УХВАЛА
про закриття провадження в справі
м. Вінниця
05 серпня 2026 р. Справа № 120/16388/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)
про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати позивачеві нарахованої пенсії у відповідності до рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 у справі №120/2781/21-а в сумі 156 984, 23 грн та від 14.12.2022 у справі №120/7967/22 в сумі 344 658, 81 грн; зобов`язання відповідача здійснити позивачеві виплату заборгованості з пенсії, нарахованої у відповідності до рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 у справі №120/2781/21-а в сумі 156 984, 23 грн та від 14.11.2022 у справі №120/7967/22 в сумі 344 658, 81 грн, з нарахуванням компенсації втрат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішень суду у справах №120/2781/21-а та №120/7967/22 відповідачем нараховано їй заборгованість по пенсії в загальній сумі 501 643, 04 грн. 31.07.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату вказаної суми. Листом від 11.08.2025 відповідач повідомив позивачеві, що виплата нарахованих коштів на виконання рішень суду буде здійснено в порядку черговості після виділення коштів з Державного бюджету України, а на даний час проведено виплату доплат за судовими рішеннями, що набрали законної сили по 19.11.2020. Не погоджуючись з наведеним, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 01.12.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію по втраті годувальника у відповідності вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 по справі №120/2781/21-а Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов`язано поновити нарахування та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника у відповідності вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на рахунок, що відкритий у Вінницькому обласному управлінні АТ "Ощадбанк".
На виконання зазначеного відповідачем поновлено виплату раніше призначеної позивачеві пенсії по втраті годувальника у відповідності вимог ЗаконуУкраїни «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Сума доплати складає 156 984, 23грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.11.2022 по справі №120/7967/22 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов`язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії починаючи з 01.04.2019 на підставі довідки №ХЛ70190 від 18.08.2022, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням зазначених у довідці основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача починаючи з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки. Сума доплати складає 344 658, 81 грн.
31.07.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату заборгованості, що утворилась за наслідками виконання рішень суду у справах №120/2781/21-а та №120/7967/22.
Листом від 11.08.2025 відповідач повідомив позивачеві, що на даний час проведено виплату доплат за судовими рішеннями, що набрали законної сили по 19.11.2020. Виплату коштів, нарахованих на виконання рішень суду, буде здійснено в порядку черговості після виділення коштів з Держаного бюджету України.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Ч. 2 та 4 ст. 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
За змістом ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Ч. 1 ст. 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та/або КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в його постановах від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18, від 09.07.2019 у справі №826/17587/18, від 28.03.2023 у справі №420/7631/22, від 18.01.2024 у справі №160/2888/23, від 28.02.2024 у справі № 400/3416/20 та інших.
Суд зазначає, що питання нарахування і виплати пенсії, які здійснювались/не здійснювались у зв`язку з перерахунками пенсії позивача на виконання судових рішень у справах №120/2781/21-а та №120/7967/22, перебувають в нерозривному зв`язку з предметом спору по вказаним справам і такі питання беззаперечно стосуються порядку виконання судових рішень у цих справах.
За таких обставин суд констатує, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області виплатити їй пенсійну заборгованість у відповідності до рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 у справі №120/2781/21-а в сумі 156 984, 23 грн та від 14.11.2022 у справі №120/7967/22 в сумі 344 658, 81 грн, стосуються саме порядку виконання судових рішень в зазначених справах, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку статтей 382, 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у відповідності до приписів п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 02.12.2025 по справі №640/19433/20 та від 30.04.2026 у справі №300/216/25.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, 294 КАС України,
УХВАЛИВ:
Провадження в адміністративній справі №120/16388/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії закрити.
Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна