РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
04 серпня 2026 р. Справа № 120/1788/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
За змістом позовних вимог позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.11.2025 №328, яким ОСОБА_1 призначено на посаду командира відділення 1 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби;
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 відстрочку як такому, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації протягом дванадцяти місяців з дня звільнення з військової служби на виконання рішення суду у цій справі.
Ухвалою суду від 17.02.2026 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду та надання доказів у належній якості.
На виконання вимог ухвали суду позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, що мотивоване фактичною датою, коли він дізнався про порушення своїх права, та клопотання про витребування доказів.
02.03.2026 позивачем подано заяву про долучення до матеріалів справи копії витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 22.09.2025 №209-РС.
Ухвалою від 09.03.2026 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) відповідно до положень ст. 262 КАС України. Цією ж ухвалою установлено строки для подання заяв по суті та витребувано докази у відповідача 1.
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач 1 подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору відповідач 1 вказав, що відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України №3543-ХІІ в редакції станом на 12.09.2025, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов`язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
Відповідач-1 зауважив, що Постановою КМУ №153 визначено вік учасників еспериментального проєкту - до 25 років. Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , звільняючись з військової служби за контрактом 01.11.2025, йому було 26 років. Відтак позивач не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно з ч. 5 ст. 23 Закону України №3543-ХІІ.
Свої дії відповідач-1 вважає правомірними, а позов необґрунтованим.
24.03.2026 відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву, у якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 у повному обсязі, з огляду на таке.
Контракт позивача від 01.11.2022 року укладено до набрання чинності Постановою №153 (11.02.2025) і не відповідає умовам експериментального проекту. На думку представника відповідача-2, це звичайний контракт про проходження військової служби, а не спеціальний контракт у рамках мотиваційного проєкту. Отже, пункт 22 Порядку № 153 не поширюється на позивача, адже його звільнення відбулося за стандартною підставою (підп. «ж» ч. 5 ст. 26 Закону), без застосування норм експериментального проєкту, а тому 12 місячний період звільнення від призову під час мобілізації не застосовується.
Суд зазначає, що у цій справі відбувся повторний автоматизований розподіл, оскільки первинно визначений головуючий суддя Мультян М.Б. відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2026 №015-К виключена зі штату суду, у зв`язку із звільненням з посади судді у відставку.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026 справу №120/1788/26 передано для розгляду судді Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришеній Р.М.
Ухвалою від 04.06.2026 року адміністративну справу прийнято до провадження, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проходив військову службу за контрактом з 01.11.2022 по 01.11.2025.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 22.09.2025 року №209-РС позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом «ж» (у зв`язку із закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану), підлягає направленню на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 62).
02.11.2025 позаштатною постійно-діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачу видано довідку №2025-1102-1554-3234-0, відповідно до якої його визнано придатним до військової служби (а.с. 79).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.11.2025 №2024, позивач призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлений до військової частини НОМЕР_1 (а.с. 80).
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.11.2025 №328 позивач призначений на посаду командира відділення 1 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та з 04.11.2025 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с. 89).
Позивач не погоджується з прийнятими рішенням, вважає свою мобілізацією такою, що порушує його права та суперечить загальним засадам розумності та рівності, тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з таких мотивів.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє дотепер.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.92 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно із ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-XII, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Статтею 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону № 3543-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов`язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
Кабінет Міністрів України 11.02.2025 прийняв Постанову №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (далі - Постанова №153), якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - Порядок №153).
Підпункт 1 пункту 3 Постанови № 153 визначає учасників експериментального проекту, якими є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;
Відповідно до пункту 1 Порядку №153, цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.
Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.
Пунктом 22 Порядку №153, визначено, що військовозобов`язані, які проходили військову службу за контрактом на умовах, передбачених цим Порядком, та були звільнені з військової служби відповідно підпунктів "а", "б" пункту 2, підпунктів "б", "ж" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом дванадцяти місяців з дня звільнення з військової служби. Такі військовозобов`язані у зазначений період можуть бути призвані або прийняті на військову службу за їх згодою.
Так, за обставин справи, позивач оскаржує наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.11.2025 №2024, яким його призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2025 №328, щодо зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Також просить суд зобов`язати відповідачів звільнити його з військової служби та надати відстрочку як такому, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації протягом дванадцяти місяців з дня звільнення з військової служби.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на Постанову КМУ України від 11.02.2025 №153 та проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов укладення контракту про проходження військової служби та надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації № НОМЕР_3 , яким, окрім іншого, пропонувалось внести зміни у статтю 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Проте суд зазначає, що на момент призову та зарахування позивача до списків особового складу військової частини зазначені зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не набули чинності.
Верховний Суд у постанові від 19.09.2024 у справі №120/10413/22 зазначив, що новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності; якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.
В свою чергу, суд звертає увагу, що відповідно до матеріалів справи, 04.11.2025 на момент призову позивача (05.02.1999 р.н.), йому виповнилось 26 років.
Тому, матеріали справи не містять доказів того, що позивач належить до будь-якої із категорій громадян для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до чинної на момент виникнення спірних правовідносин редакції ст. 23 Закону № 3543-XII.
Щодо покликання позивача на пункт 22 Порядку №153, суд виходить з наступного.
Стаття 23 Закону № 3543-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) містить вичерпний перелік категорій громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, тому посилання позивача на Постанову КМУ №153 є безпідставними, оскільки підзаконний нормативно-правовий акт не може встановлювати інше правове регулювання, ніж передбачене законом.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що на момент винесення спірних наказів, у відповідача-1 були відсутні підстави для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з Законом № 3543-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а тому спірні накази є правомірними і не підлягають скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на встановлені у справі обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів та доказів, наданих позивачем та суб`єктом владних повноважень, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи, що у задоволенні вимог відмовлено, підстави для присудження судових витрат на користь позивача відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 );
Відповідач-2: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 ).
Повне судове рішення складено 04.08.2026.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна