ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відкриття провадження у справі
04 серпня 2026 року м. Житомир
справа № 240/25199/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за періоди проходження військової служби з 01.03.2018 по 26.04.2019, з 25.02.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 18.08.2025 згідно з вимогами абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за періоди з 01.03.2018 по 26.04.2019, з 25.02.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 18.08.2025, виходячи з щомісячної фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за періоди служби з 01.01.2019 по 26.04.2019 та з 25.02.2022 по 18.08.2025 (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2019, 2022-2025 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №320/29450/24 із застосуванням розміру 1762 грн для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення за періоди служби з 01.01.2019 по 26.04.2019 та з 25.02.2022 по 18.08.2025 (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2019, 2022-2025 в сторону збільшення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №320/29450/24) за періоди: з 01.01.2019 по 26.04.2019 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2019; з 25.02.2022 по 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; з 01.01.2023 по 31.12.2023 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023; з 01.01.2024 по 31.12.2024 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024; з 01.01.2025 по 18.08.2025 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Позивач, посилаючись на порушення його прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк представник позивача усунув недоліки адміністративного позову шляхом подання заяви за вх.№55453/26 про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, зазначає, що грошовий атестат позивачем не надавався до позову та не вказувалося про його отримання від Військової частини НОМЕР_1 взагалі.
У зв`язку з цим просить поновити строк звернення до суду.
Розглянувши подану представником позивача заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним законодавством, яке регламентує порядок здійснення виплат грошового забезпечення військовослужбовцям, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак, такі питання регулює Кодекс законів про працю України.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).
Отже, до 19.07.2022, звернення до суду з позовом про стягнення неналежної заробітної плати не було обмежено строком.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в чинній редакції) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Водночас, 11 грудня 2025 року Велика палата Конституційного Суду України ухвалила Рішення №1-р/2025 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо перевірки конституційності положень частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.
Велика палата Конституційного Суду України дійшла висновку, що встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України та таке обмеження звужує зміст і обсяг гарантованих статтею 43 Конституції України прав працівника на своєчасне одержання винагороди за працю, а також обмежує можливість реалізувати право на судовий захист, гарантоване статтею 55.
У зв`язку з цим Конституційний Суд України постановив, що положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у частині, яка стосується строку звернення працівника до суду з вимогами по виплату заробітної плати та інших належних йому виплат, є неконституційним та втрачає чинність із дня ухвалення цього рішення.
Варто зазначити, що положення ч.1 ст.233 КЗпП України поширювали свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну службу, водночас до правовідносин, що стосуються виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, застосовуються положення ч.2 ст.233 КЗпП України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов`язаних з виплатою всіх сум, що належать працівникові при звільненні та інші виплати, пов`язані з проходженням публічної служби, встановлюється тримісячний строк.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Суд зазначає, що за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 уточнив порядок обчислення строку звернення до суду та зазначив, що отримання працівником після проведення остаточного розрахунку додаткових роз`яснень, відповідей на адвокатські запити чи інших документів від роботодавця саме по собі не розпочинає нового перебігу строку звернення до суду, оскільки такий строк включає і час, необхідний особі для отримання інформації щодо проведеного розрахунку та оцінки його правильності.
Розглянувши подану представником заяву (за вх. №55453/26), з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про поважність вказаних позивачем підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Зазначений спір згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовна заява подана у порядку передбаченому статтею 168 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 19, 20, 160, 161, 168, 171, 243, 248, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.
2. Визнати поважними, вказані представником позивача підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.
4. Адміністративна справа розглядатиметься Житомирським окружним адміністративним судом у складі судді Горовенко А.В. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
5. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
6. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0670/.
7. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Горовенко