ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про продовження строку залишення позовної заяви без руху
04 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/25420/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Леміщак Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 .
Суд дослідивши позовні вимоги, ухвалою від 23.07.2026 залишив позовну заяву без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання (надіслання) до Житомирського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви (в двох примірниках), з чітко визначеними межами (датами) позовних вимог.
31.07.2026 на виконання вимог ухвали суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків. В якій представник позивача зазначив, що відповідач не надав відповіді на його адвокатський запит. У зв`язку з цим представник стверджує, що необхідна інформація у позивача відсутня, натомість просить суд самостійно витребувати у відповідача дану інформацію. Представник позивача також зазначав, що вже після надання до суду витребовуваної інформації, позивачем будуть уточнені позовні вимоги.
Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Зі змісту вказаної норми випливає, що сторони зобов`язані самостійно довести свою позицію. Тобто особа повинна отримати належні та допустимі докази хоча би наявності самого факту порушеного права ще до звернення до суду з позовом.
У даному випадку позивач фактично стверджує про беззаперечне порушення його прав, пропонуючи суду віднайти докази замість нього. Такий підхід є неприпустимим, оскільки він повністю перекладає тягар збору первинних доказів з позивача на суд, що нівелює принципи змагальності сторін та диспозитивності адміністративного судочинства.
Те, що військова частина не надала відповіді на адвокатський запит, на що посилається сторона позивача, мало би врегульовуватися в інший передбачений законом спосіб, зокрема, шляхом скерування повторних запитів, ініціювання питання про притягнення винних посадових осіб до відповідальності (за ігнорування адвокатського запиту) або шляхом ініціювання окремого позову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати відповідь на запит. Твердження про порушення прав позивача без чіткого визначення часових меж та конкретних обставин такого порушення зводяться до перекладання обов`язку доказування на суд.
Суд окремо звертає увагу на те, що представником позивача у цій справі виступає адвокат який є професійним фахівцем у галузі права. Як фахівець у галузі права представник позивача повинен знати такі очевидні речі, як базові стандарти доказування та неможливість подання адміністративного позову з невизначеними часовими межами з розрахунком на те, що суд замість сторони збере доказову базу для обґрунтування позовних вимог. Професійний статус представника покладає на нього підвищений обов`язок щодо належної підготовки процесуальних документів та чіткого розуміння механізмів захисту прав, які не повинні зводитися до використання суду як інструменту для збору інформації чи підміни собою інституту адвокатського запиту.
З огляду на викладене суд вбачає у таких діях представника позивача ознаки зловживання процесуальними правами, що прямо суперечить вимогам статті 45 КАС України, яка зобов`язує учасників судового процесу та їхніх представників добросовісно користуватися своїми правами. Суд наголошує, що у випадку повторення подібних дій, спрямованих на безпідставне перекладання обов`язків на суд, суд буде змушений вжити заходів процесуального примусу, передбачених статтями 144, 149 КАС України.
Частиною другою статті 121 КАС України встановлено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Оскільки недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 23.07.2026, стороною позивача не усунуті, суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити строк для їх усунення.
Керуючись статтями 45, 77, 121, 144, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.2026.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Леміщак