КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
04 серпня 2026 року Київ справа № 320/27468/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви, з якою звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, які полягають в анулюванні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 при здійсненні перерахунку пенсії на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року у справі №320/48278/24.
- Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року, з 01.07.2021.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 17.07.2026 позовну заяву залишив без руху та надав позивачу строк, для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку, у частині позовних вимог щодо здійснення нарахування та виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» за період з 01.07.2021 по 06.01.2026.
На виконання вимог ухвали, представником позивача на адресу суду подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом, в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 по 06.01.2026.
Обґрунтовуючи причини пропуску тим, що після виконання у листопаді 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року у справі №320/48278/24 відповідач не лише припинив нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021, а й скасував її нарахування починаючи з дати встановлення - з 01.07.2021. Таким чином, вже виплачені позивачу суми доплати були фактично враховані (вирахувані) при визначенні суми заборгованості, що підлягала виплаті на виконання судового рішення. Крім того, зазначає, що позивач об`єктивно не міг своєчасно дізнатися про зазначене порушення. Незважаючи на проведений перерахунок пенсії на виконання рішення суду, відповідач не здійснив виплату пенсії у новому розмірі, а продовжив виплачувати її у попередньому розмірі. При цьому позивача не було повідомлено ні про невиконання рішення суду в частині виплати перерахованої пенсії, ні про скасування доплати у розмірі 2000 грн, у тому числі ретроспективно з 01.07.2021. За таких обставин позивач не мав об`єктивної можливості знати про порушення своїх прав раніше, оскільки лише після отримання розрахунку пенсії стало відомо, що відповідач змінив її складові «заднім числом». Відтак саме з цього моменту позивач дізнався про фактичне порушення своїх прав та отримав можливість звернутися до суду за їх захистом.
Суд, дослідивши подану заяву, зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС) встановлено, що суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду, відповідно до вимог КАС, визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку із перерахунком та виплатою позивачу щомісячної доплати в сумі 2000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», за період з 01.07.2021.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
З матеріалів позовної заяви, суд встановив, що позивач дізнався про порушення свого справа з листа відповідача від 01.07.2026.
У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до липня 2026 року з метою з`ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.
Щодо посилання позивача на застосування відповідачем Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025 (далі - Порядок № 821), при розрахунку заборгованості з пенсії після виконання рішення суду, Суд зазначає таке.
Порядком №821 визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці), призначених або перерахованих на виконання судових рішень, у тому числі за період, що передує даті набрання законної сили відповідним судовим рішенням, а також джерела фінансування таких виплат.
Зазначений Порядок регламентує процедуру виконання судових рішень у частині фінансування перерахованих сум пенсії та передбачає проведення перерахунку пенсії на виконання судового рішення, визначення суми заборгованості, яка виникла внаслідок такого перерахунку, а також механізм її поетапної виплати за рахунок коштів державного бюджету в межах бюджетних асигнувань, передбачених на відповідні цілі.
Водночас пенсія є періодичною, щомісячною соціальною виплатою, право на отримання якої реалізується шляхом її нарахування та виплати за кожний окремий місяць.
Відповідно, особа, яка отримує пенсію, має можливість щомісячно перевіряти її розмір, а у разі незгоди з визначеним розміром або складовими пенсійної виплати своєчасно звернутися за захистом своїх прав.
Відтак, суд дійшов висновку, що саме по собі застосування відповідачем Порядку №821 під час виконання рішення суду не спростовує доводів позивача щодо можливості своєчасного дізнатися про порушення своїх прав.
Суд виходить із того, що позивачу було достеменно відомо про збільшення розміру пенсії, після проведення перерахунку на виконання судового рішення.
За таких обставин позивач не був позбавлений можливості звернутися до відповідача із заявою про надання детального розрахунку пенсії, перевірити правильність її нарахування та з`ясувати всі складові здійсненого перерахунку.
Отже, на думку Суду, позивач мав реальну можливість своєчасно встановити обставини, на які він посилається як на порушення своїх прав, а тому застосування Порядку №821 не може бути підставою для висновку про неможливість своєчасного звернення до суду.
Відтак, суд дійшов висновку, що наведені позивачем доводи не спростовують висновку суду про те, що позивач мав можливість дізнатися про розмір своєї пенсії та всі її складові, у тому числі, шляхом звернення до органу Пенсійного фонду України за відповідними розрахунками та роз`ясненнями.
Надаючи оцінку доводам, наведеним у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що зміст поданої заяви, як і зміст позовної заяви, не містить переконливих доводів з приводу того, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо отримання від пенсійного органу інформації з приводу правильності обчислення пенсії, та звернутися за захистом своїх прав у встановлений законом строк.
На думку суду, позивач мав реальну можливість звернутися до пенсійного органу із запитом про надання розрахунку пенсії, перевірити правильність її обчислення, з`ясувати складові пенсійної виплати та, у разі встановлення порушення своїх прав, звернутися до суду в межах строку, визначеного процесуальним законом. Однак будь-яких належних та переконливих доводів, які б підтверджували неможливість вчинення таких дій з причин, що не залежали від волі Позивача, подана заява не містить.
Постановою Верховного Суду від 31.03.2021р. у справі № 240/12017/19, зазначено, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
З огляду на це, суд не вбачає належних правових підстав для відступу від правової позиції, сформульованої Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, щодо тлумачення положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, що стосуються, зокрема, перерахунку пенсій.
Таким чином, жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано, а підстави, які зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду - суд визнає неповажними, з огляду на те, що реалізація позивача права на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, а не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою.
За правилами частин 1, 2 статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Оскільки, причини пропуску строку звернення, зазначенні позивачем у заяві про усунення недоліків, визнанні судом не поважними, від так позивач у встановлений суддею строк не усунув недоліки позовної заяви, що залишена без руху, таким чином, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали в частині позовних вимог з 01.07.2021 по 06.01.2026 підлягають поверненню.
Також, суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС, повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог з 01.07.2021 по 06.01.2026 - повернути позивачу.
2. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Сас Є.В.