, що в ній не викладені передбачені частиною другою статті 389 ЦПК підстави касаційного оскарження судових рішень. Тому касаційна скарга підлягає поверненню.
14. ОСОБА_1 не врахувала викладені у вищезазначених ухвалах Верховного Суду про повернення її касаційних скарг у цій справі роз`яснення (див. пункти 2-7) та четверте подала касаційну скаргу з порушенням вимог процесуального законодавства.
15. Також Верховний Суд звертає увагу на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не до-пускається (частина перша статті 44 ЦПК).
16. Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
17. Керуючись статтями 260, 389, 392, 393, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 539/1714/18 повернути особі, яка її подала.
2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду з касаційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
3. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко