КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
05 серпня 2026 року м. Київ Справа № 320/23803/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Служби зовнішньої розвідки України , в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2026.
2. Зобов`язати Службу зовнішньої розвідки України підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011 -XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентну надбавку за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2026 з урахуванням проведених виплат.
12 червня 2026 року позовна заява була залишена без руху з підстав невідповідності останньої вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України та надано десятиденний термін для усунення недоліків. Судом, при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, було встановлено, що надана представником позивача квитанція про сплату судового збору від 24.02.2026 №2328-0040-6266-5996 у сумі 1064,96 грн була врахована при поданні позовної заяви у адміністративній справі № 320/8842/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, тобто в іншій справі, де позовну заяву було повернуто. Питання щодо повернення з Державного бюджету сплаченого судового збору в справі № 320/7262/26 за квитанцією від 24.02.2026 №2328-0040-6266-5996 не вирішувалось.
23 червня 2026 року представником позивача надано до суду заяву про усунення недоліків, в якій не заперечувала, що дійсно квитанція про сплату судового збору подавалася ними як доказ сплати судового збору в іншій справі. Вказує, що станом на день подання цієї заяви судовий збір за квитанцією від 24.02.2026 №2328-0040-6266-5996 позивачу не повернуто та не відшкодовано з Державного бюджету України. Враховуючи, що сплачена сума судового збору перебувала у спеціальному фонді Державного бюджету України та не була повернута позивачу, стверджувала, що вимоги частини третьої статті 161 КАС України виконані належним чином.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року суд зазначив, що повторне використання документа про сплату судового збору не передбачено ані положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, ані положеннями Закону України «Про судовий збір», та продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання належного доказу сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн.
30 липня 2026 року представник позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подала заяву про усунення недоліків, до якої повторно долучила ту саму квитанцію № 2328-0040-6266-5996 від 24 лютого 2026 року на суму 1 064,96 грн, якій суд уже надав правову оцінку в ухвалі від 23 липня 2026 року та визнав її неналежним доказом сплати судового збору у цій справі.
Таким чином, представником позивача фактично не виконано вимоги ухвали суду, оскільки замість усунення встановленого недоліку повторно подано документ, який вже був предметом оцінки суду та не підтверджує виконання обов`язку зі сплати судового збору за подання саме цієї позовної заяви.
Станом на 05 серпня 2026 року встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви сплив, однак вимоги ухвали суду від 23 липня 2026 року залишилися невиконаними, а недоліки позовної заяви - неусунутими у визначений судом спосіб, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала.
Враховуючи вищезазначене, перевіривши матеріали справи суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 169 КАС України).
Враховуючи вищезазначене, у зв`язку із не усуненням позивачем недоліків позовної заяви у визначений судом порядок та строк, та оскільки позивач мав достатньо часу для усунення вказаних судом недоліків, але не усунув, даний адміністративний позов підлягає поверненню позивачу.
Суд зазначає для позивача, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - повернути позивачеві.
2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Войтович І. І.