ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року Справа № 280/4895/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» до Тернопільської митниці про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
20 травня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000307/1 від 12.05.2026.
Ухвалою суду від 25.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказали на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту №FUXING-2023-1TD від 13.03.2023, укладеного між компанією «"YONGKANG JIAWANFU TOOLS" CO., LTD» (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №FXSK20251026 від 31.12.2025, Позивачем на митну територію України ввезено товари.
11 травня 2026 року уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА №26UA403070005276U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Змінні інструменти до ручних машин з вмонтованим електричним двигуном виробництва торговельної марки «Vitals»: змінні насадки для змішування (перемішування) фарби, клею, легких будівельних розчинів, шпаклівки або ґрунтівок: Міксер для фарб 60х400 мм HEX Vitals - 520 шт.; Міксер для сухих сумішей 60х400 мм HEX Vitals - 520 шт.; Міксер для сухих сумішей 80х400 мм HEX Vitals -720 шт.; Міксер для сухих сумішей 100х600 мм HEX Vitals - 500 шт.; Міксер для сухих сумішей 80х400 мм SDS Vitals Master - 560 шт.; Міксер для сухих сумішей 100х600 мм SDS Vitals Master - 500 шт.; Міксер для сухих сумішей 120х600 мм SDS Vitals Master - 620шт.».
До митної декларації позивачем було додано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: пакувальний лист №б/н від 31.12.2025; рахунок-фактура (інвойс) №FXSK20251026 від 31.12.2025; коносамент №BW26010387B від 25.01.2026; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №03932 від 25.04.2026; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №FXSK20251026 від 31.12.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №551 від 02.02.2026; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №G260413-22/2.1 від 13.04.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних робіт від 05.05.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 13.04.2026; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №3 від 19.05.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №FUXING-2023-1TD від 13.03.2023; договір (контракт) про перевезення №0303/912/25 від 03.03.2025; заява декларанта про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів, встановлених Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» №б/н від 11.05.2026.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України, встановлено, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч.3 ст.53 МК України), а саме:
1. У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 11.05.2026 №26UA403070005276U5 та коносаменті №BW26010387B від 25.01.2026 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнері з порту NINGBO, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 25.04.2026 №03932, товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Замост Бортатиче/Хрубешув та до м.Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару;
2. До митного оформлення надано супровідний документ від 23.04.2026 Т-1 №26PL322080NSD2NQM6, та залізничну накладну від 25.04.2026 №03932. Тобто, з наведеного вбачається, що товар до перезавантаження на потяг перебував на зберіганні в порту. Однак документів, що підтверджують зберігання товарів не були надані митному органу разом з іншими товаросупровідними документами;
3. Kопія платіжної інструкції від 02.02.2026 №551 не містить обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216). Враховуючи вище викладене встановлено, що під час митного оформлення неможливо перевірити числові значення митної вартості товарів, оскільки до митної вартості не в повному обсязі включено всі складові митної вартості, зокрема понесені транспортні витрати;
4. Також відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 за терміном FОВ Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження, а також на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB та пункт 3.1.1 Контракту 13.03.2023 №FUXING-2023-1TD, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення, однак до митного оформлення митної декларації країни відправлення не додано.
У зв`язку із встановленими розбіжностями позивачу запропоновано подати до митного органу додаткові документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, у тому числі які підтверджують сплату транспортно-експедиційних послуг. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ запропоновано надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення з наявними відмітками митних органів країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації виробника товару.
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково було надано: документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка №G260413-22/2.1 від 31.12.2025; некласифікований комерційний документ - Виписка з банківського рахунку від 10.03.2026; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 06.05.2025; пропозиція укласти договір (оферта) - Комерційна пропозиція від 15.05.2025; інші некласифіковані документи - Фото товару від 12.05.2026.
Листом №001-11/05 від 11.05.2026 позивачем повідомлено митницю про те, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД товару у 10-денний термін надаватись не будуть у зв`язку з чим просив здійснити митне оформлення за наявними документами.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000307/1 від 12.05.2026.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Стосовно посилань митного органу на те, що «У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 11.05.2026 №26UA403070005276U5 та коносаменті №BW26010387B від 25.01.2026 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнері з порту NINGBO, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 25.04.2026 №03932, товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Замост Бортатиче/Хрубешув та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. До митного оформлення надано супровідний документ від 23.04.2026 Т-1 №26PL322080NSD2NQM6, та залізничну накладну від 25.04.2026 №03932. Тобто, з наведеного вбачається, що товар до перезавантаження на потяг перебував на зберіганні в порту. Однак документів, що підтверджують зберігання товарів не були надані митному органу разом з іншими товаросупровідними документами.», суд зазначає таке.
По-перше, суд зазначає, що твердження митного органу про понесення позивачем додаткових витрат при транспортуванні товару, зокрема у зв`язку з його перевантаженням, є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях митного органу.
В свою чергу, рішення суб`єкта владних повноважень має ґрунтуватися виключно на належних та допустимих доказах, а відповідно таке рішення не може допускати припущень щодо обставин, які тягнуть за собою настання негативних наслідків для суб`єкта декларування.
Також, суд зазначає, що пунктом 3.3 Договору №0303/912/25 сторони погодили, що «у випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інший транспортний засіб в проміжному порту або терміналі вартість даного перевантаження включається в загальну вартість мультимодального перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт».
У наданих до митного оформлення рахунку-фактурі, акті виконаних робіт, довідці про транспортні витрати зазначено, що у вартість послуг з перевезення ці витрати вже включені.
Отже, позивачем було надано документи, які належним чином підтверджують понесення позивачем витрат на транспортування товару та їх розмір.
Щодо посилань митного органу на те, що «копія платіжної інструкції від 02.02.2026 №551 не містить обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216)», суд зазначає таке.
Суд зазначає, що з пояснень позивача встановлено, що оплата товару та переказ коштів здійснюється системи «Клієнт-Банк», яка представляє собою програмно-технічний комплекс, який дозволяє підприємству керувати своїм рахунком з комп`ютерів, встановлених в офісі підприємства. Основною функцією системи є надання можливості підприємству здійснювати платежі з свого поточного рахунку в банку, не відвідуючи банк, з офісу підприємства використовуючи в тому числі електронний підпис керівника, отриманий у встановленому порядку.
Суд звертає увагу на те, що така обставина не свідчить про наявність розбіжностей у платіжному документі, які б могли впливати чи впливають на заявлену митну вартість імпортованого товару.
Також, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься виписка по рахунку (а.с.24), яка підтверджує факт здійснення перерахування коштів за платіжною інструкцією від 02.02.2026 №551.
Щодо посилань митного органу на те, що «Також відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 за терміном FОВ Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження, а також на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB та пункт 3.1.1 Контракту 13.03.2023 №FUXING-2023-1TD, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення, однак до митного оформлення митної декларації країни відправлення не додано.», суд зазначає, що таке твердження митного органу ґрунтується виключно на припущеннях.
Суд зазначає, що митним органом не надано жодних доказів, що саме позивач поніс будь які витрати по митному очищенню товару для експорту. Водночас, суд зазначає, що Митний кодекс України не зобов`язує декларанта подавати до митного оформлення митну декларацію країни відправлення.
За таких обставин, відсутність митної декларації країни відправлення не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог ТОВ «Торговий дім «АМТ».
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем у зв`язку із розглядом справи понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2662,40 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 798,72 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд.38, код ЄДРПОУ 43985576) про скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000307/1 від 12.05.2026.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» судовий збір в розмірі 3461,12 грн. (три тисячі чотириста шістдесят одна гривня 12 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова