ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року Справа № 260/1331/26 ЗП/280/28/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м.Ужгород, пл. Народна, 4, ЄДРПОУ 20453063)
про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, а саме:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09.09.2025 року №084250004573 про відмову у перерахунку пенсії;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 11.10.2005 по 01.11.2015 на посаді землевпорядника Воздвижінської сільської ради.
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме у поданій позовній заяві вказано код ЄДРПОУ відповідача - Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області як 20453063 та адреса: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, що не належить даній юридичній особі.
На виконання вимог вказаної ухвали суду, представник позивача подала заяву, в якій вказала відповідачем по справі Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області код ЄДРПОУ: 20490012, адреса: 69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 адміністративну справу 260/1331/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 29.04.2026.
Ухвалою суду від 04.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із приведенням складу учасників справи у позовній заяві у відповідність предмету позову (примірники для суду та відповідача).
Ухвалою суду від 18.05.2026 продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у справі № 260/1331/26 до 25 травня 2026 року.
У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, подано уточнену редакцію позовної заява, в якій відповідачем є Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач) , а позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09.09.2025 №084250004573 про відмову у перерахунку пенсії;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 11.10.2005 по 01.11.2015 на посаді землевпорядника Воздвижінської сільської ради;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою, в якій просила здійснити переведення на пенсію за віком на умовах, визначених Законом України "Про державну службу". Рішенням відповідача їй було відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця з посиланням на відсутність підстав для зарахування до стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування 11.10.2005 по 01.11.2015. Вважає, що стаж роботи в органах місцевого самоврядування має бути зарахований до стажу державної служби. Вважає відмову відповідача протиправною, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву вх. №31924 від 08.06.2026, де вказано, що право на призначення пенсії державного службовця мають особи, які відповідають вимогам пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, зокрема мають необхідний стаж державної служби не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про ! 3 державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723- XII (далі - Закон № 3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Посилається на те, що посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування можуть бути зараховані до стажу державної служби до 04 липня 2001 року, тобто на дату набрання чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року №2493-III. З огляду на викладене, підстави для зарахування період роботи позивача в органах місцевого самоврядування 11.10.2005 по 01.11.2015 до стажу державної служби, який надає право на призначення пенсії, відсутні. Вказано на безпідставність наданих позивачем довідок про заробітну плату № 03-20/099 від 01.09.2025 та №03-20/100 від 01.09.2025, виданих Воздвижівською сільською радою Пологівського району Запорізької області, оскільки даною установою не проводилась класифікація посад державних службовців, що суперечить вимогам Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, зокрема державним службовцям, встановленим постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016. Посилається, що позовна вимога в частині зобов`язання відповідача перевести позивача на інший вид пенсії спонукає до перебирання дискреційних повноважень органу Пенсійного фонду Укрїани. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №260/1331/26, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Запорізькій області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
02.09.2025 ОСОБА_1 звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення №084250004573 від 09.09.2025, яким відмовлено у заявленому перерахунку у зв`язку з відсутністю стажу державної служби, який дає право на пенсію відповідно до Закону України № 889-VIII "Про державну службу".
Встановлено, що записів трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач з 11.10.2005 працювала на посаді землевпорядника Воздвижінської сільської ради. Зазначений період роботи в органах місцевого самоврядування не враховано до стажу державної служби, оскільки статтею 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року №2493-III передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Вказано на безпідставність наданих позивачем довідки про заробітну плату № 03-20/099 від 01.09.2025 та №03-20/100 від 01.09.2025, виданих Воздвижівською сільською радою Пологівського району Запорізької області, оскільки даною установою не проводилась класифікація посад державних службовців, що суперечить вимогам Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, зокрема державним службовцям, встановленим постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016
Позивач не погодившись з рішенням відповідача, з вимогою вчинити певні дії, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Реалізацію права на пенсійне забезпечення державних службовців визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі - Закон №889-VIII), відповідно до ст. 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV.
Закон №889-VIII набрав чинності з 01.05.2016, а Прикінцевими та Перехідними положеннями цього закону закріплено, що Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII втратив чинність.
Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, які на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст, 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №899-VIII, а саме щодо: віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15.12.2020 року у справі № 560/2398/19.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889 визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом України № 889-VIII) здійснюється згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок №283), який слід застосовувати у даному спорі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 735/939/17.
04.07.2001 набрав чинності Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III).
Зокрема, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2493-III передбачено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 10.05.2018, прийнятій у справі №351/1792/17, зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 закону України "Про державну службу" №889-VIII та пункту 4 Порядку №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.
Згідно із ст. 1 Закону №2493-III (в редакції, чинній станом на 01.05.2016) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Положення ст. ст. 2, 3 Закону України №2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до статті 14 Закону №2493-III в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема:
до п`ятої категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост;
до сьомої категорії - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону №2493-III пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Так, пунктом 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283), який діяв на час проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
До набрання чинності Законом № 889 порядок обчислення державної служби визначався постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, якою затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок № 283).
Таким чином, у спірному випадку необхідно застосовувати норми Порядку № 283, а саме пункту 2 вказаного порядку згідно з яким до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону № 2493, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом встановлено згідно із записів у трудовій книжці НОМЕР_2 позивач:
- 18.07.1994 прийнята на посаду землеміра Воздвижінської сільської ради, присвоєно 15 ранг державного службовця;
- 12.08.1994 прийняла Присягу державного службовця;
- з 01.10.1996 по 03.12.1997 працювала на посаді спеціаліста Гуляйпільського районного відділу земельних ресурсів Запорізької області;
- з 11.10.2005 по 01.11.2015 працювала на посаді землевпорядника Воздвижінської сільської ради.
Так, відмовляючи позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону «Про державну службу», пенсійний орган вказав на відсутність у нього права на призначення пенсії за Законом № 3723-XII, оскільки посади, на яких працювала позивач в період з 11.10.2005 по 01.11.2015 в органах місцевого самоврядування не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII.
Однак посади позивача, які вона обіймала на день набрання чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» по 01.05.2016 передбачені ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Тому період роботи позивача в органах місцевого самоврядування з 11.10.2005 по 01.11.2015 підлягає зарахуванню до стажу державної служби, а доводи відповідача про те, що зазначений стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.
Щодо посилань відповідача на безпідставність виданих Воздвижінською сільською радою довідок №03-20/099 від 01.09.2025 та №09-20/100 від 01.09.2025 про складові заробітної плати державного службовця для обчислення пенсії, судом враховується наступне.
Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб (далі - Порядок №622) затверджено порядок призначення пенсії колишнім державним службовцям.
Так, відповідно до п. 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 01.05.2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 01.05.2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому-п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Згідно з пунктом 4-2 Порядку №622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що Воздвижінською сільською радою не було проведено класифікацію посад державних службовців, а тому видані довідки суперечать положенням Порядку №622, оскільки орган Пенсійного фонду не наділений повноваженнями встановлювати такі обставини. У даному випадку функція органу Пенсійного фонду обмежується перевіркою відповідності форми довідки встановленому зразку та достовірності зазначених у ній сум, з яких було сплачено єдиний внесок. Крім того, матеріали справи не містять документального підтвердження таких обставин.
Суд наголошує, що у спірному випадку позивач не може нести відповідальність за проведення/непроведення класифікації посад у державному органі, а також за правильність зазначених у довідці відомостей. Якщо довідка видана компетентним органом, завірена печаткою та підписами уповноважених осіб, вона є належним документом, що підтверджує заробіток для обчислення пенсії.
Будь-яких доказів відкликання вищевказаних довідок матеріали справи не містять.
Тому, суд вважає протиправним та скасовує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №084250004573 від 09.09.2025.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов`язання відповідача призначити пенсію, суд зазначає таке.
Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Отже, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
Саме орган, що призначає пенсію повинен всебічно, повно і об`єктивно розглянути всі подані документи, після чого установити наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №204/362/17, вказано, що єдиним органом, до повноважень якого належить вирішення питання щодо наявності чи відсутності у особи права на призначення пенсії, є територіальний орган Пенсійного фонду, до якого особа звернулася із відповідною заявою. При цьому за наслідками розгляду заяви пенсійний орган повинен прийняти відповідне рішення, яке повинно бути вмотивованим. У цій же справі Верховний Суд вказав, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, не надав оцінку відомостям, наявним або відсутнім у трудовій книжці позивача, в той час як суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданим виключно органам Пенсійного фонду.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено повноваження суду у разі задоволення позову прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача позовні вимоги слід задовольнити шляхом прийняття судом рішення про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до стажу державної служби позивача час роботи на посаді в органі місцевого самоврядування з 11.10.2005 по 01.11.2015 та повторно розглянути заяву позивача від 02.09.2025 про призначення пенсії як державному службовцю, з урахуванням висновків суду.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв`язку із викладеним, судові витрати у розмірі 968,96 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4, ЄДРПОУ 20453063) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №084250004573 від 09.09.2025.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 час роботи на посаді в органі місцевого самоврядування з 11.10.2005 по 01.11.2015 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2025 про перехід на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" з урахуванням висновків суду.
В іншій частині вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.08.2026.
Суддя Л.Я. Максименко