КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2026 року м. Київ справа №320/18647/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі по тексту також позивач, ПрАТ «АК «Київводоканал») з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі по тексту також відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок, складений за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-16-004788-a.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що ним проведено закупівлю UA-2023-01-16-004788-a «ДК 021:2015:30230000-0 Комп`ютерне обладнання (комп`ютерне обладнання)», за результатами проведення моніторингу якої відповідачем встановлено наступні порушення: код ДК товарів не відповідає коду ДК закупівлі; порушення при складенні тендерної документації пунктів 28, 35 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі по тексту також - Особливості №1178); Додаток 1 до ТД не містить підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Позивач вважає правомірним зазначення коду ДК 021:2015 з огляду на відсутність в Єдиному закупівельному словнику відповідного найменування конкретного товару, як то багатофункціональні пристрої, блок розеток 220 В для комунікаційної шафи 19, термопласт).
Позивач стверджує про відповідність ТД вимогам законодавства та про безпідставність висновків відповідача щодо порушення пунктів 28, 35 Особливостей №1178 та пунктів 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі».
Щодо відсутності в додатку 1 до ТД підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», позивач наголошує на відсутності обов`язку підтвердження та обов`язку визначення документального підтвердження для переможця процедури закупівлі обставин, визначених пунктом 13 частини першої статті 17 Закону в силу положень пункту 44 Особливостей №1178. Для замовника залишився передбачений частиною третьою статті 17 Закону обов`язок визначати для переможця процедури закупівлі спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених виключно пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Водночас позивач наголосив на тому, що переможцем конкурсу ТОВ «Торгівельний будинок «Фрай» самостійно було підтверджено відсутність підстав, визначених в абзаці 1 пункту 44 Особливостей №1178, у тому числі передбачених пунктом 3 частини першої статті 17 Закону.
Щодо порушення частини п`ятої статті 8 Закону, позивач стверджує про відсутність у відповідача підстав для проведення моніторингу та, відповідно, для на отримання пояснень від замовника, з огляду на те, що закупівля проводилась у м. Києві, а не на території адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких уповноважений здійснювати свою діяльність Північно-східний офіс Держаудитслужби.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що спірний висновок складено на виконання норм Закону України «Про публічні закупівлі» та відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення».
На переконання відповідача, спірний висновок не порушує його права, цитуючи норми КАС України та рішень Конституційного Суду України.
Відповідач підтвердив викладені у висновку порушення щодо недостовірного зазначення в оголошенні кодів товарів, визначеного в Єдиному закупівельному словнику, що є порушенням пункту 14 Наказу №1082, пунктів 15, 24 Особливостей №1178. Крім того, під час проведення моніторингу процедури закупівлі відповідач наголошує на встановленні ним порушень, а саме: позивачем у тендерній документації зазначено про вимоги щодо електронного аукціону, незважаючи на те, що відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону, що є порушенням вимог пункту 35 Постанови №1178, Додаток №1 не містить підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 17 Закону №922.
Також відповідач наголосив на тому, що в порушення вимог законодавства позивач в електронній системі закупівель оприлюднив пояснення, яке містить відмову у наданні запитуваної інформації на запит відповідача.
Щодо зазначеного у спірному висновку способу усунення виявлених порушень, відповідач наголосив на визначенні його відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
За результатами повторного автоматизованого розподілу 19.02.2024 адміністративна справа була передана для розгляду судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідачем подано до суду заяву на виконання ухвали суду, в якій надано пояснення щодо повноважень Північно-східного офісу Держаудитслужби.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
у с т а н о в и в:
Позивачем через електронну систему закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-01-16-004788-a (посилання: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2023-01-16-004788-a) на закупівлю ДК 021:2015: 30230000-0 Комп`ютерне обладнання (комп`ютерне обладнання).
У зв`язку з виявленням органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель наказом Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 25.04.2023 №111 розпочато моніторинг закупівель відповідно до переліку, в якому за порядковим номером 3 вказано процедуру закупівлі UA-2023-01-16-004788-a.
За результатами моніторингу відповідачем складено висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-01-16-004788-a, затверджений 15.05.2023, в якому зазначено, що:
- за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів встановлено порушення вимог пункту 14 Порядку №1082 та пункту 24 Постанови №1178;
- за результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення вимог пункту 15 Постанови №1178;
- за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей встановлено порушення вимог пунктів 28 та 35 Постанови №1178, та пункту 2 частини другої статті 22 Закону;
- за результатами аналізу питання надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі встановлено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, шляхом недопущення установлених порушень у подальшому, зокрема шляхом забезпечення притягнення до відповідальності осіб, якими допущені такі порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього висновку, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі по тексту - Закон № 922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Частиною першою статті 8 Закону №922 визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі по тексту - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно з пунктом 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Пунктом 1 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби 02.06.2016 №23, визначено, що Північно-східний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях (далі - управління).
Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
На території Харківської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.
На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що моніторинг процедур закупівель відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» здійснюють як Державна аудиторська служба України, так і її міжрегіональні територіальні органи. При цьому чинне законодавство не встановлює територіальних обмежень щодо здійснення міжрегіональними територіальними органами Держаудитслужби моніторингу процедур закупівель, а Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби прямо передбачає можливість здійснення ним заходів державного фінансового контролю на території інших адміністративно-територіальних одиниць за дорученням Голови Держаудитслужби або його заступників.
Листом Державної аудиторської служби України від 21.04.2023 №003100-18/4590-2023, адресованим офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях, з метою оптимізації контролю у сфері закупівель і досягнення максимальної ефективності в реалізації основних завдань, передбачених Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба доручила офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях провести до 30.06.2023 моніторинг процедур закупівель згідно з переліком, наведеним у додатку. Пунктом 1766 додатку до цього наказу доручено проведення моніторингу закупівлі UA-2023-01-16-004788-a Північно-Східному офісу Держаудитслужби.
За таких обставин доводи позивача про відсутність у Північно-східного офісу Держаудитслужби повноважень на проведення моніторингу спірної закупівлі лише з підстави того, що замовник знаходиться у місті Києві, є безпідставними, оскільки спростовуються наведеними положеннями законодавства та встановленими судом фактичними обставинами щодо наявності відповідного доручення Державної аудиторської служби України.
Згідно з частинами шостою - восьмою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов`язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.
Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Відповідно до частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Отже, висновок про результати моніторингу є індивідуальним актом органу державного фінансового контролю, який повинен містити встановлені порушення та конкретні зобов`язання щодо їх усунення, а замовнику гарантується право на надання заперечень, повідомлення про неможливість усунення порушень або оскарження такого висновку в судовому порядку.
Судом встановлено, що за результатами моніторингу відповідачем складено висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-01-16-004788-a, в якому зазначено, що за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів встановлено порушення вимог пункту 14 Порядку №1082 та пункту 24 Постанови №1178.
Відповідач у спірному висновку зазначив, що відповідно до інформації про предмет досліджуваної закупівлі, оприлюдненої в електронній системі закупівель (оголошення про проведення відкритих торгів), Замовник зазначив вид предмета закупівлі товар, а також код класифікатора ДК 021:2015: 30230000-0 - Комп`ютерне обладнання.
У Додатку 4 до тендерної документації Замовником визначено перелік товарів, які є предметом закупівлі.
Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 №1749 (далі по тексту - ДК 021:2015), містить наступні коди: 30237280-5 - Пристрої електроживлення (блок живлення), 30237134-7 - Графічні акселератори (відеокарта), 30237220-7 - Килимки для комп`ютерної миші (килимок для «миші»), 30237460-1 - Комп`ютерні клавіатури (клавіатура для ПК), 30237100-0 - Частини до комп`ютерів (кулер до процесора, корпус для ПК), 30236113-7 - Динамічні оперативні запам`ятовувальні пристрої з синхронних доступом (SDRAM) (модуль оперативної пам`яті), 30234000-8 - Носії інформації (накопичувач), 30232700-1 - Центральний блок керування (процесор), 30237240-3 - Веб-камери (веб-камера).
При зазначенні в оголошенні про проведення відкритих торгів опису кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі Замовником визначено код ДК 021:2015: 30230000-0 - Комп`ютерне обладнання.
Процедура розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель, визначені Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за №610/34893 (далі по тексту - Порядок №1082).
Згідно з пунктом 24 Особливостей №1178 замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 р. № 1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Відповідно до пункту 14 Порядку №1082 під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Відповідно до вимог пункту 15 Постанови №1178 предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі (далі - Порядок), затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15.04.2020 №708 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за №500/34783, встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №708 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Системний аналіз положень пункту 14 Порядку №1082, пункту 15 Особливостей №1178 та пункту 3 розділу І Порядку №708 свідчить, що під час визначення предмета закупівлі товарів замовник зобов`язаний визначити предмет закупівлі за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, а при оприлюдненні оголошення про проведення відкритих торгів зазначити в окремих електронних полях назву кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі та код товару, визначений згідно з Єдиним закупівельним словником, який найбільше відповідає назві такої номенклатурної позиції.
Отже, законодавство розмежовує визначення предмета закупівлі та визначення коду кожної окремої номенклатурної позиції. При цьому код предмета закупівлі визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, тоді як для кожної номенклатурної позиції в оголошенні має зазначатися код, який найбільше відповідає її найменуванню.
З додатку 4 до тендерної документації «Технічна специфікація» вбачається, що до предмета закупівлі входять наступні товари: блоки живлення, блок розеток, БФП (багатофункціональні пристрої), веб-камери, відеокарти, зарядний пристрій, килимок для миші, клавіатура для ПК, комплект клавіатура та миша, корпус для ПК, материнські плати, мережева карта, мережеві фільтри, маніпулятор, модулі оперативної пам`яті,, монітори, накопичувачі, оптичний привід, презентер бездротовий, принтери, система охолодження, термопасти, компакт диски, цифрові диски, флеш-накопичувачі, флеш-перехідники, процесори.
Відповідач у висновку вказав, що моніторингом встановлено, що згідно специфікації до предмета закупівлі входять наступні товари: БФП (багатофункціональні пристрої), для яких відповідно до ДК 021:2015 передбачено код « 30120000-6 - Фотокопіювальне та поліграфічне обладнання для офсетного друку»; блок розеток 220 В для комунікаційної шафи 19» - « 31220000-4 - Елементи електричних схем», термопаста - « 24950000-8 - Спеціалізована хімічна продукція» Проте, код ДК зазначених товарів не відповідає коду ДК закупівлі, а саме 30230000-0 - Комп`ютерне обладнання. Таким чином, під час визначення предмета закупівлі Замовник порушив вимоги пункту 15 Постанови №1178.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач в оголошенні про проведення відкритих торгів у графі «Назва номенклатурної позиції предмета закупівлі» зазначив «ДК 021:2015: 30230000-0 Комп`ютерне обладнання (комп`ютерне обладнання): комп`ютерне обладнання (ДК 021:2015: 30230000-0 Комп`ютерне обладнання)» замість визначеної пунктом 14 Порядку №1082 назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Водночас, суд не вбачає порушення позивачем вимог пункту 15 Особливостей №1178 з огляду на те, що предмет закупівлі було визначено позивачем з огляду на код товару, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Таким чином, оцінивши встановлені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем під час оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів не було дотримано вимог пункту 14 Порядку №1082, оскільки у відповідному електронному полі замість назви кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі зазначено узагальнену назву предмета закупівлі - «ДК 021:2015: 30230000-0 Комп`ютерне обладнання (комп`ютерне обладнання)». Отже, висновок відповідача в частині встановлення порушення вимог пункту 14 Порядку №1082 є обґрунтованим, підтвердженим документально та нормативно.
Разом із тим суд не погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем пункту 15 Особливостей №1178, оскільки положення зазначеної норми передбачають, що предмет закупівлі визначається відповідно до вимог Закону та Порядку №708, який, у свою чергу, встановлює визначення предмета закупівлі товарів за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Таким чином, відповідач фактично ототожнив два різні поняття: визначення предмета закупівлі та визначення коду кожної номенклатурної позиції. Водночас вимоги пункту 15 Особливостей №1178 стосуються виключно правильності визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку №708, тоді як правильність зазначення коду кожної номенклатурної позиції регламентується пунктом 14 Порядку №1082.
Як вбачається з матеріалів справи, предмет закупівлі позивачем визначено за кодом ДК 021:2015: 30230000-0 «Комп`ютерне обладнання», тобто за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника відповідно до вимог Порядку №708.
При цьому обставина наявності у складі предмета закупівлі окремих номенклатурних позицій, яким у Єдиному закупівельному словнику відповідають інші коди, сама по собі не свідчить про неправильне визначення предмета закупівлі, а стосується правильності зазначення коду кожної номенклатурної позиції в оголошенні про проведення закупівлі, що регулюється пунктом 14 Порядку №1082. Отже, встановлене відповідачем порушення у цій частині фактично стосується порядку заповнення інформації в електронній системі закупівель, а не визначення предмета закупівлі відповідно до пункту 15 Особливостей №1178.
За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 15 Особливостей №1178, тоді як наявні у справі докази підтверджують лише порушення вимог пункту 14 Порядку №1082 щодо незазначення назв кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі та відповідних кодів, що найбільше відповідають таким позиціям.
Також відповідач при здійсненні моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-16-004788-a виснував, що за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей встановлено порушення вимог пунктів 28 та 35 Постанови №1178, та пункту 2 частини другої статті 22 Закону.
Так, в ході проведення моніторингу встановлено, що тендерна документація містить у собі вимоги, які встановлюються Замовником під час проведення електронного аукціону.
Так, пункт 1 розділу V тендерної документації містить наступну інформацію: «Розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону 1 відсоток», пункт 6 розділу VІ тендерної документації: «Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю становить 1 відсоток вартості договору (суми, що встановлена як остаточна цінова пропозиція учасника-переможця за результатами електронного аукціону)», пункт 11.12 Додатку 6 до тендерної документації: «Розмір забезпечення виконання Договору становить 1 % (один відсоток) вартості Договору (суми, що встановлена як остаточна цінова пропозиція учасника-переможця за результатами електронного аукціону)».
Оскільки, відповідно до вимог пункту 35 Особливостей відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону то зазначення Замовником в тендерній документації вимог щодо електронного аукціону є порушенням вимог пункту 35 особливостей.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.
Позивач в адміністративному позові зазначив про безпідставність посилань відповідача на порушення пункту 35 Особливостей №1178, оскільки вказаний пункт лише декларує існуючий в системі Прозорро на час воєнного стану механізм проведення закупівель без застосування електронного аукціону та не стосується тендерної документації, а тому порушити його неможливо.
Позивач пояснив, що авторизований електронний майданчик, через який здійснюється наповнення електронної системи закупівель Прозорро, вимагає заповнення окремих граф про застосування електронного аукціону із зазначенням питомої ваги критерію «Ціна» та розміру мінімального кроку пониження під час електронного аукціону в обов`язковому порядку. Таким чином, за наявності на авторизованому електронному майданчику відповідних граф про застосування електронного аукціону із зазначенням питомої ваги критерію «Ціна» та розміру мінімального кроку пониження ціни, які обов`язково необхідно заповнювати, пункт 1 «Перелік критеріїв та методика оцінки тендерної пропозиції із зазначенням питомої ваги критерію» Розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» відповідає частині першій статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» та дійсному інформаційному наповненню електронної системи закупівель Прозорро.
На думку позивача, при визначенні цього порушення відповідач вдався до надмірного формалізму.
Пунктом 35 Особливостей №1178 визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Замовник в тендерній документації обов`язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу тринадцятого пункту 41 цих особливостей.
У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.
У тендерній документації обов`язково зазначаються: один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 44 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.
Для об`єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об`єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 44 цих особливостей.
Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком станом на дату розкриття тендерних пропозицій.
Відповідно до пункту 35 Особливостей №1178 відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону.
Аналіз пунктів 28, 35 Особливостей №1178 та статті 22 Закону №922-VIII свідчить, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог Закону з урахуванням Особливостей, а відкриті торги у період дії Особливостей проводяться без застосування електронного аукціону. Водночас саме по собі зазначення у тендерній документації окремих відомостей, пов`язаних з електронним аукціоном, не може бути безумовною підставою для висновку про порушення пункту 35 Особливостей №1178 без урахування фактичного порядку проведення процедури закупівлі та причин включення таких положень до тендерної документації.
Судом встановлено, що оголошення про проведення закупівлі було оприлюднено через електронну систему закупівель Prozorro, функціонування якої на момент проведення спірної закупівлі передбачало заповнення окремих електронних полів щодо мінімального кроку пониження ціни, незважаючи на те, що відповідно до пункту 35 Особливостей відкриті торги проводилися без застосування електронного аукціону. Позивач також зазначив, що заповнення таких полів було обумовлене технічними особливостями авторизованого електронного майданчика, через який здійснювалося оприлюднення інформації про закупівлю, та не залежало від його волевиявлення.
При цьому сторонами не заперечується, що під час проведення спірної процедури закупівлі електронний аукціон фактично не проводився, а визначення переможця здійснювалося відповідно до порядку, встановленого Особливостями №1178. Включення до окремих положень тендерної документації посилань на електронний аукціон не призвело до зміни порядку проведення процедури закупівлі, не створило для учасників додаткових прав чи обов`язків та не свідчить про застосування замовником процедури закупівлі, відмінної від передбаченої законодавством.
Відповідач, зі свого боку, не навів жодних доказів того, що зазначені положення тендерної документації були реалізовані під час проведення закупівлі або що вони зумовили проведення відкритих торгів із застосуванням електронного аукціону всупереч вимогам пункту 35 Особливостей №1178.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач, встановлюючи порушення пункту 35 Особливостей №1178, обмежився формальною оцінкою окремих положень тендерної документації без урахування фактичного порядку проведення спірної закупівлі та технічних особливостей функціонування електронної системи закупівель. Водночас, на переконання суду, саме по собі зазначення у тендерній документації інформації про мінімальний крок пониження ціни та посилання на електронний аукціон, за відсутності його фактичного проведення, не свідчить про порушення вимог пункту 35 Особливостей №1178.
Також відповідач у спірному висновку зазначив, що відповідно до вимог пункту 28 Постанови №1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Водночас, згідно пункту 2 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються підстави, встановлені статтею 17 Закону та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Проте, Додаток 1 до тендерної документації не містить підстав передбачених пунктом 3 частини першої статті 17 Закону.
Отже, у справі, що розглядається, порушення встановленні відповідачем стосувалися виключно змісту тендерної документації, а спірним є питання правомірності включення до тендерної документації вимоги про надання документів, визначених пунктом 3 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 28 Особливостей №1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей. Отже, при оцінці її змісту застосуванню підлягають не лише положення Закону №922-VIII, а й спеціальні приписи Особливостей №1178, які на період їх дії встановлюють особливості здійснення закупівель. З огляду на це відповідність тендерної документації вимогам законодавства повинна оцінюватися саме з урахуванням спеціального правового регулювання, встановленого пунктом 44 Особливостей №1178.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 17 Закону №922-VIII замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією.
Позивач стверджує, що висновок відповідача про порушення вимог пункту 28 Особливостей №1178 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону №922-VIII є необґрунтованим, оскільки тендерна документація була складена відповідно до вимог законодавства, чинного на момент проведення процедури закупівлі. Позивач зазначає, що пунктом 44 Особливостей №1178 передбачено спеціальний порядок підтвердження відсутності підстав, визначених статтею 17 Закону, відповідно до якого учасник під час подання тендерної пропозиції самостійно декларує відсутність таких підстав в електронній системі закупівель, а переможець процедури закупівлі подає документи лише щодо окремих підстав, визначених законодавством. При цьому позивач наголошує, що тендерною документацією не вимагалося документального підтвердження відсутності підстав, передбачених статтею 17 Закону, під час подання тендерної пропозиції, що повністю відповідає вимогам пункту 44 Особливостей №1178. Крім того, переможець процедури закупівлі ТОВ «Торгівельний будинок «Фрай» під час подання тендерної пропозиції самостійно задекларував в електронній системі закупівель відсутність усіх підстав, визначених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», у тому числі підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, а після визначення його переможцем надав документи, що підтверджують відсутність відповідних підстав.
На думку позивача, за таких обставин відсутні правові підстави вважати, що тендерна документація не відповідала вимогам законодавства або що допущене порушення вплинуло на результати проведення процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 44 Особливостей №1178 в редакції, чинній на момент проведення спірної процедури закупівлі, замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, визначені статтею 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону).
Замовник не перевіряє переможця процедури закупівлі на відповідність підстави, визначеної пунктом 13 частини першої статті 17 Закону, та не вимагає від учасника процедури закупівлі/переможця процедури закупівлі підтвердження її відсутності.
Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.
Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в абзаці першому цього пункту, шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.
Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених в абзаці першому цього пункту, крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу четвертого цього пункту.
У разі коли учасник процедури закупівлі має намір залучити інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/ співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону, замовник перевіряє таких суб`єктів господарювання на відсутність підстав (у разі застосування до учасника процедури закупівлі), визначених у частині першій статті 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону).
З аналізу наведеної норми вбачається, що на період дії Особливостей №1178 законодавець установив спеціальний порядок підтвердження учасниками відсутності підстав, визначених статтею 17 Закону. Такий порядок передбачає, що під час подання тендерної пропозиції учасник підтверджує відсутність відповідних підстав виключно шляхом самостійного декларування в електронній системі закупівель, без подання будь-яких підтвердних документів, тоді як документальне підтвердження відсутності окремих підстав, зокрема передбаченої пунктом 3 частини першої статті 17 Закону, подається лише переможцем процедури закупівлі після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali)» «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.02.2024 у cправі № 902/1331/22.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 1 Особливостей №1178 вони встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Отже, пункт 44 Особливостей №1178 в межах спірних відносин на період дії воєнного стану є спеціальною нормою щодо порядку підтвердження відсутності підстав, визначених статтею 17 Закону, яка підлягає застосуванню під час проведення процедур закупівель у період дії правового режиму, встановленого зазначеними Особливостями, у той час як пункт 2 частини другої статті 22 Закону №922-VIII визначає загальну вимогу щодо зазначення у тендерній документації підстав, установлених статтею 17 Закону, та способу підтвердження відповідності учасників таким вимогам. Тому при оцінці відповідності тендерної документації вимогам законодавства необхідно враховувати положення Закону з урахуванням спеціального правового регулювання, встановленого Особливостями №1178.
Таким чином, пункт 44 Особливостей №1178 встановлює спеціальний порядок підтвердження учасниками відсутності підстав, визначених статтею 17 Закону №922-VIII, який підлягав застосуванню під час проведення спірної закупівлі. Отже, при оцінці відповідності тендерної документації вимогам пункту 28 Особливостей №1178 та статті 22 Закону відповідач повинен був виходити саме із приписів пункту 44 Особливостей як спеціальної норми.
Матеріалами справи підтверджується, що тендерна документація не передбачала подання учасниками документального підтвердження відсутності підстав, визначених статтею 17 Закону, під час подання тендерної пропозиції, а застосовувала порядок їх підтвердження відповідно до пункту 44 Особливостей №1178. За таких обставин висновок відповідача про порушення позивачем пункту 28 Особливостей №1178 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону №922-VIII є необґрунтованим.
При цьому суд враховує, що матеріалами справи підтверджується самостійне декларування переможцем процедури закупівлі відсутності всіх підстав, передбачених статтею 17 Закону, в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції, а також подання ним після визначення переможцем документів на підтвердження відсутності підстав, щодо яких пунктом 44 Особливостей №1178 передбачено обов`язок документального підтвердження.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для висновку відповідача щодо порушення позивачем пункту 28 Особливостей №1178 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону №922-VIII, у зв`язку з чим спірний висновок у цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.
У спірному висновку також зазначено, що за результатами аналізу питання надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі встановлено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону.
Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону №922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
З аналізу цієї правової норми вбачається, що у разі надходження від органу державного фінансового контролю запиту про надання пояснень замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати через електронну систему закупівель відповідні пояснення, інформацію та документи щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в межах моніторингу процедури закупівлі. Зазначена норма покладає на замовника не лише обов`язок надати відповідь на запит, а й обов`язок надати запитувані пояснення, інформацію та документи, що стосуються предмета моніторингу.
Судом встановлено, що 26.04.2023 відповідачем на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу за посиланням https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2023-01-16-004788-a/monitorings розміщено запит до замовника про надання пояснень, на який позивач 01.05.2023 надав відповідь №1724/24/36/02-23, в якій зазначив про відсутність підстав для надання інформації та документів, заявлених у запиті.
Проте, надання формальної відповіді-відмови не є тотожним виконанню передбаченого законом обов`язку щодо надання пояснень, інформації та документів, необхідних для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Оскільки позивач фактично відмовився надати інформацію та документи, запитані органом державного фінансового контролю, обов`язок, передбачений частиною п`ятою статті 8 Закону №922-VIII, ним виконаний не був, а тому висновок відповідача про наявність відповідного порушення є обґрунтованим, оскільки законодавчо не передбачено права замовника самостійно оцінювати правомірність запиту та відмовляти у наданні пояснень.
При цьому, судом відхиляються доводи відповідача щодо відсутності порушеного права позивача з огляду на те, що оскаржуваний висновок безпосередньо впливає на права, обов`язки та законні інтереси позивача як замовника у сфері публічних закупівель, встановлює факт допущення ним порушень законодавства та містить обов`язкові до розгляду вимоги щодо їх усунення. За таких обставин позивач є належним суб`єктом звернення до адміністративного суду із вимогою про перевірку правомірності такого індивідуального акта.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2864,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією 26.05.2023 №1625.
Вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Північно-східного офісу Держаудитслужби.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби, складений за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-16-004788-a, в частині висновків про порушення Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» вимог пунктів 15, 35 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, пункту 2 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ідентифікаційний код 03327664, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцигська, 1а) судовий збір у розмірі 2864,00 грн (дві тисячі вісімсот шістдесят чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Північно-східного офісу Держаудитслужби (ідентифікаційний код 40478572, місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.