Справа № 752/19105/26
Провадження №: 2-о/752/486/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про повернення заяви
05.08.2026 суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кирильчук І.А., перевіривши матеріали спільної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя,
в с т а н о в и в:
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла спільна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 липня 2026 року спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без руху та надано заявникам строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання ухвали.
Підставою для залишення заяви без руху була та обставина, що до заяви не долучено відповідний письмовий договір про те, з ким із подружжя буде проживати дитина, яку участь у забезпеченні умов її життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дитини. Крім того, заява про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя подана до суду через підсистему «Електронний суд» заявником ОСОБА_1 , однак не підписана іншим заявником ОСОБА_2 , що є обов`язковим, оскільки маж бути взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. Також заявники мають належним чином обґрунтувати звернення з відповідною заявою саме до Голосіївського районного суду міста Києва з наданням відповідних документів, які підтверджують факт проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалу про залишення заяви без руху від 23 липня 2026 року була доставлена цього ж дня - 23 липня 2026 року - в електронний кабінет заявника ОСОБА_1 , про що свідчить довідка суду про доставку електронного документу, що міститься в матеріалах справи.
Крім того, ухвала від 23 липня 2026 року міститься в Єдиному державному реєстру судових рішень, а тому заявники у вільному доступі мали можливість ознайомитись з її змістом.
Таким чином, суд вважає, що заявники були повідомлені належним чином про залишення їх спільної заяви про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя без руху.
Станом на 05 серпня 2026 року вимоги ухвали про залишення заяви без руху заявники не усунули, ухвалу суду не виконали. Дані недоліки з наведених вище підстав є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заявники не усунули вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для повернення спільної заяви заявникам, в порядку визначеному частиною третьою статті 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
п о с т а н о в и в:
Спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, - вважати такою, що не подана, та повернути заявникам.
Роз`яснити заявникам, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Ухвала складена 05 серпня 2026 року.
Суддя І. А. Кирильчук