МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
05 серпня 2026 р. № 400/5552/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши звіт про виконання рішення та клопотання про витребування доказів у справі
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
про Ст. 382 судовий контроль,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 15.04.2025 у справі № 400/5552/24 (далі - Рішення) Миколаївський окружний адміністративний суд позов ОСОБА_1 задовольним частково та вирішив:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають в ненарахуванні грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 до 01.07.2021, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 30.01.2020 до 31.12.2020, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2021 до 01.07.2021, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
4. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби ОСОБА_1 , виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
06.10.2025 позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 16.10.2025 суд зобов`язав відповідача у місячний строк подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання Рішення.
14.11.2025 відповідач подав звіт, в якому зазначив про часткове виконання Рішення. Позивач подав до суду свої заперечення, в яких просив відмовити Відповідачу у прийнятті звіту.
Ухвалою від 04.12.2025 відповідачу було встановлено новий строк для подання звіту про виконання Рішення, який становив три місяці.
27.02.2026 відповідач подав звіт, у якому вказав проведені на виконання Рішення заходи.
Ухвалою від 01.04.2026 суд встановив відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі № 400/5552/24.
23.06.2026 відповідач подав до суду звіт про виконання Рішення та додав заявки-розрахунки на квітень 2026 року, травень 2026 року та червень 2026 року.
Дослідивши звіт відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідач на підтвердження виконання рішення суду надав заявки-розрахунки на фінансування та вказав, що ним було вжито всіх необхідних заходів для виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частинами першою та другою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Дослідивши звіт відповідача та додані докази, суд встановив, що відповідачем вжито всіх заходів щодо виконання рішення відповідно до покладених судом зобов`язань та в межах повноважень, визначених чинним законодавством.
Суд враховує, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача - суб`єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
При цьому, визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Натомість встановлені судом обставини справи та наявні у ній докази вказують на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі, що обумовлюється відсутністю у відповідача необхідного фінансового ресурсу та бюджетних коштів для виплати позивачу грошового забезпечення.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а, від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Таким чином, невиконання відповідачем рішення суду в повній мірі у цій справі спричинене об`єктивними причинами, які б свідчили про намір суб`єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення, до суду не надано, тому суд вважає за можливе прийняти поданий відповідачем звіт.
Таким чином, та обставина, що рішення суду не виконано, не завжди тягне за собою висновок суду про відмову у прийнятті звіту.
Однак суд зауважує на такому.
Положеннями статті 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Позивач подав до суду клопотання про витребування у відповідача виписки з казначейського рахунку щодо наявності та надходження коштів.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, докази суду надають учасники справи.
Отже, суд приходить до висновку про необхідність витребування у відповідача додаткових доказів.
Керуючись статтями 80, 243, 248, 256, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. У прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду від 15.04.2025 у справі № 400/5552/24 відмовити.
2. Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі № 400/5552/24, який становить три місяці з дати отримання копії цієї ухвали.
3. Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію щодо надходження коштів від розпорядника бюджетних коштів на виконання рішень судів.
Докази подати до суду у строк, встановлений для подання звіту про виконання рішення суду від 15.04.2025 у справі № 400/5552/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна