ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року Справа №160/19746/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
09.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Протокол № 25/17 від 18.06.2026 Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період по п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов`язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що є військовозобов`язаним і перебуває на військовому обліку у відповідача. 11.06.2026 через центр надання адміністративних послуг м. Львова він звернувся до комісії при відповідачі із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період як особа, на утриманні якої перебувають троє дітей віком до 18 років. Разом із заявою подано перелік документів, передбачений для цієї підстави відстрочки, у тому числі свідоцтва про народження трьох дітей, свідоцтво про шлюб з матір`ю дітей, витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, щодо біологічного батька падчерки та довідку багатодітної сім`ї.
За результатами розгляду заяви комісія відмовила у наданні відстрочки з єдиної причини - необхідності оновити витяг з реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, щодо біологічного батька дитини. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлено вимог щодо строку дії або дати формування такого витягу, а статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зберігається до моменту встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків або до оголошення її померлою за рішенням суду. На переконання позивача, вимога комісії є протиправним розширенням визначеного Кабінетом Міністрів України переліку документів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи з 10.08.2026. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.
03.08.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку на його подання, обґрунтованим нестабільною роботою відомчого комунікаційного зв`язку, перебоями в електропостачанні та загрозою ураження засобами повітряного нападу в умовах правового режиму воєнного стану.
Відповідач проти позову заперечував. У відзиві на позовну заяву зазначив, що рішення про надання або відмову у наданні відстрочки ухвалює комісія, утворена розпорядженням Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області від 24.05.2024 № 144/0/534-24, до складу якої входять посадові особи районної державної адміністрації, а територіальний центр комплектування та соціальної підтримки відстрочку лише оформлює. З огляду на це, на думку відповідача, компетенція, права та обов`язки колегіального органу безпідставно покладаються позивачем виключно на відповідача.
Відповідач наголосив також, що надання відстрочки від призову можливе лише за особистою участю військовозобов`язаного, а законодавство не містить заборони повторного звернення із заявою про надання відстрочки. За твердженням відповідача, 25.07.2026 позивач через портал «Дія» повторно подав заяву про надання відстрочки з доданням оновленого витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, сформованого 23.06.2026, за результатами розгляду якої позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. У зв`язку з цим відповідач просив поновити строк на подання відзиву, закрити провадження у справі, а в разі відмови у закритті провадження - відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11 червня 2026 року позивач через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) м. Львова звернувся до Комісії при Центрально-Чечелівському ОР у м. ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою та пакетом документів для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка оформлювалася на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (утримання 3-х дітей).
Згідно з Описом вхідного пакету документів від 11.06.2026, позивачем разом із заявою було надано наступний вичерпний перелік документів: Свідоцтва про народження, рішення суду або інші документи про утримання дитини, зокрема: Свідоцтво про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , видане 05 липня 2024 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Свідоцтво про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , видане 21 січня 2026 року Сихівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; Свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 , видане 29 травня 2012 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського Дніпропетровській області. міського управління юстиції у Документи, що підтверджують сімейні зв`язки батьків або відсутність осіб, зобов`язаних утримувати дітей, зокрема: Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , видане 01 червня 2024 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Паспорт дружини ОСОБА_5 № НОМЕР_5 виданий 05.06.2024, орган видачі 4653.
Документи, що підтверджують відсутність осіб, зобов`язаних утримувати дітей (якщо не біологічний батько, але має неповнолітніх падчерок чи пасинків), зокрема Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин № ВГ-20250828-43, сформований 28.08.2025 Міністерством внутрішніх справ України. Посвідчення, зокрема: Довідка багатодітної сім`ї № БС-108 від 05.06.2026, видана Сихівським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Військово-обліковий документ, зокрема: Електронний військово-обліковий документ в електронній формі (сформований через мобільний застосунок «Резерв+») від 22 травня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 .
Вказаний пакет документів був офіційно прийнятий та завірений підписом адміністратора ЦНАП Рубай Наталії.
За результатами розгляду заяви, Комісія Відповідача протоколом № 25/17 від 18.06.2026 ухвалила рішення про відмову Позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 3 частини 1 статті 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Про прийняте рішення позивача було направлене Повідомлення № 25/17 від 18.06.2026 за підписом Голови комісії майора Ігоря Пупченка. Причина відмови: необхідно оновити Витяг з реєстру осіб зниклих безвісті за особливих обставин, щодо біологічного батька дитини.
Позивач вважає таке рішення Комісії відповідача протиправним, необґрунтованим та таким, що порушує його законні права та інтереси на отримання відстрочки.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані - жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
За приписами ч. 7-9 ст. 23 цього Закону перевірку підстав для надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Відповідно до п. 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії, головою яких є керівник відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу).
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов`язані особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії заяву про надання відстрочки; до заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Додатком 5 до Порядку № 560 для жінок та чоловіків, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, визначено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним, а саме: свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до ст. 268 СК України (за наявності), та один з визначених у цьому переліку документів, серед яких - свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання, зокрема витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в реєстрі відомостей про військовозобов`язаного за категорією стягнення (характером зобов`язання) «стягнення аліментів» з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки.
Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначено Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12.07.2018 № 2505-VIII. Згідно з ч. 2 ст. 4 цього Закону особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку в порядку, передбаченому цим Законом. Підстави припинення розшуку особи, зниклої безвісти, визначено ст. 20 зазначеного Закону.
Щодо доводів відповідача про неналежність його як відповідача у цій справі суд зазначає наступне.
Комісія з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період утворюється при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, не має статусу юридичної особи та не є самостійним суб`єктом владних повноважень, який може виступати стороною в адміністративній справі. Головою такої комісії є керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки; саме на його ім`я подається заява про надання відстрочки; саме територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє заявника про ухвалене рішення та вносить відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Наведене підтверджується матеріалами справи: повідомлення від 18.06.2026 № 25/17 видано саме відповідачем, ним же внесено відповідний запис до Реєстру.
За таких обставин суд відхиляє доводи відповідача про те, що він є неналежним відповідачем, та не вбачає підстав для залучення до участі у справі районної державної адміністрації, посадові особи якої входять до складу комісії, оскільки рішення цього спору не впливає безпосередньо на права та обов`язки зазначеного органу.
Щодо доводів відповідача про те, що надання відстрочки можливе лише за особистою участю військовозобов`язаного, суд зазначає, що ці доводи не спростовують позиції позивача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із заявою про надання відстрочки саме особисто через центр надання адміністративних послуг, тобто у спосіб, прямо передбачений п. 58 Порядку № 560.
Обставин, які б свідчили про порушення позивачем установленої процедури звернення, комісія не встановлювала, а відмова у наданні відстрочки з такої підстави не ухвалювалася.
Оцінюючи оскаржуване рішення по суті, суд виходить з того, що предметом судового розгляду в цій справі є та підстава відмови, яку комісія фактично поклала в основу свого рішення. Такою підставою є виключно необхідність оновлення витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин щодо біологічного батька падчерки позивача.
Аналіз наведених норм свідчить, що ні Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ні Порядок № 560, ні Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» не встановлюють вимог щодо строку дії, «актуальності» або граничної дати формування витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
При цьому в межах того самого додатка 5 до Порядку № 560 Кабінет Міністрів України прямо встановив вимогу до давності лише одного документа - інформації з Єдиного реєстру боржників, яка має бути сформована не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви.
Отже, там, де нормотворець вважав за необхідне обмежити строк, протягом якого документ зберігає доказове значення для комісії, він зробив це прямо та недвозначно.
Поширення такої вимоги на інші документи переліку є розширювальним тлумаченням підзаконного акта на шкоду особі та фактичним установленням додаткової умови отримання відстрочки, не передбаченої законом, що суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Крім того, статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, за своєю правовою природою є триваючим: він зберігається до моменту припинення розшуку такої особи з підстав, визначених Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин лише засвідчує наявність відповідних відомостей у реєстрі на дату його формування і сам по собі строку дії не має. Законодавство не передбачає ані процедури «продовження» такого витягу, ані обов`язку особи періодично його оновлювати.
Матеріали справи не містять доказів того, що станом на 18.06.2026 розшук ОСОБА_6 було припинено, його місцеперебування, місце поховання чи місцезнаходження останків встановлено або його оголошено померлим за рішенням суду. Комісія у своєму рішенні на жодну з таких обставин не посилалася і не зазначила, які саме сумніви щодо чинності відомостей реєстру у неї виникли.
Суд враховує, що комісія за наявності потреби в уточненні обставин не була позбавлена можливості як отримати відповідну інформацію шляхом звернення із запитом до органу, який веде Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, так і продовжити строк розгляду заяви для надання позивачу можливості подати додаткові документи. Доказів учинення таких дій відповідачем суду не надано.
Крім того, витяг № ВГ/В-20260623-14, сформований 23.06.2026 на виконання вимоги комісії, за своїм змістом виявився тотожним витягу від 28.08.2025 № ВГ-20250828-43: жодних нових чи змінених відомостей про ОСОБА_6 він не містить.
Отже, станом на 18.06.2026 відомості реєстру, на які посилався позивач, були чинними, а вимога комісії про оновлення витягу мала суто формальний характер і не була спрямована на з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання про надання відстрочки.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії, оформлене протоколом від 18.06.2026 № 25/17, ухвалене без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, та не на підставі і не у спосіб, що визначені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Такого обов`язку відповідач не виконав: жодних доводів на обґрунтування правомірності саме тієї підстави відмови, яку покладено в основу протоколу від 18.06.2026 № 25/17, відзив не містить.
Отже, оскаржуване рішення комісії у частині відмови позивачу у наданні відстрочки не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання повторно розглянути заяву позивача суд зазначає наступне.
Вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації віднесено до повноважень комісії, утвореної при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Суд не підміняє суб`єкта владних повноважень і не вирішує по суті питання, віднесені законом до його компетенції. Вимоги про зобов`язання надати відстрочку позивач не заявляв.
Суд не встановлює цим рішенням наявності або відсутності у позивача права на відстрочку за п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема щодо перебування падчерки ОСОБА_7 на його утриманні в розумінні ст. 268 СК України та відповідності поданих документів усім вимогам додатка 5 до Порядку № 560. Ці питання належать до оцінки комісії.
Водночас скасування протиправного рішення про відмову саме по собі не відновлює становища позивача, яке існувало до його ухвалення, оскільки заява від 11.06.2026 № 20260611-860139 залишається такою, що не розглянута у правомірний спосіб. Наступне надання позивачу відстрочки за заявою від 25.07.2026 не усуває наслідків протиправної відмови, зокрема щодо періоду, з якого відстрочка могла бути надана. Тому належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву від 11.06.2026 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 064,96 грн. Зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доводи відповідача про покладення судових витрат на позивача суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 18.06.2026 № 25/17 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період по п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов`язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез