ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
04 серпня 2026 року справа № 380/15380/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., перевірив позовну заяву ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії.
Встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогою зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 38000,00 (тридцять вісім тисяч гривень 00 копійок) гривень, відповідно до квитанції АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 23.12.2025 року.
Ухвалою від 28 липня 2026 року залишено позовну заяву без руху для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності пропуску строку звернення до суду.
Через канцелярію суду представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заяви зазначає, що поважність причин можливого пропуску строку обумовлена, перш за все, тяжким етапом здоров`я позивача. Вказує, що ОСОБА_1 , 2005 року народження, страждає на тяжке невиліковне захворювання нервової системи з дитинства. Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 22.09.2025 № 184/25/9198/В позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. Основним діагнозом визначено: «G40.30 Генералізована ідіопатична епілепсія та епілептичні синдроми, з частими немоторними пароксизмами (абсансами) без усвідомлення з фармакорезистентною терапією». Як прямо зазначено у висновку експертної команди, вказаний стан обумовлює істотне зниження здатності позивача повноцінно контролювати поведінку, навчатися та виконувати роботу. Зазначає, що саме у період перебігу строку звернення до суду (грудень 2025 - липень 2026 років) стан здоров`я позивача суттєво погіршився, що підтверджується медичною документацією: 12.01.2026 та 16.03.2026 позивач проходив огляди сімейного лікаря зі скаргами на часті пароксизми з втратою свідомості у вигляді застигання (до 5-6 епізодів на добу), а також виражену емоційну лабільність та подразливість; 24.02.2026 на прийомі у лікаря-невролога зафіксовано скарги на періодичний головний біль, головокружіння, зниження пам`яті та збільшення частоти нападів із застиганням до 10 разів на добу тривалістю до 1 хвилини кожен; 21.07.2026, за кілька днів до подання позову, неврологом зафіксовано подальше збільшення кількості нападів до 10-12 на добу. Вказує, що описаний стан - до 10-12 епізодів втрати свідомості на добу - об`єктивно унеможливлював самостійне та своєчасне усвідомлення позивачем факту порушення його майнових прав, самостійний пошук і збирання необхідних документів, звернення по правову допомогу та підготовку процесуальних документів. Додатково в цей самий період позивач завершував навчання у Національному університеті «Львівська політехніка» (диплом від 30.06.2026), що на фоні описаного стану здоров`я вимагало практично всіх його фізичних і психічних ресурсів. Незважаючи на тяжкий стан здоров`я, позивач послідовно й добросовісно вчиняв дії, спрямовані на захист свого права: уживав заходів для збору документів, що підтверджують право на повернення сплаченого збору; одержавши необхідні документи, у розумний строк - 11.05.2026 - звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про повернення сплаченого збору, тобто в межах шести місяців з дати сплати збору; добросовісно використав досудовий порядок захисту права, що є розумною та очікуваною поведінкою особи, яка розраховує на добровільне задоволення її вимоги органом державної влади без необхідності судового захисту; після отримання відмови відповідача від 08.06.2026 № 1300-0604-8/49000, яка остаточно підтвердила неможливість позасудового врегулювання спору, представник позивача приступив до підготовки позовної заяви, яку подано до суду 24.07.2026, тобто менш ніж через півтора місяця після отримання відмови, що є об`єктивно необхідним і розумним строком для залучення представника, формування доказової бази та складання позовної заяви. Просить суд у разі незгоди суду визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, зумовлені тяжким станом здоров`я позивача та обставинами і поновити пропущений процесуальний строк звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Предметом цього спору є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України у Львівській обл для повернення пенсійного збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Представник позивача покликається на тяжкий стан здоров`я позивача. До заяви долучено:
- витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів від 22.09.2025, що підтверджує наявність інвалідності позивача;
- обстеження лікаря від 12.01.2026 де зазначений загальний стан позивача як «задовільний» та призначено спостереження невролога;
- запис лікаря від 24.02.2026 про обстеження позивача та призначення продовження прийому медичних препаратів;
- обстеження лікаря від 16.03.2026, де зазначений загальний стан позивача як «задовільний» та направлення до невролога;
- обстеження лікаря від 21.07.2026 у зв`язку із неврологічними скаргами, де також зазначена рекомендація щодо продовження прийому медичних препаратів;
- диплом бакалавра від 30.06.2026.
Водночас ці документи не підтверджують існування безперервної, об`єктивної та належно засвідченої перешкоди для звернення до суду впродовж усього процесуального строку, який сплив до моменту подання позову.
Крім того, позивачем не доведено існування реальних перешкод самостійно чи через представника звернутись до суду у встановлений строк.
Як вже встановлено, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, через помилковість сплати якого виник цей спір, сплачений позивачем 23.12.2025 під час операції з купівлі-продажу нерухомого майна.
З даним адміністративним позовом представник позивача звернувся 24.07.2026, тобто більш ніж через шість місяців, як повинен був дізнатись про порушення своїх прав.
Суддя звертає увагу, що відлік строків для звернення до суду розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом. Саме по собі звернення позивача із заявою до суб`єкта владних повноважень не робить вказані правовідносини триваючими, і не поновлює пропущеного строку на звернення до суду.
Суддя зауважує, що початок перебігу строку на звернення до суду розпочався для позивача саме з часу, коли він дізнався або повинен був дізнатися про своє порушене право, й таким днем є дата сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а саме, 23.12.2025.
Більше того, окремо варто зазначити, що позов поданий не позивачем, а його представником.
Довіреність з представником позивач підписав у нотаріуса 26.02.2026.
Суду не надано жодних належних допустимих та переконливих доказів яким чином хворобливий стан позивача перешкоджав його представнику звернутися до суду в інтересах позивача з 26.02.2026 року, коли оформлена довіреність.
Звернення представника позивача до пенсійного органу із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна та отримання відмови на таку заяву не змінює момент, з якого позивач мав довідатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, відтак не є поважною причиною пропуску звернення до суду із цим позовом.
При цьому, отримання позивачем відповіді Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області не впливає на переривання установленого процесуального строку та не спростовує обізнаність позивача про можливе порушення його прав.
Не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду із цим позовом факт усвідомлення позивачем вчинення відповідачем можливого порушення.
Суддя зазначає, що норма пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», на порушення якої вказує у позові представник позивача, не змінювалася з 31.03.2005 та, відповідно, була чинною станом на 23.12.2025 (дату сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири).
Суд звертає увагу, що у постанові від 19.08.2021 по справі № 360/2687/20 Верховний Суд чітко зазначає, що "У справах щодо повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла вперше початок перебігу строку на звернення до суду розпочався для позивача саме з часу, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про своє порушене право, й таким днем є дата сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, платником якого, на переконання позивачки, вона не є, й, відповідно, який був сплачений нею помилково….
Своєю чергою, відлік строків для звернення до суду (в тому числі, у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду відповідної заяви з метою спонукання до вчинення певних дій) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом. Саме по собі звернення позивача із заявою до суб`єкта владних повноважень не робить вказані правовідносини триваючими, і не поновлює пропущеного строку на звернення до суду".
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок).
Згідно з абзацом 1 пункту 15-1 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. п. 15-2, 15-3 Порядку, у редакції Постанови Кабінету Міністрів України №866 «про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарської операції» від 23.09.2020, яка набрала чинності 26.09.2020 Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Позивачем не надано суду доказів триваючої неможливості звернення ним до суду з відповідним позовом в межах шестимісячного строку звернення до суду. Так, з дати сплати позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до дати звернення до суду із цим позовом минуло більше шести місяців.
Суддя наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернувся з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача не навів та не надав доказів наявності непереборних обставин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду із заявленими позовними вимогами в інтересах позивача (довірителя)
Наведені представником позивача доводи не свідчать про пропущення позивачем строку звернення до суду з поважних причин та не можуть бути підставами для висновку про його поновлення при зверненні до суду із цим позовом.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Оскільки, представником позивача не надано суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, то ним не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
У зв`язку з наведеним, повернення позовної заяви не є порушенням права позивача на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, зокрема, що у разі, якщо вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 243, 248, 256 КАС України, -
постановив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії - повернути позивачеві разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею.
Суддя Коморний Олександр Ігорович